Справа № 285/560/22
провадження № 1-кс/0285/124/22
04 лютого 2022 року м. Новоград-Волинський
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора…………………........... ОСОБА_3 ,
підозрюваного………………....... ОСОБА_4 ,
захисника………………………... ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,
клопотання слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області,
погоджене прокурором Новоград-Волинської окружної прокуратури,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Токарів, Новоград-Волинського району Житомирської області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, який не працює, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -
Слідчий 04.02.2022 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 діб.
Із клопотання слідує, що 01.02.2022 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 , проник до приміщення кафе “Веранда”, що по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 , де з шухляди барної стійки, в якій знаходився металевий сейф, викрав грошові кошти в сумі 820 грн. однак свій злочинний умисел не довів до кінця так як був затриманий працівниками поліції та пультової охорони у приміщенні вказаного кафе.
По даному факту внесено відомості до ЄРДР за № 12022060530000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України (далі - Злочин).
Підставою клопотання стало те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки Злочину і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та пояснив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризику вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень чи переховуватись від слідства.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому свою причетність до скоєння інкримінованого йому діяння ОСОБА_4 не заперечив.
Заслухавши думки сторони захисту та обвинувачення, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких визначено ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
ОСОБА_4 02.02.2022 повідомлено про підозру у вчиненні Злочину.
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч.2 ст.184 КПК України надані підозрюваному 04.02.2022 о 08 год. 45 хв.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б могли переконати об'єктивного, неупередженого спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. В своїх рішеннях у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», Європейський суд зазначає, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Сукупність матеріалів судової справи, наданої суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 підозрюється, та застосування щодо нього запобіжного заходу.
Ні підозрюваним, ні його захисником не було наведено в судовому засіданні існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що він, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_4 , починаючи з 2009 року неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів в основному проти власності. Востаннє він був засуджений вироком суду 16.02.2018 за крадіжку (ч.2 ст.185 КК України) до 5 років та 2 місяців позбавлення волі. Однак це не завадило йому повторно вчинити новий злочин проти власності, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та стійку тенденцію до правопорушень іпрямо вказує на наявність ризику вчинення підозрюваним іншого злочину.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , докази, на які посилається у клопотанні прокурор, є підстави вважати, що підозрюваний під загрозою покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винним, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні або вчинити нові злочини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вважаю, що на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід, як взяття під варту, зможе дієво запобігти ризикам, встановленим ст.177 КПК України, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ; його особу,що характеризується по місцю свого проживання негативно, також відсутність міцних соціальних зв'язків, місця роботи та, відповідно, джерела доходу; раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності; вагомість наявних доказів, їх кількість; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; наявність достатніх даних вважати, що в його діях/поведінці існують ризики вчинення іншого кримінального правопорушення чи переховування від слідства та суду і оголошення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також вважаю за можливе визначити підозрюваному заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з 01.01.2022 - 2481 грн.), тобто 74430 грн., відповідною і достатньою у даному кримінальному провадженні для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст.194 КПК України. На думку слідчого судді, саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1-3 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183-184 КПК України, - слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.
Визначити строк дії даної ухвали - до 01 квітня 2022 року включно.
Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, у межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена в будь-який момент як самимпідозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити та вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов'язати його протягом двох місяців прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Строк дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити до 01.04.2022 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1