Дата документу 01.02.2022 Справа № 2-850/11
Провадження № 4-с/554/8/2022
01 лютого 2022 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Чуванової А.М.,
за участю секретаря - Таран В.І.,
розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця; заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Соколова Юлія Володимирівна; Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»,-
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на незаконні дії державного виконавця, в якій просила зобов'язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) усунути порушення прав ОСОБА_1 , шляхом скасування постанови про арешт коштів боржника від 02.12.2021 року, винесеної державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), шляхом винесення постанови про визнання даної постанови незаконною; скасування постанови опису і арешту майна від 08.12.2021 року , винесеної державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), шляхом винесення постанови про визнання даної постанови незаконною.
В обґрунтування доводів скарги, заявник посилається на те, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження №42641649 за виконавчим листом №2/554/1064/2013 від 27.02.2014 року, виданим Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 592683,55 гривень солідарно. При зверненні до банківської установи заявнику стало відомо, що її банківський рахунок в АТ «ОТП Банк», на який перераховується заробітна плата, заблокований. 06.12.2021 року ОСОБА_1 отримала від державного виконавця Шевченківської державної виконавчої служби постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.12.2021 року. Заявник звернулася до державного виконавця з заявою про зняття арешту з картки, так як на цю картку перераховується її заробітна плата, іншого прибутку вона не має. Крім цього, на утриманні ОСОБА_1 знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_2 , батько аліменти не сплачує і до основної банківської картки прив'язана картка доньки, яка заблокована постановою державного виконавця від 02.12.2021 року.
Зазначає, що заявник офіційно працює, тому незрозуміло чого державна виконавча служба не проводить утримання з її заробітної плати. В свою чергу заявник звернулася до банківської установи з проханням повернути постанову державного виконавця без виконання, але банк повідомив, що рахунок вже заблокований. ОСОБА_1 написала заяву до державної Шевченківської виконавчої служби міста Полтави з проханням зняти арешт з карткового рахунку, на який перераховується заробітна плата, але їй було відмовлено.
Крім цього, заявнику з Єдиного реєстру виконавчих проваджень стало відомо, що 08.12.2021 року винесена постанова опису і арешту майна, яка складена державним виконавцем Соколовою Ю.В. в присутності понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в її квартирі АДРЕСА_1 . В протоколі зазначено, що описане майно прийняла ОСОБА_1 на відповідальне збереження і отримала копію постанови. Однак, відповідно до наказу №01/12-2021 Представництва «Дентсплай лімітед» в Україні заявник була у відрядженні з 08.12.2021 року по 09.12.2021 року в м.Харкові, тобто 08.12.2021 року вона була відсутня в місті і приймати участі в описі та арешті майна не мала ніякої можливості. Даний протокол складений формально, без ніякого виходу на місце знаходження майна та участі його власника; опис квартири по технічному паспорту підтверджує незаконність складеного опису майна і передачі на відповідальне збереження.
Ухвалою суду від 29.12.2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.
До суду Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні скарги. Зазначив, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 592683,55 гривень перебуває на виконанні у відділі з 2014 року. Згідно відповіді ПФУ державним виконавцем було встановлено, що боржниця отримує дохід в Представництві «Дентсплай лімітед» та направлено на адресу представництва постанову про звернення стягнення на дохід боржника для виконання, але постанова державного виконавця не виконувалася та заборгованість боржником не сплачувалася. Так як виконавче провадження перебуває на виконані тривалий час, державним виконавцем, керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт на кошти, які містяться в банківських установах та відкритих на ім'я боржника.
Нормами ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Так як постанова державного виконавця банком не поверталася, а навпаки було накладено арешт, тому є очевидним, що рахунок та кошти боржниці ОСОБА_1 не підпадають під норми ст.ст.52,73 Закону України «Про виконавче провадження». В зв'язку з чим, постанова про арешт коштів боржника є законною, можливе лише зняття судом арешту з конкретного рахунку, якщо суд дійсно прийде до висновку, що факти наведені в скарзі боржника є вагомими для зняття арешту.
