Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/2526/14
31 січня 2022року Миколаївський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Войнарівського М.М.,
за участю секретаря судових засідань - Жиган А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі №480/2526/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та поділ спільного майна подружжя, -
До Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі №480/2526/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та поділ спільного майна подружжя.
Сторони в судове засідання не з'явилися, що не створює процесуальних перешкод у формі неможливості розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а тому суд, вивчивши подане клопотання, дослідивши письмові докази у матеріалах справи, дійшов висновку, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23.03.2021року, яке набрало законної сили задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Відповідно доч.1ст.158Цивільного процесуальногокодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Суд встановив, що ухвалою суду від 28.10.2014 року задоволена заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.Заборонено ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти дії пов'язані із відчуженням права власності та зміною власника житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією цивільно - правових угод про відчуження житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23.03.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та поділ спільного майна подружжя задоволений. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.01.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Володарського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованому в реєстрі за №27 на квартиру під АДРЕСА_2 та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Рішення набрало законної сили.
Згідно п.7ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.
Заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
З аналізу наведених положень вбачається, що правовий інститут скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування. В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Суд враховує, що заявник подав заяву про скасування заходів забезпечення позову у зв'язку з тим, що рішення суду набрало законної сили та відпала потреба в застосуванні заходів забезпечення позову.
Розглядаючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд пересвідчився в тому, що не існує реальної загрози у скасуванні відповідного арешту.
Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушенні, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, у відповідності з нормами процесуального права, є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд,
постановив:
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28.10.2014року у справі № №480/2526/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та поділ спільного майна подружжя, шляхом скасування заборони ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти дії пов'язані із відчуженням права власності та зміною власника житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборони органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією цивільно - правових угод про відчуження житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду ; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М. М. Войнарівський
31.01.2022