Справа № 712/9829/21
31 січня 2022 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Романової О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, -
07 жовтня 2021 року до Чорнобаївського районного суду Черкаської області, відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.09.2021 про направлення справи за територіальною підсудністю, надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька.
Позовна заява мотивована тим, що з 23.11.2013 по 12.11.2015 позивач перебувала у шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу у них народився син - ОСОБА_3
12.11.2015 шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси, справа № 712/9323/15.
Також, вказаним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.11.2015 стягнуті з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімумум на дитину відповідного віку, починаючи з 12.08.2015 до досягнення дитиною повноліття.
З моменту розлучення відповідач, з власної ініціативи, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з дитиною, участі у житті сина не приймає. У зв'язку із чим дитина не сприймає його як батька.
Дитина проживає разом із позивачем та вона самостійно несе витрати на її утримання.
З січня 2018 року позивач виїхала за робочою візою працювати до Республіки Польща, а дитина залишилася під опікою її батьків, яким вона допомогала матеріально утримувати сина, переказувала кошти на банківську картку, передавала одяг, їжу та подарунки. Протягом цього часу відповідач не приймав участі у вихованні та утриманні сина.
Під час перебування за кордоном в Республиці Польща, 19.04.2021 позивач уклала шлюб з громадянином Польщі - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наразі вони чекають дитину.
Позивач має намір забезпечити повноцінний розвиток своєму сину - ОСОБА_3 в країні Республіка Польща, шляхом влаштування до першого класу початкової школи № 14 у м. Торунь, в період з 01.09.2021 по 30.08.2022, за для підвищення рівня світогляду дитини, фізичного, духовного та морального розвитку, що є забезпеченням інтересів дитини в межах здійснення батьківських прав та обов'язків.
Позивач зазначає, що неодноразово зверталася в усній формі, а також з допомогою листа надісланого поштою та електронного повідомлення-листа (програма Viber) до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд сина ОСОБА_3 , однак її прохання залишилися відповідачем без відповіді.
Зауважує на тому, що вона та її дитина є громадянами України, мають постійне місце проживання в Україні, вона має місце роботи, батьки позивача проживають в Україні, дитина знаходиться на утриманні матері, доступ батька дитини не обмежений, мати бере на себе відповідальність за дитину під час поїздки за кордон.
На підставі вищевикладеного просить суд надати їй, ОСОБА_2 , дозвіл на виїзд сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Республіку Польща, м. Торунь, на навчання без дозволу та супроводу батька дитини - ОСОБА_1 на строк 13 місяців (з 01.09.2021 по 30.08.2022). Витрати по сплаті судового збору стягнути з відповідача на користь позивача.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.09.2021 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, передано на розгляд за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021, справа розподілена на суддю Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романову О.Г.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.10.2021 провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
04.11.2021 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження та призначення її до розгляду в загальному позовному провадженні.
10.11.2021 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач ОСОБА_2 повідомила про те, що на даний час її син - ОСОБА_3 приступив до навчання в початковій школі № 14 імені Блакитної армії міста Торунь, Польща та є учнем 1 d класу.
З 06.09.2021 ОСОБА_3 зареєстрований на тимчасове перебування за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, повідомила, що відповідно до державної програми, яка фінансується з державного бюджету, вона отримує фінансову допомогу по догляду за дитиною в розмірі 500 злотих, що становить 3290 грн.
Зазначає про те, що відповідно до довідки про розрахунок заборгованості Ірпинської ДВС вбачається, що батько дитини, відповідач по справі, порушує закон та не сплачує аліменти на утримання сина.
Звертає увагу суду на психологічний висновок від 18.10.2021 психолога ОСОБА_6 , відповідно до якого у дитини відсутня прив'язаність до біологічного батька, оскільки останній не займається його вихованням.
Також, повідомила, що на даний час вона з сином знаходиться в м. Торунь, Республіка Польща та на даний час вона перебуває на 30 тижні вагітності, а тому немає можливості з'явитися в судове засідання, а тому якщо винесення рішення не буде можливим без участі та надання пояснення з боку позивача та малолітньої дитини, просить суд надати судове доручення компетентному суду іноземної держави щодо проведення відповідної процесуальної дії за участю неповнолітньої дитини.
