Справа №487/7124/21
Провадження №1-кс/487/139/22
03.02.2022 Слідчий суддя Заводського районного суду місто Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152030001611 за ч. 2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ,-
07.10.2021 слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотаннями погодженими прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_3 , про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , та з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , з визначенням застави у максимальному розмірі.
У клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий зазначає, що в провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021152030001611 від 31.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового слідства та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про задоволення клопотання.
В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, просив в його задоволенні відмовити. Зазначав, що прокурором не обґрунтовані та недоведені заявлені ризики, яким можливо запобігти більш м'яким запобіжним заходом ніж тримання під вартою. Просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що провину у скоєнні кримінального правопорушення визнає, завдана матеріальна шкода відшкодована, деякий час перебував за межами Миколаївської області. Просив врахувати, що на теперішній час він працює, проживає з жінкою у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину. Просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів клопотання вбачається, що в проваджені СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12021152030001161 від 31.08.2021, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, а в останнє 18.06.2020 Заводським районним судом м. Миколаєва, за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, маючи не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та скоїв нове умисне кримінальне правопорушення проти власності, повторно, за наступних обставин.
Так, 22.08.2021 року о 14.42 годині, ОСОБА_4 , проходячи через двір багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_7 та невстановленою під час досудового розслідування особою побачив мотоцикл потерпілого ОСОБА_8 , на якому знаходився належний потерпілому терморюкзак чорного кольору із маркуванням «COURIER EXPRESS» вартістю 549,75 грн. та у нього виник злочинний корисливий умисел, спрямований на його викрадення.
Реалізовуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на викрадення чужого майна, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що діє у присутності сторонніх осіб, а саме ОСОБА_7 та невстановленої під час досудового розслідування особи, зняв із мотоциклу вказаний терморюкзак, тобто відкрито його викрав, після чого залишив місце скоєння кримінального правопорушення.
В подальшому викрадене майно привласнив та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 549,75 грн.
17.09.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України
Повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_4 вручено у передбачений законом спосіб.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_8 , заявою ОСОБА_4 про видачу викраденого майна, а саме терморюкзака чорного кольору із маркуванням «COURIER EXPRESS», протоколом огляду місця події, у ході якого вилучено зазначений терморюкзак, показаннями свідка ОСОБА_7 , протоколом пред'явлення ОСОБА_4 свідку ОСОБА_7 для впізнання за фотознімками, протоколом огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_8 , у ході якого описано та вилучено відеозапис з обставинами скоєння кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 19.10.2021 було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , з метою його приводу до Заводського районного суду м.Миколаєва для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 02.02.2022 було затримано ОСОБА_4 .
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, раніше судимий, скоїв кримінальне правопорушення в період іспитового строку, у зв'язку з чим може переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, згідно з положеннями ч.4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клоот проти Бельгії" (Clootv. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Роси» зазначено, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Враховуючи викладені обставини, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає з жінкою у цивільному шлюбі, за місцем роботи характеризується позитивно, провину у інкримінованому злочині визнає у повному обсязі, завдана матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам, можливо шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового слідства, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 309, 370, 372, 376 КПК України,-
В задоволенні клопотання слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152030001611 за ч. 2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, українця, громадянина України, працюючого не офіційно, не одруженого, раніше судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді , яке розташоване за адресою : АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 16.03.2022 наступні обов'язки:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт встановлюється до 16.03.2022.
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.3 ст. 202 КПК України негайно доставити ОСОБА_4 до місця проживання і звільнити з-під варти.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 04.02.2022 о 13.20 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1