Справа № 761/18730/21
Провадження № 2/761/4482/2022
(заочне)
31 січня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Путря Д.В.
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні зали суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
В травні 2021 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 (позивач) до ОСОБА_2 (відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 37453,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в липні 2019 р. позивач через відповідача хотів замовити у відповідача ноутбук «Apple», протягом 2019-2020 року позивач переказ відповідачу кошти в сумі 37453,00 грн.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2021 р. у справі № 761/12575/21 ОСОБА_2 визнано винною за ч.1 ст. 190 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 гривень в дохід держави.
Вироком суду встановлено обставини заподіяння позивачу збитків в сумі 37453,00 грн.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач в судове засіданні свого представника не направила, але про дату і час розгляду справи по суті повідомлялась належним чином, причини неявки суд не повідомила, відзиву або заперечень до суду, одночасно з направленням його учасникам справи, не направила.
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2021 р. у справі № 761/12575/21, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винною за ч.1 ст. 190 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 гривень в дохід держави.
Згідно ст. 82 ч.6 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2021 р. у справі № 761/12575/21 встановлено, що ОСОБА_2 з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, шляхом зловживання довірою ОСОБА_1 , заволоділа грошовими коштами, після чого розпорядилася ними на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 37 453 грн.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 р. у справі №761/12945/19.
Сторона відповідача не спростувала розмір шкоди, встановлений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2021 р. у справі № 761/12575/21.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов слід задовольнити, потрібно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі - 37 453 грн. 00 коп.
Згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 137, 141, 211, 223, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України; ст. ст. 22, 1166 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі - 37 453 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі - 908 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса знаходження: АДРЕСА_2 .
Повне рішення виготовлено 04.02.2022 р.
Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов