Справа №295/1432/22
1-кс/295/872/22
02.02.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дубники Новоград-Волинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого майстром лісу Городницького лісництва ДП «Городницьке лісове господарство», одруженого, раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 62022240020000014 від 31.01.2022 року,
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 працює на посаді майстра Городницького лісництва ДП «Городницьке лісове господарство» та є працівником Державної лісової охорони, що має статус правоохоронного органу. Так, згідно вимог п. 1 Положення про Державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року № 976, Державна лісова охорона (далі - держлісоохорона) діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу. Згідно Додатку до Положення про Державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року № 976, майстер лісу відноситься до посадових осіб держлісоохорони.
Як зазначено в клопотанні, 30.01.2022 року близько 22 год. 40 хв. майстер лісу Городницького лісництва ДП «Городницьке лісове господарство» ОСОБА_5 у порушення вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN GOLF 3» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, рухався по правій смузі руху проїзної частини вулиці Дубницької смт Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області у напрямку із с. Дубники Новоград-Волинського району Житомирської області. Рухаючись по проїзній частині дороги вулиці Дубницької поблизу будинку № 31, що у смт Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_5 у порушення вимог пункту 2.3 б) ПДР України проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував дорожню обстановку, що призвело до втрати безпечного керування транспортним засобом, його виїзд на зустрічну смугу руху та ліве узбіччя і подальший наїзд на пішохода ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась по лівому узбіччю в зустрічному напрямку. Внаслідок одержаних під час дорожньо-транспортної пригоди травм 30.01.2022 року ОСОБА_7 у кареті швидкої медичної допомоги померла. Порушення водієм ОСОБА_5 при керуванні транспортним засобом вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а) ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, перебувають у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками. 31.01.2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня його повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу слідчим зазначено, що підставами для застосування до ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що перебуваючи на волі, підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищувати, ховати або спотворювати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з наведених у ньому підстав. Слідчий пояснив, що підозрюваний не вчиняв дій, направлених на переховувавання та даних про вчинення ним впливу на свідків чи потерпілих немає, проте на теперішній час не встановлено всіх очевидців події злочину. Прокурор вказала на те, що з показань неповнолітніх свідків встановлено, що підозрюваний безпосередньо під час події злочину мав ознаки сильного алкогольного сп'яніння та не надав ніякої допомоги ОСОБА_7 , а також він може впливати на їхні показання.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підозрюваний не заперечував своєї вини у вчиненні злочину, пояснив, що він телефонував для виклику швидкої допомоги. Захисник звернув увагу на відсутність та необґрунтованість вказаних у клопотанні ризиків, наявність у підозрюваного позитивних характеристик та він не притягувався до кримінальної відповідальності, не чинив опору працівникам поліції під час затримання та сприяв слідству, одружений і має двох неповнолітніх дітей.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити та слід застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
31.01.2022 року о 13-02 год., як указано слідчим у протоколі затримання, ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня органом досудового розслідування йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця ДТП від 31.01.2022 року, протоколом затримання ОСОБА_5 , протоколами допитів свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого неумисного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, раніше не судимий та не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_8 , 2010 року народження та ОСОБА_9 , 2013 року народження, працює майстром лісу Городницького лісництва ДП «Городницьке лісове господарство», за місцем роботи характеризується позитивно відповідно до наданої підприємством характеристики від 01.02.2022 року, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, варто зауважити, що існують усталені правові позиції ЄСПЛ, згідно з якими сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може виправдовувати застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, та оскільки слідчим і прокурором не доведено, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування й суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та незаконного впливу на свідків і потерпілих, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за зареєстрованим місцем його проживання із застосуванням електронних засобів контролю та покладенням на нього визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків для забезпечення його належної процесуальної поведінки, що є достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 , погодженого прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
Заборонити ОСОБА_5 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово до 31 березня 2022 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області та для контролю до Житомирської обласної прокуратури.
Строк дії ухвали - до 31 березня 2022 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 16-50 год. 04.02.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1