ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.01.2022 м. КиївСправа № 910/13866/21
За позовом: ОСОБА_1 ;
до: акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК";
про: визнання третейського застереження недійсним.
Суддя Балац С.В.
Секретар судового засідання Раєвський П.А.
Представники:
позивача: Борсенко О.В.;
відповідача: Грищенко О.М.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" (далі - відповідач) про визнання третейського застереження недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що третейське застереження, яке міститься у розділі 4 укладеного між сторонами спору договору поруки від 10.11.2014 № 00091.13-CBD/SUR, має бути визнане судом недійсним, оскільки не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13866/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 27.09.2021.
Ухвалою від 20.09.2021 № 910/13866/21 заяву представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
До господарського суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах, приймаючи до уваги дію автономності арбітражної угоди від основного договору та враховуючи те, що стороною такої арбітражної угоди є фізична особа.
До господарського суду надійшли клопотання позивача про витребування у відповідача оригіналу договору поруки від 10.11.2014 № 00091.13-CBD/SUR.
В підготовчому засіданні 27.09.2021 оголошено перерву до 11.10.2021.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: зловживання позивачем процесуальними правами у вигляді подання даного позову до суду, з метою ухилення від виконання рішення постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків у справі № 07/21; визнання відповідачем дійсності третейської угоди в поданому відзиві у справі № 07/21; ототожнення понять "сторінка договору" та "аркуш договору". Також в поданому до суду відзиві викладена заява про застосування строків позовної давності.
Ухвалою від 06.10.2021 № 910/13866/21 заяву представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
В підготовчому засіданні 11.10.2021 суд на місці ухвалив:
- клопотання відповідача про закриття провадження у справі відхилити, оскільки вказані у клопотанні доводи не можуть слугувати підставами для такого закриття;
- оголосити перерву в підготовчому засіданні до 08.11.2021.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про належним чином обраний спосіб захисту; відсутність визнання позивачем третейського застереження; відсутність підписів сторін на першому аркуші договору поруки від 10.11.2014 № 00091.13-CBD/SUR всупереч положенням його умов; відсутність факту пропуску позивачем позовної давності приймаючи до уваги дату звернення до постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків у справі № 07/21.
До господарського суду надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив про аналогічні підстави відмови у задоволенні позову, викладені в поданому до суду відзиві на позов.
Ухвалою від 02.11.2021 № 910/13866/21 заяву представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
В підготовчому засіданні 08.11.2021 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 29.11.2021.
Ухвалою від 22.11.2021 № 910/13866/21 заяву представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
В судовому засіданні 29.11.2021 оголошено перерву до 15.12.2021.
Ухвалою від 02.12.2021 № 910/13866/21 заяву представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
В судовому засіданні 15.12.2021 суд на місці ухвалив: відкласти судове засідання на 24.01.2022.
Ухвалою від 10.01.2022 № 910/13866/21 заяву представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
В судовому засіданні 24.01.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,
Між відповідачем, як банком, та приватним акціонерним товариством "СВИНЕЦЬ", як позичальником, укладено кредитний договір від 08.08.2013 № 00091.13-CBD (далі - Кредитний договір), предметом якого є надання банком позичальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді (відкличної) відновлювальної кредитної лінії на умовах, визначених у Кредитному договорі.
Між відповідачем, як банком, та позивачем, як поручителем, укладено договір поруки від 10.11.2014 № 00091.13-CBD/SUR (далі - Договір поруки), відповідно до предмету якого позивач поручається перед відповідачем за виконання приватним акціонерним товариством "СВИНЕЦЬ" зобов'язань у повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати процентів (плати за користування кредитом), комісій, неустойки та інших платежів, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються Кредитним договором та будь якими додатковими угодами до нього (у т.ч., які збільшуватимуть основне зобов'язання) (далі як всі зобов'язання разом, так і кожне з них окремо - Зобов'язання) (п. 1.1 Договору поруки).
Розділом 4 Договору, зокрема, визначено, що всі вимоги, які виникають при виконанні договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди.
Пунктом 5.6 Договору поруки передбачено, що сторони, укладаючи договір, керуючись відповідними принципами свободи договору, домовились про наступну форму укладання договору, яка є обов'язковою для сторін і погодженою сторонами, а саме: кожен аркуш, на якому викладено договір, містить підпис кожної сторони (уповноважених представників сторін). Сторони погоджуються з тим, що сторінка договору, яка не має підписів сторін, не є частиною договору та не може бути підставою для встановлення яких-небудь прав та обов'язків для сторін договору.