Так як сума заборгованості за даним виконавчим документом перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, державним виконавцем, керуючись п.5 , п.7 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», 08.12.2021 року винесено постанову про опис та арешт майна за його місцем знаходження, а саме: АДРЕСА_2 згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та направлено боржниці рекомендованим листом, який отримано останньою під підпис 11.12.2021 року. Оскільки нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язкового проникнення виконавця до приміщення, яке підлягає опису, а відсутність боржника не є перешкодою для проведення державним виконавцем опису майна боржника - скасування постанови державного виконавця від 08.12.2021 року про опис та арешт майна є безпідставними (т.3 а.с.150-153).
В судове засідання заявник та її представник не з'явилися, представник просив про розгляд справи у відсутність з підтриманням вимог скарги у повному обсязі.
Представники заінтересованих осіб до суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У відзиві державна виконавча служба просила про розгляд справи у відсутність свого представника.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження», ст. 3 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Судом встановлено, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження №42641649 за виконавчим листом №2/554/1064/2013 від 27.02.2014 року, виданий Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 592683,55 гривень солідарно. Виконавче провадження №42641649 за виконавчим листом №2/554/1064/2013 відкрито 26.03.2014 року.
02.12.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення (т.3 а.с.109-110).
02.12.2021 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та направлено на виконання до Представництва «Дентсплай лімітед» (т.3 а.с.117-118).
Згідно довідки АТ «ОТП Банк» (а.с.103), ОСОБА_1 має у Банку відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в гривні. Даний картковий рахунок № НОМЕР_1 є цільовим, а саме, для зарахування заробітної плати.
За результатами аналізу встановлених обставин справи та правових норм в частині вимог скарги про скасування постанови про арешт коштів боржника від 02.12.2021 року, винесеної державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), шляхом винесення постанови про визнання даної постанови незаконною, можна дійти таких висновків.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.7 ч.3 ст.18 Закону).
В силу положень ст.56 цього Закону, метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення. Відповідно до ст.48 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі, на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
П.8 розділу VIII "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Відповідно до ст.70 вищевказаного Закону, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Ч.3 ст.52 цього Закону встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, АТ «ОТП Банк» після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунку, що належить боржнику ОСОБА_1 , повинен був повідомити, що рахунок № НОМЕР_1 є рахунком зі спеціальним режимом призначення, на який законом заборонено накладення арешту та повернути зазначену постанову без виконання. Однак, таких повідомлень від АТ «ОТП Банк» на адресу державного виконавця не надходило.
Згідно з абз.2 ч.2 п.1 ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Враховуючи вищезазначене, суду не надано доказів, що виконавцю направлено повідомлення банку про неможливість накладення арешту на рахунки, тому державний виконавець в межах наданих йому повноважень правомірно наклав арешт на кошти боржника. При цьому, банк в якому арештовано кошти боржника, відповідно до ст.52 цього Закону не повідомив державного виконавця про цільове призначення рахунку та не повернув постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на такому рахунку.
Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.
Ч.1 ст.115, ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю України, ст.22, ч.1, 6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно довідки представництва «Дентсплай лімітед» (т.3 а.с.107), ОСОБА_1 працює в представництві на посаді представника з 02.12.2013 року. Заробітна плата за виконання посадових обов'язків перераховується на картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк».
Згідно заяви ОСОБА_1 від 06.12.2021 року, вона просить держаного виконавця зняти арешт з карткового рахунку № НОМЕР_1 , що є цільовим (т.3 а.с.102).
Частиною ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019 року №916/1572/19.
Суду надані належні та допустимі докази, які підтверджують, що державний виконавець за заявою боржника не зняв арешт з рахунку, тим самим перешкоджаючи боржнику використовувати нараховану заробітну плату. Отже, бездіяльність виконавця порушує приписи ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», норми чинного законодавства в сфері оплати праці.
Також, приходячи до переконання про зняття арешту із зарплатного рахунку, суд бере до уваги правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19. Так, Верховний Суд зазначає, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року №95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Також, заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статтях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу Законів про Працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".
Зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв правомірно, в межах своїх повноважень та у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для задоволення скарги в частині скасування постанови та визнання дій державного виконавця неправомірними відсутні. Разом з тим, відмова державного виконавця у знятті арешту із зарплатного рахунку № НОМЕР_1 боржника, який відкритий в АТ «ОТП Банк» призвела до порушення конституційних прав скаржника ОСОБА_1 .
