ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04.02.2022 Справа № 909/1153/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін
за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Грицків Світлани Іванівни ,
про стягнення заборгованості з орендної плати та послуг з утримання комерційної нерухомості в сумі 35205 грн 88 коп.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Грицків Світлани Іванівни про стягнення заборгованості з орендної плати та послуг з утримання комерційної нерухомості в сумі 35205 грн 88 коп.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
02.12.2021 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 25.12.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відзиву на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у встановлений судом строк не подав.
Згідно з ч. 1ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №26Е000-567/19 від 01.12.2019 в частині сплати орендних платежів, витрат на утримання майна, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 28524 грн 03 коп. за період грудень 2019 року - грудень 2020 року. Керуючись статтями 625, 611 Цивільного кодексу України та п.6.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
01 грудня 2019 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії (відповідно до рішення річних загальних зборів акціонерів від 22.04.2021 назву ПАТ "Укртелеком" змінено на АТ Укртелеком) (далі - орендодавець) та Фізична особа -підприємець Грицків Світлана Іванівна (далі - орендар) уклали договір оренди нерухомого майна №26Е000-567/19 (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування: комерційну нерухомість (далі - майно), розташовану в АДРЕСА_1 , а саме: нежитлові приміщення на ІІ поверху загальною площею 85,2 м2 (приміщення №17-29,1 м2, №18-44,9 м2, №29-11,2 м2 в літ. "А-3" згідно з технічним паспортом) для ведення комерційної діяльності. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до договору.
Вартість орендованого майна з врахуванням індексації становить 4027 грн 57 коп. (п.1.1.).
Передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі майна. У разі якщо договором передбачено обов"язок орендаря щодо внесення грошової застави, орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави (п.2.1. договору).
Згідно з п.3.1 договору, за користування орендованим майном орендар зобов"язаний сплачувати орендодавцю оренду плату, що складається з:
- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 49,92 грн (сорок дев"ять грн 92 коп.) за 1 м2 за місяць без врахування ПДВ, що з урахуванням ПДВ становить 5104,00 (п"ять тисяч сто чотири грн 00 коп.) за 85,2 м2 за місяць. Плата за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до договору.
Згідно з Додатком 2 "Розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна" до послуг та витрат належать: електропостачання, теплопостачання та комунальні послуги, відшкодування за водопостачання та водовідведення, охорона (фізична), прибирання загальних місць, прибирання території, вивіз сміття.
Щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, орендодавець надає орендарю рахунок - акт, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди та послуг з утримання орендованого майна за розрахунковий місяць (п.3.6).
Орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у такому порядку:
Орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця.
Плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяць наступного за розрахунковим.
Орендна плата сплачується на підставі рахунку - акта,що надається/надсилається/передається орендодавцем орендарю, в тому числі який надсилається орендодавцем за допомогою електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акта від орендодавця, орендар зобов"язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем (п.3.7).
Відповідно до п.5.3.11. договору, орендар зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.
Згідно з п.6.2. договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.
Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31.11.2020 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов"язань. (п.11.1. договору).
На виконанням умов договору 01.12.2019 сторони підписали Акт приймання-передачі майна, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування: комерційну нерухомість, розташовану в АДРЕСА_1 , а саме: нежитлові приміщення ІІ поверху загальною площею 85,2 м2 (приміщення №17-29,1 м2 , №18-44,9 м2, №29-11,2 м2 в літ. "А-3" згідно з технічним паспортом) для ведення комерційної діяльності. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до договору.
Технічний та санітарний стан майна - задовільний.
Відповідно до умов договору позивач направляв відповідачу рахунки- акти на оплату за період грудень 2019 року - грудень 2020 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.
В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання належним чином не виконав, орендну плату та плату за послуги з утримання майна здійснив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 28524 грн 03 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Оскільки станом на 29.11.2021 відповідач заборгованість не сплатив, позивач керуючись статтями 625, 611 Цивільного кодексу України та п.6.2 договору нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати та звернувся за захистом порушеного права до господарського суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173,174 ГК України).
Частиною 1ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Вказані приписи кореспондуються з ч. 1 ст. 759 ЦК України.
Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1ст. 762 ЦК України).
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (ч. 2 ст. 762 ЦК України).
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).
Згідно з ст.525,526,530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК України).
Висновки суду.
Суд встановив факт порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати орендної плати та плати за комунальні послуги за період грудень 2019 року - грудень 2020 року, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 28524 грн 03 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені за період з 21.11.2020 - 20.05.2021 та 3% річних за період з 21.11.2020- 20.11.2021 та інфляційних втрат за період листопад 2020 року - листопад 2021 року, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені в сумі 2176 грн 21 коп., 3% річних в сумі 942 грн 11 коп. та 3234 грн 27 коп. інфляційних втра. В решті суми нарахованих 3% річних, пені та інфляційних втрат належить відмовити.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 28524 грн 03 коп. - заборгованості, 2176 грн 21 коп. - пені, 942 грн 11 коп. - 3% річних та 3234 грн 27 коп. - інфляційних втрат.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2270 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №7894 від 16 вересня 2021 року.
Суд враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 2248 грн 77 коп. покладає на відповідача, судовий збір в сумі 21 грн 23 коп. - на позивача.
Керуючись ст. 8,124,129 Конституції України, статтями 2,74, 86,129,233,236-238, 240, 241,256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до Фізичної особи підприємця Грицків Світлани Іванівни про стягнення заборгованості в сумі 35205 грн 88 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи підприємця Грицків Світлани Іванівни , АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601(код 21560766) в особі Івано-Франківської філії АТ "Укртелеком", вул.Сахарова,32,м. Івано-Франківськ,76014 (код 01184835) - 28524 (двадцять вісім тисяч п"ятсот двадцять чотири ) грн 03 коп. - заборгованості, 2176 (дві тисячі сто сімдесят шість) грн 21 коп. - пені, 942 (дев"ятсот сорок дві) грн 11 коп. - 3% річних, 3234 (три тисячі двісті тридцять чотири) грн 27 коп. - інфляційних втрат, а також 2248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн 77коп. судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення 23 (двадцять три) грн 85 коп. 3 % річних , 98 (дев"яносто вісім) грн 91 коп. - пені та 206 (двісті шість) грн 50 коп. інфляційних втрат відмовити.
Судовий збір в сумі 21 (двадцять одна) грн 23 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 04.02.2022
Суддя Т. В. Максимів