На підставі вищевикладеного просить суд надати їй, ОСОБА_2 , дозвіл на виїзд сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Республіку Польща, м. Торунь, на навчання без дозволу та супроводу батька дитини - ОСОБА_1 на строк 10 місяців (з листопада 2021 року по 30.08.2022). Витрати по сплаті судового збору стягнути з відповідача на користь позивача.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.11.2021 задоволена заява ОСОБА_1 про заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження та призначення її до розгляду в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання у справі на 13.12.2021 о 15 год. 00 хв. у залі судових засідань № 4 Чорнобаївського районного суду Черкаської області.
29.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. Свою незгоду із позовними вимогами позивача обгрунтовує тим, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.02.2016 за № 204 йому було визначено спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином, щонеділі з 17:00 до 19:00 без присутності матері, з урахуванням обставин, які можуть виникнути.
Також, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 01.07.2016 за № 779 малолітньому ОСОБА_3 визначено місце проживання разом із матір'ю ОСОБА_2 .
Однак, з моменту народження дитини та до часу виїзду за кордон вихованням дитини фактично займалися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є батьками позивачки.
Позивачка, перебуваючи за кордоном з 2015 року, не цікавилась дитиною, не приймала жодної участі у вихованні дитини, всіляко ухилялася від піклування про стан здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.
Наразі дитина зарахована в 1-В клас Черкаської спеціалізованої школи № 18. Однак, позивачка вивезла дитину до Республіки Польща, де влаштувала дитину, виключно на свій розсуд, до навчального закладу.
Зазначає про те, що дійсно рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.11.2015 стягнуті з нього аліменти на користь позивача на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , однак позивачка навмисно не отримувала відправлені на її ім'я аліменти.
Крім того, дитина тривалий час перебувала на утриманні баби та діда - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Заборгованість, яка виникла зі сплати аліментів становить 13845,54 грн., яка перераховується ним на рахунок Ірпінського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
03.06.2021 ОСОБА_2 разом із дитиною виїхала до Республіки Польща та до теперішнього часу в Україну не поверталася.
Ним не надавалась нотаріальна згода на виїзд дитини за кордон, а виїзд став можливим лише на підставі наявної заборгованості відповідача зі сплати аліментів.
Також, повідомляє про те, що він не відмовляється ні від утримання, ні від спілкування з дитиною, а отже не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Наразі, у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа № 712/9027/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визначення місця проживання дитини, її відібрання та повернення дитини за місцем реєстрації.
Також, у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа № 712/11241/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні, вихованні дитини та встановлення порядку спілкування.
Зазначає про те, що позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів того, що він відмовив в наданні згоди на виїзд дитини за кордон.
До позовної заяви позивачем додана картка проживання НОМЕР_1 , яка свідчить про те, що остання має право на тимчасове перебування в Республіці Польща лише до 16.10.2021.
Крім того, звернув увагу суду на те, що позовна заява про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька подається для отримання відповідно рішення саме до такого виїзду, який вже відбувся.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.12.2021 задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів, витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію: щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , громадянка України, у період з 01 січня 2015 року по теперішній час; щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, протягом 2021 року.
Також, ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.12.2021 закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено до розгляду по суті на 31.01.2022 о 14:00 год., за адресою: смт. Чорнобай, вул. Центральна, 134, зал судових засідань № 4.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31.01.2022 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про долучення доказів та виклик свідка відмовлено.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31.01.2022 встановлено відповідачу ОСОБА_1 додатковий строк для подання доказів. Долучено до матеріалів справи позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про визначення місця проживання дитини, її відібрання та повернення дитини за місцем реєстрації та копію рішення (вступну та резолютивну частини) Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/9027/21.
