17 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/6434/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південного округу про стягнення заробітної плати,
встановив:
22.10.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Південного округу (далі - відповідач), у якому просить:
- стягнути з Державної екологічної інспекції Південного округу на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 4 908,20 гривень;
- стягнути з Державної екологічної інспекції Південного округу на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільнені з 08 квітня 2021 року по 18 жовтня 2021 року в сумі 109 317,12 гривень.
Ухвалою суду від 08.11.2021 року відкрито спрощене провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
Ухвалою суду від 22.12.2021 року вирішено перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, розпочати підготовку справи до судового розгляду, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 27 січня 2022 року о 13:30 год.
17.01.2022 за вх. № 1202/22 судом зареєстровано заяву позивача про відвід судді Дубровної В.А. на підставі статті 36 КАС, яка вмотивована сумнівом позивача у неупередженості або об'єктивності судді, що можливо свідчать про заінтересованість судді прямо чи опосередковано в результаті розгляду справи на користь відповідача. Зокрема, позивач вказує, що він абсолютно випадково дізнався із розміщених на сайті " Єдиного державного реєстру судових рішень" ухвал суду, які за позицією позивача свідчать про приховування суддею Дубровною В.А. від позивача документи відповідача ( заяви, клопотання, тощо), які нібито надані відповідачем безпосередньо судді, яка розглядає ці документи без врахування думки позивача, виносить за ними процесуальні рішення (ухвали) - і все це відбувається без відома позивача, без врахування його аргументів та доводів. Так, позивач вказує, що в ухвалі від 02.12.2021 року зазначено, що судді надійшло клопотання відповідача від 29.11.2021 р., в ухвалі від 22.12.2021 р. згадується про документ відповідача, який суддя отримала 06.12.2021 р. Станом на 16 січня 2022 року по жодному із зазначених мною каналів для зв'язку інформація про надходження до судді Дубровной В.А. від відповідача заяв та клопотань мені не надана, тому суть звернень відповідача мені по цей час невідома. Таким чином, суддя позбавила позивача, як сторону по справі права, передбаченого статтею 166 КАС України, надати до суду заперечення на заяви і клопотання відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
При цьому, частиною 11 статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно.
За приписами пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді Дубровної В.А. у даній справі в порядку письмового провадження.
Питання щодо відводу судді та порядок вирішення заявленого відводу регламентовано статтями 39-40 КАС України.
Відповідно до частини 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Як зазначало вище, ухвалою суду від 22.12.2021 р. призначено підготовче засідання у даній справі на 27.01.2022 року, а тому вказана заява є такою, що подана у встановлений законом строк та підлягає розгляду по суті.
Перевіривши наведені ОСОБА_1 обґрунтування заяви про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Тобто, головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України" ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Разом з тим, як вбачається зі змісту заяв про відвід судді Дубровній В.А., позивач пов'язує сумнів у неупередженості або об'єктивності судді виключно із незгодою дій судді Дубровної В.А. при ухваленні судових рішень у справі з процесуальних питань, що у розумінні вимог ч.4 ст.36 КАС України, не є підставою для відводу.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" № 8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Щодо аргументу позивача, який полягає у приховувані суддею від нього заяв, клопотання відповідача, та прийнятті процесуальних рішень без урахування думки позивача, то суд вказує про таке.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені статтею 47 КАС України, частинами першою та третьої якої передбачено, зокрема, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
При цьому, частиною 8 вказаної статі КАС України передбачено, у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
Відповідно до ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
При цьому, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). ( абзац 10 частини першої статті 167 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 02.12.2021 року задоволено клопотання Державної екологічної інспекції Південного округу ( Запорізька та Херсонська області) про продовження терміну надання відзиву на позов та надано додатковий строк для подання відзиву по адміністративній справі № 540/6434/21 до 06.12.2021 р.
Ухвалою суду від 22.12.2021 року частково задоволено клопотання Державної екологічної інспекції Південного округу про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, вирішено перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 27 січня 2022 року о 13:30 год.
З огляду на вищевказані положення КАС України, подання відповідачем до суду клопотань з питань продовження терміну надання відзиву на позов, а також розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не передбачає надіслання таких клопотань іншій стороні у справі.
Додатково суд вказує, що частиною 2 статі 180 КАС України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Як зазначалось вище, ухвалою суду від 22.12.2021 року призначено підготовче засідання на 27.01.2022 р., а відтак усі заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до суду, у т.ч. заява позивача від 04.01.2022 р. про розгляд справи колегією суддів буде розглянута у вказаному підготовчому засіданні.
Щодо тверджень позивача про " випадковість" його обізнаності з прийнятими суддею Дубровною В.А. ухвал від 02.12.2021 р. та 22.12.2021 р., а саме виключено із сайту " Єдиного державного реєстру судових рішень", то суд вважає їх необґрунтованими та спростовуються наявними у справі довідками про доставку вказаних судових рішень до електронного кабінету позивача, а також доказами реєстрації позивача в підсистемі " Електронний суд", що надає йому можливість знайомитися з матеріалами справи за допомогою вказаної підсистеми. Так, суд вказує, що зареєстровані у цій підсистемі користувачі мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи документообігу суду документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів автоматично.
Підсумовуючи викладене та аналізуючи доводи заявленого відводу судді, суд вважає, що заявник не навів обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді, а обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи чи про необ'єктивне ставлення до позивача у справі.
За вказаних обставин, судом не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді Дубровній В.А. брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили про неупередженість, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про відвід судді Дубровної В.А.
Окрім того, суд звертає увагу позивача, що Верховний Суд в ухвалі від 18.12.2018 по справі № 910/2968/18 дійшов висновку, що безпідставні відводи є зловживанням процесуальними правами та діями, спрямованими на затягування й перешкоджання розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Варняка С.О. від 11.01.2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дубровної В.А. у справі № 540/6434/21 - відмовлено.
Враховуючи те, що позивачем вже заявлявся головуючій судді безпідставний та необґрунтований відвів, то суд вважає за необхідне попередити позивача , що у подальшому до останнього будуть застосовані процесуальні заходи, які спрямовані на запобігання зловживанню процесуальними правами з боку позивача та безпідставне затягування й перешкоджання розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла раніше, ніж за три робочі дні до підготовчого засідання, призначеного на 27.01.2022 р., а суд, який розглядає справу, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому заява позивача підлягає передачі до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу з метою визначення судді.
Керуючись ст. 31, 40, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 від 17.01.2022 за вх. №1202/22 про відвід судді Дубровній В.А. передати до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Дубровна