Що стосується вимог скарги про скасування постанови опису і арешту майна від 08.12.2021 року, винесеної державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), шляхом винесення постанови про визнання даної постанови незаконною, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів скарги та виконавчого провадження, 08.12.2021 року державним виконавцем в присутності понятих, складено постанову опису й арешту майна боржника, якою описано квартиру АДРЕСА_1 . Описане майно буде передане для реалізації не раніше 18.12.2021 року ( т.3 а.с.111-114).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Порядок накладення арешту регламентований статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів)боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3 а.с.100). Згідно довідки (т.3 а.с.99), ОСОБА_1 та неповнолітня дочка зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
Наведене відповідно вказує на необхідність суворого дотримання закону при проведенні виконавчих дій із додатковою увагою при проведенні таких на особу боржника і забезпечення його та неповнолітньої дитини прав та законних інтересів при проведенні таких.
Також, із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що опис майна боржника проводився на підставі технічної документації. Однак у матеріалах виконавчого провадження та у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що державний виконавець повідомляв боржника (про дату та час можливого огляду та відсутність боржника) у спірній квартирі у визначений час огляду, що відповідно надало б можливість державному виконавцю стверджувати про дії чи бездіяльність сторони боржника, які могли б свідчити про ухилення сторони боржника від виконання судового рішення, перешкоджання у виконанні рішення, тощо.
На тому, що боржник не повідомлявся про час та місце огляду наполягає сторона боржника та вказаного державний виконавець не заперечив.
Дійсно нормами закону прямо, окремо не передбачено необхідності повідомлення боржника про час та день проведення огляду та опису майна, однак у даному випадку, зважаючи на склад сім'ї боржника, слід вважати, що таке повідомлення його є обов'язковим.
Відповідно неповідомлення сторони боржника про вчинення оскаржуваної виконавчої дії прямо впливає на можливість її повноцінного здійснення та відповідно не може не впливати на подальші наслідки вчинення такої виконавчої дії (використання постанови про арешт і опис майна для здійснення відчуження майна).
Враховуючи вказане, у даному випадку слід вважати неповідомлення сторони боржника про проведення опису спірної квартири ставить під загрозу питання законності проведення такого опису та, як наслідок винесеної оскарженої постанови, а також подальших дій в процесі виконання щодо спірного майна.
Крім цього, у матеріалах справи та виконавчого провадження відсутні будь-які дані про здійснення принаймні зовнішнього огляду спірного об'єкту.
Окрім цього, з постанови вбачається, що описане майно прийняла на відповідальне зберігання ОСОБА_1 та остання повідомлена про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.
Однак, ні у матеріалах справи, ні у матеріалах виконавчого провадження немає даних про присутність боржника при вчиненні вказаної виконавчої дії, прийняття нею на зберігання описаного майна, попередження її про відповідальність.
Відповідно, слід вважати обґрунтованими доводи скарги про те, що оскаржувана постанова винесена формально та фактично виключно на підставі технічної документації. Протилежного виконавцем не доведено.
Зважаючи на вказане, неналежне проведення опису майна боржника слід вважати прямо впливає на його законні права та інтереси та порушує такі, оскільки, як вбачається із постанови державним виконавцем здійснюються подальші дії спрямовані на реалізацію спірного майна, неналежне здійснення опису якого відповідно прямо впливає на подальші дії щодо цього майна, на чому наполягає і сторона боржника.
Тому, зважаючи на те, що державним виконавцем не було проведено належного огляду квартири для здійснення його опису та арешту, слід вважати дії державного виконавця по проведенню опису та арешту вказаного об'єкту незаконними та такими, що здійснені без дотримання прав та інтересів боржника та як наслідок слід вважати незаконною оскаржувану постанову.
Хоч дійсно державний виконавець зобов'язаний сприяти якнайшвидшому та повному виконанню судового рішення, однак вказане слід здійснювати з дотриманням прав та інтересів усіх учасників виконавчого провадження.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, про часткове задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця; заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Соколова Юлія Володимирівна; Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»,- задовольнити частково.
Зобов'язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) зняти арешт з коштів на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «ОТП Банк» для виплати заробітної плати боржнику ОСОБА_1 , що накладений постановою про арешт коштів від 02.12.2021 року.
Визнати незаконною та скасувати постанову опису й арешту майна від 08.12.2021 року, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Соколовою Ю.В.
В задоволенні інших вимог скарги заявнику відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.М.Чуванова