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з'явилася, у заяві про уточнення позовних вимог від 10.11.2021 просить суд справу розглядати без її участі у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у відзиві на позов. Додатково пояснив, що він справно сплачував аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина. Однак у зв'язку із тим, що позивач виїхала за кордон та у нього були відсутні реквізити рахунку позивача, на які він мав можливість перераховувати аліменти, у нього утворилася заборгованість в розмірі 13845,54 грн., яка наразі погашається ним шляхом перерахування на рахунок Ірпінського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Позивач неправомірно вивезла дитину за кордон без його дозволу, у зв'язку з чим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.01.2022 зобов'язано ОСОБА_2 повернути неповнолітнього ОСОБА_3 до місця свого постійного проживання в Україні в АДРЕСА_2 . Зазначив про те, що він не ухиляється від участі в утриманні та вихованні дитини, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.02.2016 за № 204, відповідно до якого йому було визначено спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином. Також, він звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні, вихованні дитини та встановлення порядку спілкування із дитиною. Позивачка по справі є безробітною, проживає за рахунок свого чоловіка, який зловживає алкогольними напоями. Допомога на утримання дитини, яку вона отримує у Республіці Польща, є невеликою, що позбавляє можливості повноцінно утримувати дитину. Із часу народження дитини до часу виїзду за кордон, дитина проживала у батьків позивачки - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , які фактично здійснювали опіку над онуком. Його син був зарахований до 1 класу ЗОШ № 18 м. Черкаси, однак у зв'язку із виїздом за кордон до школи не пішов. Наразі позивачка разом із дитиною знаходиться у Республіці Польща, а отже, на його думку, відсутні правові підстави надавати позивачу дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди батька, який вже відбувся. Крім того, зауважив на тому, що висновок психолога Інформаційно-консультативного центру підтримки сім'ї Спілки дитячих та юнацьких організації Черкащини Сухенка В.О. № 83 від 18.10.2021 не повинен враховуватися судом, оскільки вказаний висновок був складений на російській мові, не зазначено про те, чи безпосередньо спілкувався ОСОБА_6 із дитиною, враховуючи те, що дитина перебуває за кордоном та чи має останній відповідну кваліфікацію та знання для складання висновку. На підставі вищевикладеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Черкаської міської ради в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд, радячись на місці, ухвалив: справу розглядати у відсутності позивача та представника третьої особи, які були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, із клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, допитавши свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини справи та визначив відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що в період часу з 23 листопада 2013 року по 12 листопада 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 12.11.2015 (а.с. 5-6).
Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданого 11.11.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 1437 (а.с. 7).
Після розірвання шлюбу місце проживання дитини визначено за місцем проживання матері ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 01.07.2016 № 779 (а.с. 127).
Також, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.02.2016 № 204 був встановлений батькові, ОСОБА_1 , спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 : щонеділі з 17:00 до 19:00 без присутності матері дитини та з урахуванням обставин, які можуть виникнути (а.с. 126 а).
Відповідно до довідки про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів виданої державним виконавцем Ірпінського відділу ДВС у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.09.2021, ВП № 51098903, заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_1 станом на 01.09.2021 становить 13845,54 грн. (а.с. 137-139).
Встановлено, що ОСОБА_2 має посвідку на тимчасове перебування у Республіці Польща, строком до 16.10.2021 (а.с. 18).
17.04.2021 ОСОБА_2 уклала шлюб з громадянином Республіки Польща - ОСОБА_5 (а.с.20).
Відповідно до відомостям медичної довідки від 28.06.2021 ОСОБА_2 перебуває на 16 тижні вагітності, термін пологів 14.12.2021 (а.с. 24).
Судом встановлено, що 03.06.2021 позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнули кордон України у пункті пропуску - Ягодин, напрям - виїзд, дата перетину - 03.06.2021, що підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 24.12.2021 вих. № 91-49824/0/15-21. Відомостей щодо в'їзду останніх на територію України після 03.06.2021 - відсутні (а.с. 178).
Відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 26.07.2021 вих. № 91-27204/0-15-21, виїзд дитини ОСОБА_4 03.06.2021 з пункту пропуску - Ягодин , відбувся на підставі довідки, виданої органом ДВС про наявність заборгованості по сплаті аліментів за 4 місяці від 28.05.2021(а.с.132).
