19 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7477/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Херсонської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 540/239/21 про поновлення на посаді ОСОБА_1 за період з 01 червня 2021 року по 25 жовтня 2021 року в розмірі 99 052,72 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 14.08.2006 працювала на різних прокурорських посадах в органах прокуратури, а наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 №927к її звільнено з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 29.12.2020. Цей наказ визнано протиправним і скасовано рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №540/239/21, яким її також поновлено на рівнозначній посаді в Херсонській окружній прокуратурі з 30.12.2020. Рішення суду було допущено до негайного виконання, однак виконано відповідачем лише 26.10.2021 шляхом видання наказу №880к про поновлення її на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області. Таким чином позивач вказує на те, що з 01.06.2021 по 25.10.2021 рішення суду в частині її поновлення на посаді не виконувалось, що є затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі, а тому є підстави стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у відповідності із статтею 236 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою від 26.11.2021 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем 28.12.2021 подані відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що згідно із приписами статті 236 Кодексу законів про працю України для роботодавця настає відповідальність у вигляді стягнення середнього заробітку за затримку виконання судового рішення про поновлення незаконно звільненого працівника на попередній посаді, тобто на тій, яку він займав до звільнення. Натомість рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №540/239/21 позивача поновлено не на попередній посаді, а на рівнозначній посаді та в іншому органі.
Також відповідач вказує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №540/239/21 були оскаржені в касаційному порядку. Оскільки судом касаційної інстанції ці рішення ще не переглянуті, то й відсутні підстави для задоволення позову про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Крім того, відповідач посилається на те, що у період часу з 21.07.2021 по 25.10.2021 ОСОБА_1 як переможець конкурсу працювала на посаді державної служби категорії «В» - головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання корупції Херсонської обласної прокуратури та отримувала заробітну плату. Більше того, ОСОБА_1 15.07.2021 звернулась до керівника Херсонської обласної прокуратури із заявою, в якій просила не виконувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №540/239/21 у частині поновлення на посаді прокурора до завершення розгляду справи судом апеляційної інстанції та набрання законної сили рішенням суду першої інстанції. Так як одночасне зайняття посади державного службовця та прокурора не можливе в силу приписів законодавства, то рішення суду в цей період не могло бути виконане. Лише після того, як позивач 23.10.2021 подала заяву про звільнення її з посади державної служби за угодою сторін, у відповідача появилась можливість виконати рішення суду, тому керівником Херсонської обласної прокуратури прийнято наказ від 25.10.2021 №874к про звільнення ОСОБА_1 з 25 жовтня 2021 року з займаної посади за угодою сторін та наказ від 26.10.2021 №880к про її поновлення з 30.12.2020 на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури.
До того ж відповідач вказує, що за приписами пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» виконання рішення суду та переведення позивача з Херсонської місцевої прокуратури до Херсонської окружної прокуратури можливо виключно у разі успішного проходження позивачем атестації. Наразі позивач проходження атестації ще не завершила.
Ухвалою від 04.01.2022 залишено без задоволення клопотання Херсонської обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 10.01.2022 відповідача зобов'язано подати докази, ухвала виконана 17.01.2022.
Позивачем 10.01.2022 подано відповідь на відзив, в якому вона вважає доводи відповідача необґрунтованими і такими, що суперечать чинному законодавству та практиці Верховного Суду. Указує на те, що оскарження рішення суду в апеляційному та касаційному порядках не позбавляє відповідача обов'язку виконати таке рішення, оскільки воно допущено до негайного виконання. За сталою практикою Верховного Суду, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню, при цьому добровільне виконання рішення суду боржником є його законодавчо встановленим обов'язком, який не залежить від дій особи, яку поновлено на роботі, а виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України проводиться незалежно від вини роботодавця, оскільки Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Подання нею 15.07.2021 заяви з проханням не виконувати рішення суду до набрання ним законної сили, по-перше, відбулось за проханням відповідача, по-друге, жодним чином не перешкоджало відповідачу виконати судове рішення. Участь позивача у конкурсі на вакантну посаду державної служби була обумовлена тривалим періодом вимушеного прогулу та необхідністю забезпечити належним чином двох неповнолітніх дітей і потреби родини. Вважає, що відповідачем у відзиві не наведено належних доводів та не надано доказів, які б могли бути підставою для неможливості своєчасно виконати рішення суду в частині поновлення її на посаді.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням правових висновків, які сформульовані Верховним Судом у подібних правовідносинах (з приводу проходження публічної служби прокурорами), які викладені, зокрема, у постанові від 05 серпня 2021 року у справі №200/5490/20-а та у постанові від 09 листопада 2021 року у справі №826/17790/14. Тому з урахуванням характеру спірних правовідносин і обсягу доказування, а також того, що спір не віднесений до вичерпного переліку справ, які в силу приписів КАС України підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із статтями 258, 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Оскільки провадження у цій справі відкрито 26.11.2021, то розгляд її по суті розпочався через 30 днів, тобто 26.12.2021, а розглянута вона має бути у строк до 25.01.2022.
Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляд справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 14.08.2006 працювала на різних прокурорських посадах в органах прокуратури, у тому числі з 15.12.2015 - на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області, на яку її призначено наказом прокурора Херсонської області від 15.12.2015 № 1171к.
Наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 № 927к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29.12.2020 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №540/239/21, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021, визнано протиправним і скасовано наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 № 927к, а ОСОБА_1 поновлено на рівнозначній посаді в Херсонській окружній прокуратурі з 30.12.2020 року.
Зазначене рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 допущено до негайного виконання в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.
Також судом встановлено, що наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 20.07.2021 №645к призначено ОСОБА_1 на посаду державної служби категорії «В» - головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання корупції Херсонської обласної прокуратури як переможця конкурсу з 21.07.2021.
