Справа № 477/2198/21
Провадження № 2/477/247/22
04 лютого 2022 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем - Коцюрубенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01 листопада 2021 року позивач звернувся до суду до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , який зареєстрований 18 листопада 2011 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 834.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що з відповідачкою знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 18 листопада 2011 року. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги один до одного, через різні погляди на життя, в зв'язку з чим втрачене почуття любові та поваги. Сторони проживають окремо, спільне господарство та бюджет не ведуть, спільні інтереси відсутні. Примирення та збереження сім'ї неможливе. Місце проживання дитини та порядок його утримання між сторонами узгоджене.
В судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Крім цього, просив не стягувати з відповідачки на його користь сплачений ним судовий збір.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище присвоєне при державній реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 ».
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлено наступне.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб виданого 18 листопада 2011 року, серії НОМЕР_1 , сторони уклали шлюб 18 листопада 2011 року, який зареєстрований Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 834. Під час державної реєстрації шлюбу відповідачка змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 26 грудня 2013 року, серії НОМЕР_2 , в якому сторони вказані батьками дитини (а.с. 6).
Проте шлюбні стосунки між сторонами не склались та вони фактично припинили шлюбні відносини, мешкають окремо, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Про спір між сторонами щодо розподілу спільного майна на час розгляду справи не заявлено.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, при цьому, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 112 Сімейного кодексу України встановлено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У своїй позовній заяві, поданій до суду, позивач просить розірвати шлюб, відповідачка в свою чергу, відповідач у своїй заяві також не заперечує проти задоволення позову, що є свідченням того, що вона також втратила будь-який інтерес до шлюбу з позивачем.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що шлюб сторін носить формальний характер і збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін, які не бажають зберегти сім'ю, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 є таким, що підлягає задоволенню.
Крім цього, статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку з чим суд вважає можливе задовольнити клопотання та після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище присвоєне при державній реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 ».
Оскільки позивач не наполягав на вимогах щодо стягнення з відповідачки судового збору, суд вважає за можливе залишити їх за останнім.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 18 листопада 2011 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 834, - розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище присвоєне при державній реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 ».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_3 , проживає: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_4 .
Суддя В.В. Полішко