ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.01.2022Справа № 910/13112/21
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь"
про стягнення 190 172,00 грн.
Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь" (відповідач) про стягнення 190 172,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем завищено вартість робіт за Договором № 01-0520 від 08.05.2020 на виконання робіт з розробки робочого проекту по об'єкту: м. Київ, вул. Борисоглібська, 6.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/13112/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
08.10.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач зазначив, що умови укладеного із позивачем договору були ним виконані у повному обсязі, що підтверджується укладеним між сторонами актом здачі-приймання проектних робіт. Відповідну умову договору, на яку посилається позивач як на підставу позовних вимог, необхідно розуміти так, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу саме надлишково перераховані грошові кошти, водночас всі сплачені позивачем грошові кошти перераховані у межах договірної ціни.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
08.05.2020 між Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централь" (виконавець) було укладено Договір на виконання робіт № 01-0520 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про архітектуру та архітектурну діяльність" № 687-ХІУ від 20.05.1999 року, Законом України "Про авторське право та суміжні права" від 23 грудня 1993 року № 3792-ХІ, іншим чинним законодавством України та даним Договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання своїми силами та засобами за рахунок замовника виконати у відповідності до умов даного Договору роботи з розробки робочого проекту по об'єкту: "Реставрація адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 6 (пам'ятка архітектури та містобудування, наказ Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 № 706/0/16-10, охоронний № 609-кв). Коригування".
Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість робіт становить 619 814,53 грн. (шістсот дев'ятнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 53 копійки), у тому числі ПДВ 20% - 103 302,42 грн. (сто дві тисячі триста дві гривні 42 копійки), згідно з Протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 2 до Договору) який є невід'ємною частиною Договору, та підтверджується розрахунком, у тому числі розрахунком на збір вихідних даних.
Згідно з п. 2.8. Договору в разі виявлення завищень за результатами аудиторської (контролюючої) роботи компетентної державної установи щодо контролю за витрачанням фінансових ресурсів в процесі виконання робіт за цим Договором, надлишково перераховані замовником кошти бюджету міста Києва виконавець зобов'язаний протягом 10 календарних днів повернути на розрахунковий рахунок замовника відкритий в органах держказначейства.
Відповідно до п. 4.3. Договору після закінчення виконання робіт виконавець передає замовнику документацію за Актом здачі-приймання виконаних робіт з кошторисом на виконані роботи.
На виконання умов Договору відповідачем були виконані та передані позивачу роботи у повному обсязі, що підтверджується Актом № 1 здачі-приймання проектних робіт від 31.07.2020, а позивачем, у свою чергу, повністю оплачені відповідні роботи згідно кошторису у розмірі 619 814,53 грн.
Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено плановий аудит діяльності Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту (реставрація) адміністративної будівлі по вул. Борисоглібська, 6 у 2018-2021 роках.
За результатами проведення планового аудиту діяльності Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту (реставрація) адміністративної будівлі по вул. Борисоглібська, 6 у 2018-2021 роках складено аудиторський звіт від 30.06.2021 № 070-5-13/16, яким встановлено факт завищення відповідачем обсягів і вартості виконаних проектних робіт на суму 337 559,00 грн. 00 коп.
Листом від 29.06.2021 № 066/1-478 позивач звернувся до відповідача із вимогою, у якій повідомлено про встановлення факту завищення відповідачем обсягів і вартості виконаних робіт за результатами планового аудиту діяльності позивача та вимогою повернути відповідну суму.
Листом від 28.07.2021 № 066/1-541 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою (уточненою), відповідно до якої, з урахуванням додаткової перевірки, вимагав сплатити 182 072,00 грн. завищень по проектній роботі та 8 100,00 грн. завищень по авторському нагляду.
Спір у справі виник у зв'язку із вимогами позивача щодо стягнення збитків у розмірі 190 172,00 грн., понесених, на думку позивача, у зв'язку із завищенням відповідачем вартості робіт на загальну суму 190 172,00 грн. за Договором, що підтверджується аудиторським звітом Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2021 № 070-5-13/16
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з нормами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання), як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини. При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.
Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем Договір сторонами виконано повністю, роботи надані та оплачені, жодних претензій та зауважень зі сторони замовника виконавцю заявлено не було.
При цьому, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату за виконання робіт за Договором, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави - Договору і вони не можуть вважатися збитками.
Суд не розцінює аудиторський звіт від 30.06.2021 № 070-5-13/16 з подальшою додатковою перевіркою, яким встановлено факт завищень по проектній роботі на суму 182 072,00 грн. та 8 100,00 грн. завищень по авторському нагляду, належним та допустимим доказом факту завдання відповідачем позивачу збитків у розмірі 190 172,00 грн., оскільки між сторонами (позивачем та відповідачем) існують договірні відносини, які встановлюють обсяг та вартість послуг.
Таким чином, аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2021 № 070-5-13/16 є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Зазначений звіт не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт аудиту не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Посилання позивача на п. 2.8. Договору відхиляються судом, оскільки матеріали справи не містять доказів виявлення завищень в процесі виконання робіт.
У свою чергу, підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, елементи якого в діях відповідача відсутні, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 190 172,00 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, у позові Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь" про стягнення 190 172,00 грн. збитків слід відмовити повністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У позові Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь" про стягнення 190 172,00 грн. - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31.01.2022.
Суддя С. В. Стасюк