Справа № 361/10764/21
Провадження № 3/361/442/22
27.01.22 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гридасова А. М., розглянувши матеріали, що надійшли від Броварського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
До суду надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 , 04.12.2021 року близько 18-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягають у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою, що могло призвести до розладу психічного здоров'я, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнала.
Дослідивши матеріали, суддя вважає, що справа підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за № 1496/27941 та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Згідно вимог п.п. 7 п. 9, п. 13 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за № 1496/27941, до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші та пояснення інших осіб, рапорти, акти, тощо.
Слід зазначити, в матеріалах, які долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, містяться копії (не засвідчені) документів, а не оригінали, як то передбачено діючим законодавством, що позбавляє суд можливості з'ясувати їх правову належність, та, відповідно, прийняти як належний доказ в розумінні ст.251 КУпАП.
Матеріали справи не містять інформації про свідків події.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Перекладення такого обов'язку на суд не передбачено.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року Карелін проти Росії , відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись вимогами ст. 62 Конституції України , ч. 2 ст. 7 КУпАП , суд вважає за необхідне справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити за недоведеністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247 , 268 , 277 , 283 КУпАП , -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Суддя А.М. Гридасова