Справа № 545/3254/21
Провадження № 2/545/200/22
"02" лютого 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шелудякова Л.В.,
за участю секретаря Лабовкіній Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Степне» Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 26.02.2018 року по 26.02.2021 року перебував у трудових відносинах із відповідачем, де займав посаду начальника КП «ЖКК с. Степне Полтавського району» наразі КП «Степне» Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області.26.02.2021 року був звільнений з роботи за ч.2 ст.36 КЗпП України. При звільненні не було виплачено всіх належних сум, лише протягом трьох місяців було частково здійснено виплати на його неодноразові звернення, в зв'язку з чим змушений звертатися до суду за захистом своїх порушений прав та просить суд в уточнених позовних вимогах стягнути з КП «Степне» Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 1086,18 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 125301,90 грн., понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1127,40 грн.
Представник позивача адвокат Берлінер Ю.А. уточнені позовні вимоги підтримала та прохала суд їх задовольнити.
Представник відповідача адвокат Баликова Н.І. заперечувала з приводу задоволення позову з підстав зазначених у відзиві.
Суд вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що з 26 лютого 2018 року по 26 лютого 2021 року ОСОБА_1 обіймав посаду начальника КП «ЖКК с. Степне Полтавського району», наразі КП «Степне» Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області».
26 лютого 2021 року трудовий договір (контракт) було припинено на підставі закінчення строків його дії та позивач був звільнений згідно п. 2 ст. 36 КЗпІІ України.
Виплату належних ОСОБА_1 при звільненні сум КП «Степне» здійснено не було. На час звільнення загальна сума виплати складала 43748,20 грн.
З часу звільнення позивач неодноразово звертався до бухгалтерії підприємства з проханням провести виплату належних йому сум. Частину суми йому було виплачено впродовж трьох місяців, решту в розмірі 13748,20 грн. йому перераховано лише 06.07.2021 року.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В порушення вимог ст. 116 КЗпП України розрахунок при звільненні було проведено не в день звільнення, а лише 06 липня 2021 року і лише після неодноразових звернень.
Інформацію щодо розрахунку належних позивачу до виплати сум (із зазначенням сум і дат проведених виплат), відповідачем надано не було.
Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти, зокрема, і заробітну плату.
Згідно п. 2, 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Беручи до уваги те, що відповідач не виплачував заробітну плату, починаючи з лютого до липня 2021 року та враховуючи положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», загальна сума компенсації, яка належить мені до виплати складає 1086 грн. грн. 18 коп.
Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.99 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці робот.
У зв'язку з вищенаведеним, при розрахунку середнього заробітку обрано заробітну плату за грудень 2020 року та січень 2021 року.
Згідно п 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до абз. 6 п. 2 зазначеного Порядку, час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
З 09.12.2020 року по 22.12.2020 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному. Період тимчасової непрацездатності склав 14 календарних (10 робочих) днів.
З урахуванням наведених норм законодавства та обставин, заробітна плата позивача за останні два місяці складає 45 698,27 грн. (18198,27 грн. - заробітна плата (за виключенням допомоги по тимчасовій непрацездатності) за грудень 2020 року + 27500 грн. - заробітна плата за січень 2021 року).
У грудні 2020 року було 22 робочих дні, але час з 09.12.2020 по 22.12.2020 коли позивач перебував на лікарняному і не працював, необхідно виключити з розрахункового періоду. Таким чином число відпрацьованих позивачем днів складає 31 день: у грудні 2020 року - відпрацьовано 12 робочих днів та у січні 2021 року - відпрацьовано 19 робочих днів.
Середньоденна заробітна плата становить 1474,14 грн. (18198,27 грн.+27 500 грн. )/31.
Період невиплати становить 85 робочих днів (з дня наступного за днем звільнення 27.02.2021 р. по день фактичної виплати 06.07.2021 р ), а отже сума середнього заробітку складає 125 301,90 грн. (1 474,14 грн. * 85).
Перевіривши правильність розрахунку, наведеного позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та необхідності задоволення уточнених позовних вимог в повному обсязі.
Питання стягнення судових витрат вирішити у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 263, 265 ЦПК України, -
вирішив:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Степне» Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з КП «Степне» Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області( ЄДРПОУ 32166075, 38744 с. Степне Полтавського району Полтавської області вул. Дослідна,16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 1086,18 грн. (тисяча вісімдесят шість гривень 18 коп.).
Стягнути з КП «Степне» Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області( ЄДРПОУ 32166075, 38744 с. Степне Полтавського району Полтавської області вул. Дослідна,16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 125301,90 грн. (сто двадцять п'ять тисяч триста одна гривня 90 коп.).
Стягнути з відповідача КП «Степне» Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області( ЄДРПОУ 32166075, 38744 с. Степне Полтавського району Полтавської області вул. Дослідна,16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1127,40 грн.
Стягнути з відповідача КП «Степне» Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь держави 136,48 грн. не доплаченого позивачемсудового збору.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.02.2022 року.
Суддя: Л. В. Шелудяков