єдиний унікальний номер справи 546/1206/21
номер провадження 3/546/26/22
24 січня 2022 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП судом не встановлено, відомостей про притягнення особи до адміністративної відповідальності протягом року суду не надано , -
07.12.2021 до Решетилівського районного суду Полтавської області від УПП у Полтавській області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ВАБ № 215455 від 25.11.2021, складеного інспектором роти 1 взводу 1 УПП в Полтавській області ДПП капітаном поліції Блоха Р.А. вбачається, що ОСОБА_1 , 25.11.2021 о 10:00 годині в м. Решетилівка по вулиці Великотирнівська, 15, керував легковим автомобілем Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення в режимі таксі, в кількості одного чоловіка без отримання ліцензії на даний вид господарської діяльності, чим порушив ст. 39 ЗУ «Про автотранспорт», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання, призначене на 24.01.2022 року не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлена належним чином. 24.01.2022 адвокатом Беркутою В.Л. надано суду клопотання, в якому просив суд розглядати дану справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Беркути В.Я. та задовольнити клопотання про закриття провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім цього, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокатом Беркутою В.Я. 24.01.2022 подано до суду клопотання у якому він просить закрити дану адміністративну справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. У даному клопотанні зазначає, що 25.11.2021 інспектор взводу УПП в Полтавській області ДПП Блоха Р.А. зупинив транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 та в подальшому склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, з яким він не погоджується з огляду на наступне. Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративні відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення зазначені в ст. 256 КУпАП. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП). Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України). Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 215455 від 25.11.2021 о 10:00 год. ОСОБА_1 в м. Решетилівка по вулиці Великотирнівська, 15 керував легковим автомобілем Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення в режимі таксі, в кількості одного чоловіка без отримання ліцензії на даний вид господарської діяльності, чим порушив ст. 39 ЗУ «Про автотранспорт». З протоколу про адміністративне правопорушення йому не зрозуміло, яку саме норму закону інкриміновано ОСОБА_1 , оскільки не існує Закону України «Про автотранспорт», як про це зазначено в протоколі. У матеріалах адміністративної справи відсутня вказівка на конкретних осіб та їх пояснення, яким нібито ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення та на отримання від них плати за надану послугу. Також, як в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків, так і в матеріалах адміністративної справи відсутні відсутні показання свідків, які могли б підтвердити факт перевезення пасажирів за плату, хоча за змістом протоколу такі свідки мали б бути (пасажири, яких перевозив чи будь-які інші особи присутні на місці складання протоколу). Окрім того, власником даного транспортного засобу є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Частиною 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Тобто, норма ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, а тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Окрім цього, здійснення господарської діяльності передбачає вчинення системних дій, спрямованих на досягнення певного результату. У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів, отримував за це грошові кошти, а тим більше, що здійснював такі дії систематично. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова КАС ВС від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а). Отже, будь-які докази, що свідчили б про наявність події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, в матеріалах справи відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення № 546/1206/21 відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 164 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч. 1 ст. 164 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, не належить до даної категорії випадків.
Враховуючи обмежений строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, з метою уникнення затягування розгляду справи, з урахуванням клопотань адвоката Беркути В.Л., справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.
Частиною 1 ст. 164 КУпАП, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду. Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для автомобільного самозайнятого перевізника: ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України. Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для водія юридичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для фізичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг, а систематичний характер таких дій, що і становить суть господарської діяльності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 215455 від 25.11.2021 (а.с. 1); витяг з електронного кабінету перевізника, за результатами пошоку перевізника НОМЕР_1 нічого не знайдено (а.с. 2); ); компакт-диском (DVD-R) з відеозаписом з бодікамери 006, який має напис на лицевій стороні «Блоха ст. 164 25.11.21». Компакт-диск містить два відеозаписа: 20211125165755000713 - 25.11.2021 16:57, на якому зафіксовано транспортний засіб Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на узбіччі дороги та на якому був встановлений на даху автомобіля знак «шашка», однак встановити який саме знак, чи то є «шашка таксі» чи то є будь-який інший встановлений знак не вбачається можливим; 20211125165775000714 - 25.11.2021 16:58 на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 задає питання працівникам поліції та останній розписується в якихось документах (а.с. 3), клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Беркути В.Л. (а.с. 14, 15), копію свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого власником автомобіля Vectra д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (а.с. 18), суд приходить до наступних висновків.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 215455 від 25.11.2021 року дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, відповідальність за які передбачена згідно з ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, протокол було складено за відсутності будь-яких фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. В матеріалах справи, окрім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1) відсутні будь-які докази, що підтверджують факт зайняття ОСОБА_1 саме господарською діяльність з перевезення пасажирів в режимі таксі, отримання ним доходу від такої діяльності та винність його у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, а також пояснення осіб, які користувались послугами з перевезення, за які ОСОБА_1 отримував кошти, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано. Факт закріплення на даху автомобіля «фішки», яку взагалі неможливо ідентифікувати, не доводить наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, протиправність дій та винність даної особи у його вчиненні.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, всупереч зазначеним вимогам, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, будь-яких доказів про господарську діяльність ОСОБА_1 по наданню послуг таксі 25.11.2021 року о 10:00 год., матеріали справи не містять.
Об'єктивна сторона правопорушення ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Крім того, слід зазначити, що диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, і в разі притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею Закону необхідно встановлювати та зазначати в протоколах про адміністративні правопорушення, норми яких саме законів було порушено всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП за наведених обставин настає лише в разі доведення систематичної діяльності особи, направленої на отримання доходу, зокрема, на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, яка потребує ліцензування.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження здійснення ОСОБА_1 самостійної, ініціативної, зокрема, систематичної, на власний ризик господарської діяльності та під час розгляду справи також не встановлені.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Будь-яких доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення ініціатором складення протоколу не надано, а тому констатація факту вчинення ним адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке не ґрунтується на доказах.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, на підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не вчинено будь-яких конкретних дій спрямованих на самостійну, ініціативну, зокрема, систематичну, на власний ризик господарську діяльность, що свідчить про відсутність самої події та складу правопорушення.
Відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тому приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП судом не встановлено, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Романенко