Дата документу 31.01.2022 Справа № 554/6406/21
Провадження №2-др/554/1/22
31 січня 2022 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря Таран В.І.,
за участю учасників справи:
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за заявою представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» Гамей В.В. про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Огир Людмили Андріївни про визнання дій неправомірними та скасування нотаріальної дії; треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, Полтавський обласний державний нотаріальний архів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»,-
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Огир Людмили Андріївни про визнання дій неправомірними та скасування нотаріальної дії; треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, Полтавський обласний державний нотаріальний архів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс».
30 грудня 2021 року від представника третьої особи - адвоката Гамея В.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» судові витрати у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, які пов'язані з розглядом судової справи № 554/6406/21 в суді першої інстанції.
Заява мотивована тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» брало участь у судовій справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Під час розгляду ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» заперечувало проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та у своїх поясненнях як третьої особи просило стягнути з позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн. згідно з попереднім розрахунком та що відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України будуть надані докази, які підтверджують остаточний розмір судових витрат. Однак під час проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення судом не було вирішено питання про судові витрати. У заяві зазначає обсяг і детальний опис наданих послуг адвокатом, документи про що наявні в матеріалах судової справи. Стверджує, що вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи і відповідає середньому розміру винагороди за надання аналогічних послуг, а також співмірний часу, який витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих послуг, складності справи та значенню справи для третьої особи. При цьому зазначає, що згідно з п.1.8 додаткової угоди № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року до Договору про надання правничої допомоги від 27 грудня 2019 року, клієнт має сплатити гонорар адвокату протягом 60 робочих днів з моменту отримання від адвоката звіту про виконання доручення. У зв'язку із зазначеним третя особа не має змоги на момент подачі заяви надати докази оплати послуг на правничу допомогу представникові, оскільки така оплата зі сторони третьої особи ще не була вчинена. У свою чергу, вказує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18 відсутність доказів сплати послуг на професійну правничу допомогу, у випадку, якщо такі грошові кошти підлягають сплаті у майбутньому, не є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат, що були понесені особою. Крім того, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не підлягає зменшенню, адже ч. 5 ст. 137 ЦПК України передбачає, що такі витрати можуть бути зменшені виключно за клопотанням іншої сторони. Тоді як ОСОБА_2 під час судового розгляду жодних клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу в рамках цієї справи не заявляла, а суд позбавлений можливості самостійно без відповідного клопотання зменшити суму судових витрат, що підлягають розподілу, що підтверджується висновком Верховного Суду у постанові від 24 червня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц. Окремо зазначає, що винагорода за позитивне рішення у справі на користь клієнта також відноситься до витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується постановою ВП ВС від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18. А тому відповідно до ст. ст. 137, 141 ЦПК України підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, що надані під час розгляду адвокатом, підлягають стягненню з позивача.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 із заявою про ухвалення додаткового судового рішення не погодився, заперечував проти заявлених вимог, вказавши, що позивач не вказувала третьою особою фінансову установу, саме судом було залучено третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс». В матеріалах відсутні бухгалтерські документи по сплаті зазначених сум юристу, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні заяви.
Позивач ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , а також треті особи в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви.
Від представника ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» адвоката Гамея В.В. на адресу суду надійшло клопотання про розгляд без участі, подану заяву підтримав, просив задовольнити.
Причини неявки інших учасників суду невідомі, заяв не надійшло.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши заяву по суті заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат третьої особи на правничу допомогу, суд вважає, що такі судові витрати дійсно було пов'язані саме із розглядом даної справи, а виконана адвокатом робота знайшла своє відображення у матеріалах справи.
Нормами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представником ТОВ «ФК «Поліс» виконані вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України та у письмових поясненнях третьої особи та у судовому засіданні 24 грудня 2021 року зроблено відповідну заяву про понесені судові витрати (а. с. 8-25 том 2) та 30 грудня 2021 року подано докази на підтвердження цих витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а. с. 13-19 том 3).
Матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів третьої особи по справі здійснював адвокат Гамей В. В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000188, видане Радою адвокатів Вінницької області 18 жовтня 2017 року на підставі довіреності від 04 січня 2021 року, виданої на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 27 грудня 2019 року з додатковими угодами № 1 від 31 грудня 2020 року, № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року (а. с. 26, 27 том 2, а. с. 15-19 том 3).
На виконання вимог статті 134 ЦПК України представником третьої особи було надано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи, а саме орієнтовно на суму 30000 грн, що складається з витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 24 том 2).