Приймаючи до уваги те, що перша сторінка Договору поруки, на якій міститься положення про третейське застереження, не підписана сторонами Договору поруки, та враховуючи положення пункту 5.6 Договору поруки, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання третейського застереження за Договором поруки недійсним, оскільки таке застереження не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди".
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Приписами статті 12 Закону України "Про третейські суди", зокрема, встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Таким чином, сторони Договору поруки уклали такий правочин, я якому закріплене зобов'язання з поруки та та третейське застереження, що відповідає вимогам приписів статті 12 Закону України "Про третейські суди".
Так, в підготовчому засіданні 11.10.2021 судом оглянуто оригінал Договору поруки, встановлено відповідність такого оригіналу засвідченій копії Договору поруки, яка наявна в матеріалах справи, а також те, що такий текст правочину викладено на одному аркуші з двох сторін, тобто на двох сторінках. Перша сторінка не підписана сторонами (що не заперечується учасниками справи), а друга сторінка містить підписи сторін.
Третейське застереження (розділ 4 Договору поруки) міститья на першій сторінці Договору поруки.
При цьому, в пункті 5.6 Договору поруки (який розташований на підписаній сторонами сторінці Договору поруки) сторонами закріплена домовленість, що саме сторінка договору, яка не має підписів сторін не може бути підставою для встановлення яких-небудь прав та обов'язків для сторін договору.
Враховуючи відсутність підписів сторін Договору поруки на першій сторінці такого правочину (на якому закріплено третейське застереження) суд дійшов висновку про те, що третейське застереження, закріплене у розділі 4 Договору поруки, є неукладеним.
Приймаючи до уваги встановлену судом відсутність укладення сторонами третейського застереження за Договором поруки, позовна вимога про визнання такого третейського застереження недійсним задоволенню не підлягає.
Доводи відповідача щодо укладення третейської угоди шляхом не заперечення цього факту позивачем у відзиві, який надавався в третейській справі судом відхиляються, оскільки:
- хоч і такий спосіб укладення третейської угоди і передбачений ст. 12 Закону України "Про третейські суди", проте у цьому випадку, подаючи відзив сторона повинна висловити свою згоду з умовами третейської угоди, тобто висловити свою волю на її укладення у письмовій формі, однієї лише мовчазної згоди недостатньо, оскільки не буде дотримано вимог закону щодо письмової форми угоди;
- питання укладення третейської угоди саме в такий спосіб виходить за межі предмету та підстав позову у цій справі.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах, приймаючи до уваги дію автономності арбітражної угоди від основного договору та враховуючи те, що стороною такої арбітражної угоди є фізична особа, з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц судом відхилене, оскільки висновки Верховного Суду у даних постановах стосуються правовідносин, які не є подібними з даним спором з огляду на наступне.
Предметом спору у справі № 906/493/16 є стягнення заборгованості за товар, поставлений за укладеним між сторонами контрактом від 01.06.2010 № 01/06/2010.
Предметом спору у справі № 522/1528/15-ц є визнання договору поруки припиненим та про визнання договору поруки частково недійсним, оскільки порука була припинена у зв'язку з недотриманням банком строку звернення до суду з вимогами до поручителя.
При цьому, пунктом 5.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/2538/18 (провадження № 12-263гс18) встановлено:
"до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.".
Приймаючи до уваги те, що Кредитний договір укладений між юридичними особами, а Договір поруки між позивачем, як фізичною особою та відповідачем, як юридичною особою, враховуючи вказану вище позицію Великої Палати Верховного Суду, даний спір, про визнання недійсним розділу 4 Договору поруки, є підвідомчим господарським судам.
Приписами статей 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Суд вказує про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні до суду, оскільки про положення Договору поруки в частині положення третейського застереження позивач дізнався при укладення такого правочину, тобто 10.11.2014, в свою чергу, позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку - 16.08.2021.
Проте, правила про позовну давність судом не застосовуються з підстав відсутності порушеного права позивача при зверненні до суду з даним позовом, в той час коли застосування наслідків спливу строку позовної давності мало б місце при наявності порушеного права позивача, яке підлягало б захисту в судовому порядку.
Решта доводів та заперечень сторін спростовується встановленими вище обставинами
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03 лютого 2022 року
Суддя С.В. Балац