Справа № 752/27728/21
Провадження №: 3/752/529/22
24.01.2022 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1
за участюОСОБА_1 (особисто), представника Сучкова О.С. (адвокат)
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 212222 від 03.11.20221, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з посиланням на порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, в якому зазначено, що 03.11.2021 о 02:40 у м. Києві по пров. Віто Литовському, він керував транспортним засобом Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук.
Згідно зі складеним протоколом від огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився.
До зазначеного протоколу приєднано лазерний диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського АА00124, де зафільмовано спілкування співробітників поліції з ОСОБА_1 та пасажиркою Audi, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.11.2021.
Під час розгляду справи по суті ОСОБА_1 надав пояснення, стислий виклад яких оформив письмово та подав до канцелярії суду, згідно з якими опівночі 03.11.2021 його автівку зупинили співробітники поліції без обґрунтування причин зупинки, вимагали надати для перевірки документи та провести огляд автомобіля. Після проведення огляду автомобіля, на який водій погодився, поліцейські почали з'ясовувати чи не вживає він часом наркотики, на що отримали негативну відповідь. Після цього співробітники поліції сказали, що у нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння, тоді як наявність таких ознак жодним чином не з'ясовували і не перевіряли, долоні не оглядали, очі не роздивлялися на предмет відсутності реакції на яскраве світло. За твердженнями поліцейських огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 можна пройти у медичному закладі, залишивши автомобіль та дівчину - пасажирку на місці зупинки та проїхавши на патрульному автомобілі або ж пройти огляд у медичному закладі самостійно, що буде швидше за часом. Також співробітники поліції повідомили. Що фіксуватимуть розмову на камеру та ще раз запитали, чи погоджується він проїхати з ними для проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 зазначив, що не знається на цьому та просив поясними процедуру і наслідки, зокрема і наслідки відмови від проходження огляду. Йому було роз'яснено, що відносно нього складатиметься протокол про адміністративне правопорушення, буде видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, а потім з висновком лікаря він зможе забрати посвідчення водія і до того, як відбудеться суд, можна користуватися тимчасовим дозволом.
За твердженнями ОСОБА_2 , проаналізувавши роз'яснення поліцейських, він обрав для себе та дівчини другий варіант із запропонованих, адже як йому пояснили, самостійно пройти огляд у лікаря вийде швидке. Будучи впевненим у тому, що він не перебуває під впливом будь-який речовин, які вводять у стан сп'яніння, не бажаючи кидати дівчину та машину на узбіччі та будучи втомленим, він попрямував на своєму автомобілі на вул. П. Запорожця, 20. Поліцейські пояснили, що він має дві години на здачу аналізів.
Проте виявилося, що огляд без поліцейських та складеного ними письмового направлення він самостійно пройти не може, як і було роз'яснено йому медичними працівниками за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20, які в медичному закладі, куди прибув ОСОБА_1 , відмовилися провести огляд.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Сучков О.С. заявив клопотання про закриття провадження у справі з мотивів відсутності події та складу адміністративного правопорушення, вказуючи на те, що:
- у поліцейських були відсутні підстави вимагати у ОСОБА_2 проходження огляду на стан сп'яніння;
- поліцейські не виявляли у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, який у нього фактично і не було;
- оформлення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відбулося з порушенням установленої процедури, адже водієві не було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і , у той же час не видано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке лише формально було приєднано до протоколу від 03.11.2021 при формуванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення для направлення їх до суду, що робить його недопустимим доказом;
- поліцейськими повідомлено ОСОБА_2 недостовірну інформацію про порядок проходження огляду на стан сп'яніння;
- протокол від 03.11.2021 складено за відсутності двох свідків, а тому є недопустимим доказом;
- ОСОБА_2 не був відсторонений від керування транспортним засобом.
За клопотанням представника ОСОБА_1 під час розгляду справи судом було заслухано пояснення свідка ОСОБА_3 , яка перебувала в автомобілі Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 , разом з ОСОБА_1 03.11.2021 та присутність якої підтверджується відеозаписом.
Згідно з поясненнями свідка у ході зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , поліцейські завели розмову про наркотики та вимагали надати їм можливість оглянути машину. Після проведення огляду співробітники поліції почали вказувати на те, що ОСОБА_1 вживав наркотичні засоби і бачать відповідні ознаки. Як було роз'яснено поліцейськими ОСОБА_2 на місці зупинки та огляду транспортного засобу він повинен або ж поїхати у патрульному автомобілі до лікарні для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і для цього має залишити автомобіль та пасажирку на місці зупинки або ж він може проїхати до лікарні самостійно і протягом двох годин пройти огляд у лікаря, що буде простіше та швидше. Як зазначила свідок, аби не залишати її та машину, покладаючись на роз'яснення співробітників поліції, вони вирушили за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20. Разом з тим у лікарні ОСОБА_2 було відмовлено у проведенні огляду. Медичні працівники пояснили, що огляд водія на стан сп'яніння проводиться лише в присутності поліцейських та їх вимогу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, обґрунтування вимог представника, уважно дослідивши наявні у справі докази, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп'ютері відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) не вбачає події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 130 КУпАП відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та видків руху також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Досліджені відеозаписи охоплюють момент того як співробітники поліції спілкуються з водієм ОСОБА_2 у присутності свідка ОСОБА_3 поблизу зупиненого автомобіля Audi, дізнаються чи погоджується кермувальник пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікарня-нарколога, на чисельні запитання ОСОБА_2 роз'яснюють можливість проїзду у їх супроводі на патрульному автомобілі в медичну установу для проходження огляду, для чого автомобіль та пасажирку необхідно залишити на місці зупинки і, у той же час, повідомляють про більш простий та швидкий спосіб проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, який передбачає самостійне звернення до медичного закладу.
Проаналізувавши діалог, який зафіксований відеозаписом та дії співробітників поліції, суд (суддя) вбачає факт недотримання процедури оформлення протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 та, відповідно, порушення його права і інтересів, зважаючи на таке.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І цієї Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як унормовано у ч. 2-4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
За приписами п. 7 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
З викладених положень зазначеної Інструкції № 1452/735 слідує, що огляд на стан наркотичного сп'яніння водія проводиться в медичному закладі, оскільки для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язково проводяться лабораторні дослідження і працівник поліції повинен оформити направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку.
Станом на момент оформлення відносно ОСОБА_2 протоколу за ст. 130 КУпАП та на час розгляду справи у суді загальновідомим є той факт, що у розпорядженні співробітників поліції у м. Києві відсутнє необхідне обладнання, яке дозволяє провести лабораторні дослідження зразків біологічного середовища особи, у якої виявлено ознаки наркотичного сп'яніння для встановлення факту перебування водія під впливом наркотичних засобів та відповідного лікарського діагнозу безпосередньо на місці зупинки. А тому, у ситуації, яка мала місце відносно ОСОБА_2 , логічним було б проведення його огляду на стан сп'яніння в уповноваженому місцевою владою закладі охорони здоров'я, за умови наявності необхідних для цього передумов, а саме: виявлення ознак наркотичного сп'яніння.
Натомість, як вбачається з представленого суду відеозапису - момент виявлення ознак наркотичного сп'яніння фактично відсутній (співробітники патрульної поліції не вказали на певні ознаки, не вчинили жодних дій, з яких слідує їх виявлення та дієва перевірка, як-то огляд долоней та рук, перевірка реакції зіниць очей на світло, перевірка стійкості ходи).
Крім того, на переконання суду (судді), у стороннього спостерігача повнолітнього віку, який не має жодної медичної підготовки, при перегляді відеозаписів не виникло б сумніву у тому, що ОСОБА_2 не перебував під дією речовин, які змінюють свідомість, впливають на відчуття реальності та здатні негативно впливати на акуратність керування транспортним засобом, знижують увагу, швидкість реакції тощо. Поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова відображеного на відео файлах ОСОБА_1 у сукупністю з заслуханими поясненням, вказують на відсутність у нього ознак наркотичного сп'яніння у момент зупинки та після неї.
За відсутності виявлення ознак на стан наркотичного сп'яніння, співробітники поліції продовжили складення протоколу про адміністративне правопорушення та надали водієві роз'яснення, які не відповідають вимогам КУпАП та підзаконних актів, зокрема відомчих Інструкцій, якими повинні врегульовуватися їх дії.
Так, у п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 вказується, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції № 1452/735.
Досліджені відеозаписи, що були представлені суду, беззаперечно доводять той факт, що ОСОБА_2 не було виписано і видано відповідного направлення, а тому суд (суддя) не приймає в якості належного і допустимого доказу той бланк направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який датований 03.11.2021, адже ОСОБА_2 від фактично не надавався.
Поряд з викладеним, слід зауважити, що про ще одну невідповідність процедури оформлення протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Так, відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені ч. 1-4, 6 і 7 ст. 121, ч. 3-5 ст. 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), ст. 122-5, 124, 126, ч. 1-4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 КУпАП. За наявності правових підстав, передбачених абз. 1 п. 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Матеріали, які надійшли до суду, не містять доказів того, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування, а автомобіль затримано, адже ОСОБА_2 поїхав з місця зупинки на автомобілі, на якому його зупинили, який повністю оглянули .
З огляду на встановлені обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 видається безпідставним через відсутність як події, так і складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та з огляду на наявність численних порушень процедури оформлення адміністративного матеріалу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 не визнав свою винуватість за ч. 1 ст. 130 КУпАП та надав послідовні та логічні пояснення щодо подій, які мали місце у нічний час з 03.11.2021 за наслідками якого відносно нього було складено протокол від 03.11.2021, які не викликають сумнівів у їх достовірності в сукупності з даними зазначеними на відеозаписах.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Враховуючи викладене, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не відповідатиме засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Закриваючи провадження у справі, суд (суддя) відхиляє заперечень представника ОСОБА_2 стосовно неправомірності процедури проходження огляду водія на стан сп'яніння через відсутності свідків, адже згідно з положеннями чинного процесуального законодавства, а саме: ч. 2 ст. 266 КУпАП в редакції, чинній станом на 03.11.2021, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків і відповідними доказами слід вважати відеофіксацію огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису. При цьому, доцільно зауважити, що закон, яким є КУпАП, має вищу юридичну силу ніж Інструкція № 1452/735 і в яку ще не внесені зміни в зв'язку з внесенням змін до ст. 266 КУпАП у 2011 році. Положення Інструкції № 1452/735, які наразі не відповідають положенням ст. 266 КУпАП, не повинні застосовуватися у цій частині, адже логічним є те, що Інструкція № 1452/735 була розроблена з метою впровадження та конкретизації дій працівників поліції під час проведення огляду на стан сп'яніння, тобто тих, які були в ст. 266 КУпАП до внесення змін. Наразі положення ст. 266 КУпАП є достатньо чіткими, та не потребують додаткового закріплення в інструкції для застосування, оскільки порядок використання нагрудних засобів фіксації працівників поліції є діючим та не скасованим.
Щодо решти непроаналізованих заперечень представника суд (суддя) зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
За наведених обставин, керуючись ст. 9, 23, 130, 247, 266, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко