17 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7195/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Херсонській області Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
встановив:
16.11.2021 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач), від імені якого діє адвокат Орловцева М.О., до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1), Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Херсонській області Південного міжрегінонального управління Укртрансбезпеки (далі відповідач 2), у якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №301298 від 02.11.2021 року, винесену в.о. заступником начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальником відділу державного контролю за безпекою на траснпорті у Херсонській області Гіоргієм Геннадійовичем Учавою.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 08.09.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області було проведено перевірку додержання вимог законодаства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої встановлено порушення ОСОБА_1 вимог абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення пасажирів без оформлених документів, передбачених ст. 39 цього Закону, а також відсутні щоденні реєстраційні листки обліку робочого часу та відпочинку водія, відсутній лист підтвердження діяльності водія. Порушення полягають у тому, що при виконання нерегулярних перевезень пасажирів у водія не оформлений лист підтвердження діяльності, а саме пункт №8, провівши контроль режиму праці та відпочинку водія пункт 13 не збігається з режимом на тахокарті, наданій водієм для контролю. На підставі встановлених порушень відповідачем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн.
Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки порушень, які стали підставою для її прийняття, не вчиняв.
Так, водієм ОСОБА_1 був наданий співробітникам контролюючого органу бланк підтвердження діяльності від 07.09.2021р., складений ФОП ОСОБА_1 , який містить відповідні реквізити. Під час даного нерегулярного пасажирського перевезення водій та власник підприємства перебували в одній особі - ОСОБА_1 , і в п.8 зазначеного Бланку прізвище водія було викладено російською мовою, що свідчить лише про технічну помилку.
Щодо розбіжностей пункту 13 Бланку з режимом на тахокарті, то позивач зазначає, що головним призначенням тахографа є реєстрація та відображення інформації про рух транспортного засобу та періоди роботи водіів. Відповідно до даних, що відображені на тахокарті від 07.09.2021р. №13Т6416, наданій водієм для проведення перевірки, діяльність водія розпочата 07.09.2021р. о 19.30 год та завершена 08.09.2021р. о 06.00, що разом становить 09 год. 30 хв. З них дві години була перерва на відпочинок, а саме з 24.00 до 02.00, що не включається до робочого часу водія. Зважаючи на викладене, загальна тривалість робочого дня водія склала 7 годин 30 хвилин, що свідчить про відсутність порушення режиму праці та відпочинку, передбаченого абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також відсутність протиріч між Бланком діяльності та робочим режимом, зафіксованим на тахокарті.
Ухвалою суду від 19.11.2021 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачі не скористались правом надати відзив на позовну заяву, що згідно положень ст. 175 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 є власником загального автобуса NEOPLAN 2000 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.02.2018р.
08.09.2021 на підставі направлення на перевірку від 06.09.2021 №026508, посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автодорозі М-14 Одеса - Мелітополь, у ході якої встановлено порушення водієм ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом NEOPLAN 2000 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , вимог абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення пасажирів без оформлених документів, передбачених ст. 39 цього Закону, а також відсутні щоденні реєстраційні листки обліку робочого часу та відпочинку водія, відсутній лист підтвердження діяльності водія. Порушення полягають у тому, що при виконання нерегулярних перевезень пасажирів у водія не оформлений лист підтвердження діяльності, а саме пункт №8, провівши контроль режиму праці та відпочинку водія пункт 13 не збігається з режимом на тахокарті, наданій водієм для контролю.
За наслідками вказаної перевірки посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено Акт від 08.09.2021р. №307520.
Водій ОСОБА_1 з актом проведення перевірки ознайомився, у графі «Пояснення водія про причини порушення» зазначив: «при себе я имею письмо подтверждение, договор на перевозку, страховку и полный пакет документов».
02.11.2021 в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову №301298 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ст. 60 цього Закону.
Не погоджуючись із вказаною постановою від 02.11.2021 позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».
За змістом статті 6 зазначеного Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. (п.21 Порядку)
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. (п.20 Порядку)
Згідно п. 25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. (п.27 Порядку)
Як вбачається зі змісту Акту від 08.09.2021р. №307520, підставою для винесення оскаржуваної постанови є встановлення посадовими особами відповідачів порушень, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно якого за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Зі змісту Акту від 08.09.2021р. №307520 вбачається, що при проведенні перевірки посадовою особою Укртрансбезпеки встановлено порушення, яке полягає, зокрема, у відсутності у водія листа підтвердження діяльності, а саме пункту № 8, при виконанні нерегулярних перевезень пасажирів.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що під час проведення перевірки 08.09.2021р. додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, керування автобусом NEOPLAN, р.н. НОМЕР_1 , здійснювалося водієм ОСОБА_1 .
На вимогу уповноваженої особи контролюючого органу водієм ОСОБА_1 надано Бланк підтвердження діяльності від 07.09.2021р., що містить підпис водія, печатку та підпис ФОП ОСОБА_1 .
Як вбачається зі змісту вказаного Бланку, пункт 8 «Фамилия и имя водителя» містить інформацію наступного характеру: « ОСОБА_2 ».
Суд вважає, що зазначення у пункті 8 Бланку прізвища водія російською мовою є лише опискою, оскільки дозволяє встановити зміст вказаного пункту та не допускає його подвійного тлумачення, а тому не може бути розцінено як порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто відсутність документів на підтвердження діяльності водія.
Також одним з порушень, встановлених в Акті від 08.09.2021р. №307520, є розбіжності в інформації, зазначеної в пункті 13 Бланку підтвердження діяльності та у режимі роботи на тахокарті.
Судом встановлено, що транспортний засіб NEOPLAN, р.н. НОМЕР_1 обладнаний тахографом ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 17.10.2020, складений ТОВ «Тахо-Майстер».
У відповідності до п.1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
В п.1.4 Інструкції 385 вживаються наступні терміни:
контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема,:
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу
цифровим тахографом;
Відповідно до даних, що відображені на тахокарті від 07.09.2021р. №13Т6416, надаій водієм ОСОБА_1 для проведення перевірки, діяльність водія розпочата 07.09.2021р. о 19.30 год. та завершена 08.09.2021р. о 06.00 год.
Пункт 13 Бланку підтвердження діяльності, складений ФОП ОСОБА_1 до початку рейсу, також мість інформацію про початок роботи 07.09.2021 р. о 19.30 год, що в повній мірі узгоджується з відомостями тахокарти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій, суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності суб'єкта господарювання складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
З урахуванням зазначеного, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність порушення, та якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач. Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом не є беззаперечним доказом вчинення порушення.
Отже, з системного аналізу встановлених обставин справи та норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачі не довели правомірності застосування до позивача штрафних санкцій.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктами владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 01135, м. Київ, просп. Перемоги,14), Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Херсонській області Південного міжрегінонального управління Укртрансбезпеки (73008, м.Херсон, вул. Бериславське шосе, 46) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №301298 від 02.11.2021 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1 700,00 грн до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 01135, м. Київ, просп. Перемоги,14) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн. 00 коп).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.К. Василяка
кат. 113070200