14 січня 2022 р. м. ХерсонСправа № 540/4439/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
19.11.2021 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743, 73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, передбаченої ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ у розмірі 1491,00 грн.
Зобов'язано Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743, 73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Разом із позовною заявою позивачка подала заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, у якій зазначила, що докази понесення таких витрат будуть надані у встановлений ст. 139 КАС України строк.
13.12.2021 року позивачка подала заяву із доказами на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що про стягнення витрат позивачкою заявлено до ухвалення рішення у справі, а відповідні докази подано протягом п'яти днів з дати отримання копії рішення, строк передбачений ч. 7 ст. 139 КАС України дотримано.
Дослідивши матеріали справи та зміст поданої заяви разом із доданими до неї доказами, суд дійшов висновку про часткове стягнення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на такі обставини.
Порядок та підстави винесення додаткового судового рішення встановлені статтею 252 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ... судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частин другої - четвертої статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до приписів ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 17.09.2019 р. по справі № 810/3806/18.
Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачка надала такі документи: договір про надання правничої (правової) допомоги; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом; розрахунок вартості послуг; акт прийому-передачі виконаних робіт; квитанція.
Відповідно до перелічених вище документів, позивачка сплатила адвокату Токаленку О.А. 4000,00 грн (чотири тисячі гривень) за дві години роботи, витрачені ним на збір необхідних доказів (30 хвилин, вартість 1000,00 грн) та складання і направлення позовної заяви до суду (90 хвилин, вартість 3000,00 грн).
Відповідач із розміром заявлених витрат на професійну правову допомогу не погодився та 24.12.2021 року подав клопотання про зменшення цих витрат, яке мотивоване їх неспівмірністю зі складністю справи.
Проаналізувавши подані позивачкою докази та наведені сторонами обґрунтування, суд вважає, що заявлена сума на відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеною з огляду на те, що вказана справа віднесена до категорії справ незначної складності, які розглядаються судом у письмовому провадженні. Аналогічні спори є досить поширеними та на сьогоднішній день існує дуже багато судових рішень з приводу подібних спірних правовідносин, тобто є стала судова практика в тому числі викладена і в правових позиціях Верховного суду. Крім того, даний спір не вимагає дослідження та аналізу значного обсягу нормативно-правових актів та доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що сума заявлених позивачкою витрат на правничу допомогу не підлягає стягненню у повному обсязі через її неспівмірність із виконаною адвокатом роботою та складністю справи, тому справедливою ціною за надані послуги у даному випадку є 2000,00 грн, у зв'язку із чим, заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд,
вирішив:
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 05392743, 73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з професійної правничої допомоги у сумі 2000,00 (дві тисячі) грн.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 600050000