Справа № 357/10212/21
2/357/399/22
Категорія 67
31 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Севериненко Д. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
У серпні 2021 року позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 104 089,75 грн.
В обґрунтування позову вказує, що сторони від спільного проживання мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За рішенням суду у справі № 357/1608/13-ц в примусовому порядку з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дітей. У зв'язку з неналежним виконанням рішення суду, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті аліментів, у зв'язку з чим у позивача виникло право на стягнення неустойки (пені). Крім цього, рішенням суду від 29.11.2016 року справі № 357/1144/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах за період з лютого 2013 року по вересень 2016 року в розмірі 42574 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів з лютого 2013 року по вересень 2016 року в розмірі 57 426 грн., однак за період заборгованості з жовтня 2016 року по липень 2021 року утворилась пеня в розмірі 598 606,79 грн., що перевищує розмір заборгованості, а тому стягненню підлягає 104 089,75 грн.
31.08.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
08.08.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
23.11.2021 року судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 , в якій остання просить суд проводити розгляд справи без її участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
31.01.2022 року представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не направив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв'язку з наведеним, суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Від спільного проживання сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінив прізвище на " ОСОБА_2 ", що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища серії НОМЕР_1 від 03.08.2018 року.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.03.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 31.01.2013 року і до досягнення дітей повноліття.
На виконання вказаного рішення 17.04.2013 року видано виконавчий лист.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2016 року у справі № 357/11443/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах за період з лютого 2013 року по вересень 2016 року в розмірі 42 574 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2013 року по вересень 2016 року в розмірі 57 426 грн., що вбачається з копії виконавчого листа від 10.05.2017 року.
Відповідно до розрахунку Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ (м. Київ) № 68259 від 16.07.2021 року, по виконавчому листу Білоцерківського міськрайонного суду № 2/357/1173/13 від 17.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - заборгованість за період з лютого 2013 року по червень 2021 року включно станом на 01.07.2021 року становить 104 089,75 грн.
ОСОБА_1 змінила прізвище на " ОСОБА_1 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.08.2014 року та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 03.12.2020 року № 357/9192/20 про розірвання шлюбу.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 549 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Частиною 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц, яка підлягає врахуванню при вирішенні спірних правовідносин. При цьому Велика Палата наголосила, що аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц.
Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинство.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Перевіривши правильність наведеного позивачем розрахунку та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача пені за вказаний період відповідно до розміру заборгованості по аліментам в сумі 104 089,75 грн.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2016 року по червень 2021 року в розмірі 104 089,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
СуддяА. Ю. Цуранов