709/1332/21
заочне
03 лютого 2022 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Кваші І.М.,
секретаря судового засідання - Дем'яненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М., приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Адвокат Охріменко Н.І. звернулася до суду з вищевказаним позовом в інтересах
ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" (далі - відповідач) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за №522, відповідно до якого стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в розмірі 7127,34 гривні. 10 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису. Проте позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає до виконання. Вважає, що він вчинений з порушенням вимог законодавства, як з підстав порушення приватним нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, оскільки боржник не була повідомлена про вимогу кредитора, так і у зв'язку з тим, що на час вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору. Вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу кредитного договору, нотаріально не посвідченого, законодавством не передбачалось. Адвокат зазначає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, так як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Дану постанову ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі залишено без змін. Тобто нотаріус не врахував, що на момент вчинення виконавчого напису та на сьогодні діючим є Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 в редакції до Постанови Кабінету Міністрів від 26.11.2014р. №622, тобто без розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріусом вчинено виконавчий напис на підставі документів, які не визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Крім того, була порушена процедура вчинення виконавчого напису, оскільки позивачка не отримувала повідомлення - письмову вимогу про усунення порушень. Порушення порядку повідомлення про вимогу щодо усунення порушення є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказана теза узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №645/1979/15-ц.
Також позивач посилається на те, що заборгованість за вищевказаним кредитним договором стягнута з неї підставі рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2014 року, і погашена повністю.
Враховуючи викладене позивач просив визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає до виконання, та стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн., судовий збір за заяву про забезпечення позову 454 грн., витрати на правову допомогу у сумі 1400 грн.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Позивач та її представник адвокат Охріменко Н.І. в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її та позивача участі. Позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини відсутності та свою позицію щодо розгляду справи суду не повідомив.
Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М., приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
За ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 16 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" укладено кредитний договір № 002-23047-160108 (а.с. 16-17).
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 002-23047-160108 від 16 січня 2008 року всього в сумі 901,35 грн. (а.с. 18-19).
Відповідно до довідки №103 від 02 грудня 2021 року, виданої Чорнобаївським відділом ДВС у Золотоніському районі Черкаської області, за виконавчим листом №2322/3379 від 22 березня 2017 року, виданим Чорнобаївським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" борг в сумі 901,35 грн., станом на 02 грудня 2021 року борг відсутній (а.с. 21).
20 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №522, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС", якому відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №2238/К про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 001-23764-020713 від 16 січня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6027,34 грн., 600 грн. заборгованість за штрафами і пенями, а також 500 грн. за вчинення виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню - 7127,34 грн. (а.с. 9).
Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. 10 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження №67465967 щодо виконання вказаного виконавчого напису (а.с. 11). Вона 19 листопада 2021 року винесла постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника щодо стягнення доходу, який позивач отримує у ГУ ПФУ в Черкаській області та КНП "Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради" (а.с. 12-15).
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно із частиною першою статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Кабінетом Міністрів України 29 червня 1999 року прийнято постанову №1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662, якою внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, пунктом 2 наведеної Постанови КМУ доповнено Перелік №1172 після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості
та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 65037659) визнано незаконною та нечинною вказану Постанову Кабінету Міністрів України в частині, в тому числі й п.2 про доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, а ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у даній справі відмовлено у перегляді цієї ухвали Вищого адміністративного суду України.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року №92.
Тобто, на момент вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису (20 жовтня 2021 року), кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, не входили до Переліку №1172, адже постанова КМУ про доповнення вказаного Переліку цим розділом, була визнана незаконною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили. А відтак, з врахуванням приписів ст. 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.
Слід також зазначити, що пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.
Крім того, судом встановлено, що заборгованість по кредитному договору у позивача перед ПАТ "Дельта Банк" відсутня.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а позов підлягає до задоволення.
Інші посилання представника позивача стосовно неповідомлення позивача про звернення з заявою про вчинення виконавчого напису, судом не досліджуються, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких видано виконавчий напис.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за подачу позову в сумі 908грн. та за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн., а всього 1362 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються також у порядку, встановленомуЗаконом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу розмірі 1400 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу надано такі документи: договір №33 про надання правничої допомоги від 17 листопада 2021 року (а.с. 26), квитанція №29 від 03 грудня 2021 року про сплату ОСОБА_1 1400 грн.: за складання позовної заяви - 500 грн., складання заяви про забезпечення позову - 300 грн. та участь у двох судових засіданнях - 600 грн. (а.с. 24), орієнтовний розрахунок судових витрат (а.с. 25).
Суд встановлює, що розмір витрат стороною позивача визначений відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, а також, ст.ст. 627, 632, 901, 903 ЦК України.
Разом з тим, в порушення ч. 3 ст. 137 ЦПК України, адвокатом Охріменко Н.І. не надано акту виконаних робіт (опису наданих послуг), що має бути підписаним адвокатом та клієнтом, а орієнтовний розрахунок суми судових витрат за своєю формою та змістом, на думку суду, не можна вважати належним доказом понесених витрат. Крім того, участі в судових засіданнях адвокат не приймала.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 81, 133-142, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №522 від 20 жовтня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною, відповідно до якого стягнуто грошові кошти у сумі 7127,34 грн. з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору за подачу позову 908грн. та за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн., а всього 1362 грн.
В стягненні витрат на правничу допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Черкаського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: «Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 37-41, м. Київ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, адреса: вул. Данила Щербаківського, 52, прим. 421, м. Київ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, вул. Смілянська, 118, офіс 201, м. Черкаси.
Суддя І.М. Кваша