Суд вважає, що вказані документи можна визнати належними доказами на підтвердження понесених третьою особою витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Також згідно зі ст. 137 ЦПК України представником надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом на послуги правничої (правової) допомоги, а саме: на підготовку клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, додатків до нього, надсилання його копії сторонам та іншим учасникам справи та подання до суду - 4 години, сума 4000 грн (згідно п. 1.6.1 додаткової угоди (а. с. 46-191 том 1); підготовка пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, додатків до нього, надсилання його копії сторонам та іншим учасникам справи та подання до суду - 8 годин, сума 7000 грн (згідно п. 1.6.2 додаткової угоди (а. с. 7-150 том 2); підготовка заперечення на відзив на позовну заяву, надсилання копій цих документів сторонам та іншим учасникам справи та подання до суду - 3 години, сума 4000 грн (згідно п. 1.6.3 (а. с. 160-170 том 2); підготовка заперечення на клопотання про витребування доказів, надсилання копій цього документа сторонам та іншим учасникам справи та подання до суду - 2 години, сума 2000 грн (згідно п. 1.6.4 додаткової угоди (а. с. 173-178 том 2); участь у трьох судових засіданнях - 3 години, сума 6000 грн (згідно п. 1.6.5 додаткової угоди); винагорода адвоката за позитивне рішення на користь клієнта у суді першої інстанції - 5000 грн (згідно п. 1.6.8 додаткової угоди), що загалом становить 30000 грн (а. с. 14 том 3).
Вказаний вище розмір гонорару був погоджений між клієнтом та адвокатом на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відповідно до п. 4.2 укладеного між ними договору про надання правничої допомоги визначено, що гонорар адвоката при виконанні робіт, наведених у п. 1.1 та 1.2 цього Договору визначається окремою додатковою угодою до даного Договору.
Згідно з п. 1.8 додаткової угоди № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року до Договору про надання правничої допомоги від 27 грудня 2019 року клієнт має сплатити гонорар адвокату протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з моменту отримання від адвоката звіту про виконання доручення.
Разом із тим, погоджена третьою особою та адвокатом вартість послуг за представництво інтересів в судових засіданнях також є обґрунтованою, оскільки адвокат Гамей В. В. дійсно брав участь в судових засіданнях 06, 17 та 24 грудня 2021 року, виступав по суті спору та надавав суду заперечення проти позову в інтересах третьої особи (а. с. 222-223, 243 том 2, а. с. 2-6 том 3).
Досліджуючи питання щодо співмірності розміру витрат із реальними адвокатськими послугами, наданими третій особі в цій справі, варто зазначити таке.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, позивачем ОСОБА_2 , якій було відомо про час та місце розгляду справи, не було заявлено будь-яких клопотань про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, заперечень або відзиву, суду не надано, як не надано і належних обґрунтувань не співмірності зафіксованого третьою особою та адвокатом витраченого часу за надані послуги правової допомоги.
Беручи до уваги, що обов'язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, а за відсутності такого, відповідно, й підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, у суду немає.
Тарифи адвоката щодо надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 27 грудня 2019 року та додаткових угод до нього, на думку суду, є співмірними із рівнем складності справи, отже такі судові витрати відповідають критеріям розумності та співмірності.
Тому суд вважає доведеним і обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн., як такий що узгоджується з реальною і фактично наданою професійною правничою допомогою.
Щодо здійснення оплати вказаних судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, суд зазначає про таке.
Посилання відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні на відсутність у матеріалах справи бухгалтерських документів на підтвердження оплати послуг адвоката та нібито фіктивність договору про надання правничої допомоги, укладеного з адвокатом, суд вважає надуманими та безпідставними, оскільки правових підстав для сумніву щодо наданих третьою особою документів у суду немає, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Відповідно суд вважає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт і їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Такі висновки були неодноразово зроблені Верховним Судом у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц (посилання на постанову Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18), від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі № 5020-961/2012 )
Розподіляючи витрати, понесені третьою особою на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази дають достатні правові підстави для відшкодування судом таких витрат третьої особи у наведеному вище розмірі 30000 грн. з іншої сторони, адже цей розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
На підставі вищевикладеного, виходячи із критеріїв розумності та співмірності, беручи до уваги складність справи, її значення для сторін, а також характер і обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, та беручи до уваги результати розгляду цивільної справи 24 грудня 2021 року, в якій суд у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив, а тому в даному випадку обґрунтованим та справедливим буде стягнути з позивача 30000 грн. в рахунок компенсації понесених ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим подана заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Огир Людмили Андріївни про визнання дій неправомірними та скасування нотаріальної дії; треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, Полтавський обласний державний нотаріальний архів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс».
Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», місцезнаходження: 01024 м.Київ, вул.Шовковична,42-44, оф.13-В, 30000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.02.2022 року.
Суддя: А.М.Чуванова