У зв'язку з перемогою у конкурсі на зайняття посади головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання корупції Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_1 15.07.2021 звернулась до керівника Херсонської обласної прокуратури із заявою, в якій просила не виконувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №540/239/21 у частині поновлення на посаді прокурора до завершення розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Позивач 23.10.2021 звернулась до відповідача із заявою про звільнення з посади головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання корупції Херсонської обласної прокуратури та з органів прокуратури з 25.10.2021 за угодою сторін.
Наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 25.10.2021 №874к звільнено позивача з займаної посади за угодою сторін (частина 2 статті 86 Закону України «Про державну службу») з 25 жовтня 2021 року.
За час перебування на вказаній посаді (з липня по жовтень 2021) позивачу нараховано заробітну плату в загальному розмірі 69930,99 грн, а саме: у липні - 3408,76 грн, у серпні 17624,07 грн, у вересні 14646,88 грн та у жовтні 34251,28 грн (з урахуванням матеріальної допомоги в сумі 15768,96 грн та компенсації за невикористану відпустку в сумі 5703,06 грн).
На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №540/239/21 керівником Херсонської обласної прокуратури прийнято наказ від 26.10.2021 №880к про її поновлення з 30.12.2020 на посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури.
Уважаючи, що період часу з 01.06.2021 по 25.10.2021 є затримкою виконання рішення про поновлення на роботі, ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.
При вирішенні цього спору суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із приписами пункту 3 частини 1 статті 371, частини 2 статті 372 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За правилами частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Стаття 236 КЗпП України передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Отже, за чинним законодавством рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконується негайно.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Водночас така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.
Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно із якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Слід наголосити, що Закон пов'язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Наведені приписи КЗпП України не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткових дій, які б вказували на його бажання поновитись на роботі.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Відповідна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16 лютого 2018 року у справі №807/2713/13-а, від 27 червня 2019 року у справі №821/1678/16, від 31 липня 2019 року у справі №813/593/17, від 25 вересня 2019 року у справі №813/4668/16, від 27 листопада 2019 року у справі №802/1183/16-а, від 19 грудня 2019 року у справі №2а-7683/12/1370, від 05 лютого 2020 року у справі №815/1676/18, від 05 березня 2020 року у справі №280/360/19, від 26 листопада 2020 року у справі №500/2501/19, від 19 квітня 2021 року у справі №826/11861/17, від 11 червня 2020 року у справі №816/1895/18, від 24 червня 2021 року у справі №640/15058/19 та від 20 липня 2021 року у справі №826/3465/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/19103/19, від 28 жовтня 2021 року у справі № 580/3388/19.
З урахуванням викладеного суд не приймає до уваги викладені у відзиві доводи відповідача та уважає, що він був обтяжений обов'язком негайно виконати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №540/239/21 та винести наказ, яким поновити позивача на посаді. Цього зроблено не було, а отже відповідач має понести відповідальність, передбачену статтею 236 КЗпП України. При цьому не мають значення обставини щодо оскарження рішення суду в апеляційному та касаційному порядку, подання позивачем заяви про відтермінування виконання рішення суду та перебування її на посаді головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання корупції Херсонської обласної прокуратури. Остання обставина має значення лише для розрахунку належних до стягнення сум за період затримки виконання рішення.
Згідно пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
У відповідності до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 збереження заробітної плати "у всіх інших випадках" (до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплат
Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У підсумку суд приходить до таких висновків.
Період затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №540/239/21 становить 101 робочий день з 01.06.2021 по 25.10.2021.
Згідно довідок Херсонської обласної прокуратури від 23.04.2021 №21-105вих21, від 22.12.2021 №21-357вих21 заробітна плата ОСОБА_1 за два останні місяці роботи, що передували звільненню, становить 32363,68 грн (жовтень 2020 - 16672,19 грн, листопад 2020 - 15691,49 грн), а середньоденна заробітна плата становить 980,72 грн.
Учасники справи правильність визначення середньоденної заробітної плати позивача не заперечують і не спростовують.
Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі становить 99052,72 грн (980,72 грн х 101 р.дн.) включно з обов'язковими платежами і відрахуваннями.
У той же час, позивач протягом періоду затримки виконання рішення, а саме з 21.07.2021 по 25.10.2021, займала нижчеоплачувану посаду головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання корупції Херсонської обласної прокуратури, на якій за вказаний проміжок часу отримала заробітну плату в загальному розмірі 48458,97 грн (без врахування одноразових складових заробітної плати - матеріальної допомоги та компенсації за невикористану відпустку), що підтверджується довідкою Херсонської обласної прокуратури від 10.01.2022 №21-4вих22.
Оскільки статтею 236 КЗпП України поряд із стягненням середнього заробітку передбачено стягнення також різниці в заробітку за час затримки, то суд вважає справедливим зменшення загального розміру середнього заробітку за час затримки на суму заробітної плати, отриманої позивачем за час перебування на нижчеоплачуваній посаді, тобто різниці в заробітку за час затримки за період з 21.07.2021 по 25.10.2021.
З урахуванням викладеного, стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.06.2021 по 25.10.2021 в розмірі 50 593,75 грн (99052,72 грн - 48458,97 грн).
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно із частинами 1, 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності із частинами 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 990,52 грн, а позов задоволено частково.
З урахуванням викладеного, позивачу мають бути відшкодовані судові витрати в розмірі 454,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді - задовольнити частково.
Стягнути з Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з 01.06.2021 по 25.10.2021 в розмірі 50593 (п'ятдесят тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн 75 (сімдесят п'ять) коп, з відрахуванням податків та зборів..
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору в розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 106030000