Справа № 567/70/22
03 лютого 2022 року
Костопілььский районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Цвіркуна О.С.,
за участю секретаря Забейди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Костопіль подання заступника начальника Костопільського відділу державної виконавчої служби в Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Петрової Вікторії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,
Заступник начальника Костопільського відділу державної виконавчої служби в Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Петрова Вікторія Олександрівна звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа. В обґрунтування подання посилається на те, що на примусовому виконанні знаходиться ухвала Острозького районного суду Рівненської області по справі №569/5248/15-к від 16.11.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави грошового стягнення у розмірі 2197 грн. Виконавцем встановлено, що у ОСОБА_1 на праві власності майно відсутнє, ніде не працює, пенсії не отримає, має паспорт громадянина для виїзду за кордон, на виклики не з'являється, про причини неявки не повідомляє.
Ухвала суду на сьогоднішній день боржником не виконана, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на її виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи, що ухвала до теперішнього часу не виконана, а боржник ухиляється від її виконання та не вживає заходів щодо виконання ухвали, керуючись ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" державний виконавець просить подання задовольнити.
Державний виконавець в судове засідання не з'явилася, подала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що подання до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертається до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Костопільському відділі державної виконавчої служби Рівненського району Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), знаходиться ухвала Острозького районного суду Рівненської області по справі №569/5248/15-к від 16.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави грошового стягнення у розмірі 2197 грн.(а.с.5)
18 листопада 2021 року постановою заступника начальника Костопільського відділу державної виконавчої служби в Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Петровою Вікторією Олександрівною відкрито виконавче провадження №67580264 про стягнення з ОСОБА_1 грошового стягнення в розмірі 2197 грн.(а.с.6)
Зазначеною постановою боржника було зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження.
Державний виконавець зазначає, що постанова на сьогоднішній день боржником не виконана, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене та те, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань, щодо стягнення заборгованості, не вживає заходів щодо виконання постанови за рахунок належного йому майна, державний виконавець просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов'язань, покладених на нього ухвалою суду по справі №569/5248/15-ц від 16.11.2020 року.
Однак, з матеріалів подання вбачається, що згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 18.11.2021 року боржник джерел доходів та відкритих рахунків у банківських установах не має, згідно відповіді МВС України від 18.11.2021 року за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані.
Згідно зі ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
За змістом п.5 ч.1 ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон є не тільки наявність невиконаних зобов'язань, але і ухилення від їх виконання.
Ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Особа, про обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Позиція щодо неправомірності заборони виїзду за кордон без оцінки індивідуальних обставин боржника на підставі лише факту наявності невиконаного грошового зобов'язання, викладена у рішенні ЄСПЛ у справі «Хлюстов проти Росії».
Отже, право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає у державного виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань.
В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтвердили факт умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань покладених на нього ухвалою Острозького районного суду Рівненської області у справі №569/5248/15-ц від 16.11.2020 року.
Сам факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.
Оскільки подання та додані до нього матеріали не містять фактів, які б доводили факт умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього зобов'язань, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 258-260, 268,441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання заступника начальника Костопільського відділу державної виконавчої служби в Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Петрової Вікторії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складено 04.02.2022 року.
СуддяО. С. Цвіркун