Відповідно до відомостей довідки заст. Президента міста Торунь Гізели Гребічка від 23.09.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований на тимчасове перебування за адресою: АДРЕСА_3 , дата реєстрації: 06.09.2021, дата зняття з реєстрації: 05.04.2022 (а.с. 87).
Згідно відомостей довідки спеціаліста Початкової школи № 14, 87-100, м. Торунь, вул. Галлера, 79, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2021/2022 навчальному році є учнем 1 d класу Початкової школи № 14 ім. Блакитної армії у Торуні. Прийнятий до школи: 01.09.2021, закінчення навчання за програмою: у 2029 році (а.с. 85).
Відповідно до інформації SW.22015/2021 про призначення допомоги по догляду за дитиною Торунського Центру сімейних пільг від 23.08.2021, ОСОБА_2 призначена допомога по догляду за дитиною у сумі 500 злотих щомісяця на період з 01.06.2021 по 31.10.2021, або у разі подальшої тривалості стану епідемії, або епідемічної загрози до останнього дня місяця, що настає після 30 дня скасування стану загрози епідемічної ситуації, або стану епідемії, але не довше, ніж до кінця періоду надання допомоги, тобто 21 травня 2022 року (а.с. 80).
Судом встановлено, що позивач зверталася до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд дитини за кордон до Республіки Польща у м. Торунь на навчання, однак без зазначення початку та закінчення строку виїзду. Дана обставина підтверджується копією листа від 27 травня 2021 року та перепискою сторін у мессенджері Viber. Факт переписки із позивачем не заперечувався відповідачем у судовому засіданні. (а.с. 12-13).
Суд оцінює критично твердження відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що матеріалами справи не підтверджена його відмова від надання дозволу на виїзд дитини за кордон, оскільки відмова від надання згоди може полягати не тільки в активних діях (відмова), але й в бездіяльності (ненадання відповіді).
Крім того, судом встановлено, що відповідач заперечує щодо виїзду дитини за кордон, що підтверджується поясненнями останнього в судовому засіданні, фактом подачі позовів до Соснівського районного суду м. Черкаси про повернення дитини та усунення перешкод у вихованні дитини та відомостями відзиву на позов.
Однак, суд погоджується із запереченням відповідача в судовому засіданні про те, що висновок психолога Інформаційно-консультативного центру підтримки сім'ї Спілки дитячих та юнацьких організації Черкащини Сухенка В.О. № 83 від 18.10.2021 не є належним доказом по справі, оскільки зі змісту вказаного висновку суд позбавлений можливості встановити відомості щодо наявності у ОСОБА_6 освіти в галузі «Психології», його кваліфікацію та стаж роботи.
У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_7 , який суду пояснив, що він є батьком позивачки ОСОБА_2 та дідом - ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_1 є його колишнім зятем. ОСОБА_4 з часу народження та протягом шести років проживав з ним та його дружиною - ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . Шлюб між позивачем та відповідачем не склався та був розірваний за ініціативою ОСОБА_2 . Повідомив про те, що відповідач не ухилявся від виховання та утримання свого сина. З часу коли їх донька поїхала за кордон він та його дружина фактично здійснювали опіку над дитиною, виховували та утримували онука. Крім того, ще допомогали своєї доньці грошима, в той час коли остання перебувала за кордоном. У Польщі його донька виїшла заміж за громадянина Польщі - ОСОБА_5 , який зловживає алкогольними напоями. Позивачка свого житла в Польщі не має та мешкає з дитиною у будинку свого чоловіка, в якому також мешкає батько чоловіка. Остання спільних дітей зі своїм чоловіком немає, оскільки новонароджена дитина померла. Вважає, що ОСОБА_4 краще повернутися проживати до України.
У судовому засіданні також була допитана свідок ОСОБА_8 , яка суду повідомила, що вона є бабусею ОСОБА_3 , позивачці ОСОБА_2 - матір'ю, відповідачу - тещею. На даний час її донька ОСОБА_2 та онук ОСОБА_4 перебувають у Польщі. Дитину позивачка вивезла за кордон у червні 2021 року та до цього часу до місця його постійного проживання не повернула. Її онук з часу свого народження та до моменту виїзду постійно проживав разом з нею та її чоловіком - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 . Він часто хворів та вона з чоловіком опікувалися ним, оскільки його матір - позивачка ОСОБА_2 , поїхала працювати до Республіки Польща. Вона та її чоловік ОСОБА_7 відвідували доньку у м. Торунь. Остання мешкає в будинку свого чоловіка, в якому також проживає його батько та дід. Її донька була вагітна, але дитина померла. Зараз ОСОБА_2 не працює та живе за рахунок чоловіка та допомоги на дитину. Позивачка вивезла дитину без згоди відповідача. Висновила свою думку про те, що дитині краще проживати на Україні.
Спірні правовідносини регулюються Сімейним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до положень ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
У відповідності до змісту абз. 3 ч. 3 ст. 313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну (абз. 1 ч. 3 ст. 313 ЦК України).
Відповідно до п. 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують.
Згідно з п. 4 зазначених Правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється, серед іншого: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі 712/10623/17 (провадження №14-244цс18) зроблено висновок, що положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, а тимчасовий виїзд дитини за кордон (із визначенням конкретного періоду) у супроводі того з батьків, з ким визначено її місце проживання, та який здійснює забезпечення дитині рівня життя, необхідного для всебічного розвитку, не може беззаперечно свідчити про позбавлення іншого з батьків дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та спілкуванні з нею. У такій категорії справ узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність в одного з батьків права відмовити в наданні згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон з іншим з батьків є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди. Тимчасовий виїзд за кордон у супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, з визначенням його початку й закінчення.
Згідно з ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно відомостей зазначених у листі Державної прикордонної служби України від 24.12.2021 вих. № 91-49824/0/15-21 03.06.2021 позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та її малолітній син- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнули кордон України у пункті пропуску - Ягодин, напрям - виїзд, дата перетину - 03.06.2021 та на територію України не поверталися (а.с. 178).
Крім цього, та обставина, що малолітня дитина на даний час фактично перебуває на території Республіки Польща та до України не поверталась визнана позивачем відповідно до змісту позовної заяви, уточненої позовної заяви та долученим до неї письмовим доказам дослідженим судом.
Таким чином з фактичних обставин справи вбачається, що з 03 червня 2021 року дитина постійно проживає разом з матір'ю у Республіці Польща, куди виїхала на підставі довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
З доводів відповідача у такий спосіб порушується його права як батька на вільне спілкування та участь у вихованні дитини, зокрема позивач порушує спосіб та порядок спілкування неповнолітньої дитини з батьком, який був визначений рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.02.2016 № 204.
Суд погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що як на час звернення до суду з даним позовом, так і станом на час розгляду справи фактично малолітня дитина постійно перебуває за кордоном у Республіці Польща, проживаючи разом з матір'ю в м. Торунь. З огляду на це, на даний час відсутня необхідність в наданні дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, оскільки малолітній ОСОБА_4 вже фактично проживає за кордоном.
Тому у випадку виникнення у позивача в майбутньому потреби в отриманні дозволу на виїзд за кордон разом з малолітнім сином ОСОБА_4 вона не позбавлена можливості пред'явити до суду відповідний позов.
В постанові від 26.10.2020 у справі № 131/926/14-ц Верховний Суд погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції, вказавши, що врахувавши правову позицію, викладену по постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 712/10623/17 (провадження № 14-244цс18) апеляційний суд правильно виходив з того, що в цьому випадку неповнолітня дитина, як на момент звернення до суду із цим позовом, так і на час розгляду судами справи фактично постійно перебуває за кордоном, а саме в Португальській Республіці, де проживає разом із матір'ю, а отже відсутня необхідність у наданні дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, у випадку коли дитина уже проживає за кордоном у визначеній країні.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивача, а тому відмовляє у його задоволенні повністю.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З квитанції № 33912 від 06 вересня 2021 року (а.с.4) вбачається, що при пред'явленні позову до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 908 гривень. Зважаючи на те, що у задоволенні пред'явлених нею позовних вимог відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування понесених судових витрат, відсутні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складений 04 лютого 2022 року.
Суддя О.Г. Романова