Справа № 473/4912/21
іменем України
"03" лютого 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Ціліциної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Миколаївського обласного центру зайнятості (далі - Миколаївський ОЦЗ) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
У грудні 2021 року Миколаївський ОЦЗ звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що 13 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до центру з заявою про надання їй статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю.
Відповідачку було ознайомлено з правами та обов'язками зареєстрованої безробітної.
Наказом директора Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського ОЦЗ №НТ200513 від 13 травня 2020 року відповідачці з дати звернення надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю, у зв'язку з чим розпочато виплату вказаної допомоги.
26 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до центру з заявою про припинення її реєстрації як безробітної та припинення виплати допомоги по безробіттю.
Наказом директора Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського ОЦЗ №НТ201126 від 26 листопада 2020 року припинено реєстрацію відповідачки як безробітної та припинено виплату їй допомоги по безробіттю.
Проте згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 26 січня 2021 року №12-ін встановлено, що ОСОБА_1 з 24 вересня 2020 року по 01 жовтня 2020 року працювала у ПП «КЛАРИАС», про цю обставину позивача не повідомила, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю в розмірі 4 132,83 грн.
Оскільки відповідачка безпідставно отриману допомогу по безробіттю повернула лише частково - в розмірі 500 грн., а тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь безпідставно отримані кошти в розмірі 3 632,83 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечував проти такого порядку вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що 13 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до центру з заявою про надання їй статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю.
Відповідачку було ознайомлено з правами та обов'язками зареєстрованої безробітної.
Наказом директора Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського ОЦЗ №НТ200513 від 13 травня 2020 року відповідачці з дати звернення надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю, у зв'язку з чим розпочато виплату вказаної допомоги.
26 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до центру з заявою про припинення її реєстрації як безробітної та припинення виплати допомоги по безробіттю.
Наказом директора Вознесенської міськрайонної філії Миколаївського ОЦЗ №НТ201126 від 26 листопада 2020 року припинено реєстрацію відповідачки як безробітної та припинено виплату їй допомоги по безробіттю.
Проте згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 26 січня 2021 року №12-ін встановлено, що ОСОБА_1 з 24 вересня 2020 року по 01 жовтня 2020 року працювала у ПП «КЛАРИАС», про цю обставину позивача не повідомила, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на час подачі заяви про надання статусу безробітної) статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону (п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення»).
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Призначення та виплата допомоги по безробіттю на час подачі відповідачкою заяви про надання статусу безробітного здійснювалася центром зайнятості після звернення до центру особи, яка має право на таку допомогу, надання інформації (документів), які підтверджують право на отримання таких виплат, реєстрації безробітного та призначення виплат в порядку, передбаченому «Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792 та «Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», затвердженим Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06 квітня 2020 року №624.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону (в тому числі про зайнятість особи або виконання оплачуваної роботи).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п.п. 1, 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п. 1 п. 30 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792, п.п. 2 п. 1 глави V «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», затвердженим Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06 квітня 2020 року №624 реєстрація безробітного та виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайнятості особи (працевлаштування безробітного) або виконання оплачуваної роботи.
Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Водночас, згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування лише в разі, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 приховала від позивача інформацію про обставини, що впливали на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, а саме факт своєї трудової діяльності в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, тобто не виконала взяті на себе обов'язки щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, що призвело до безпідставного отримання відповідачкою допомоги у відповідному розмірі.
Розмір безпідставно отриманої допомоги згідно розрахунку допомоги по безробіттю від 09 лютого 2021 року з вих. №18\11\474-21 становить 4 132,83 грн.
На час розгляду справи безпідставно отримана допомога по безробіттю повернута відповідачкою лише частково - в розмірі 500 грн., а тому залишок у розмірі 3 632,83 грн. підлягає стягненню з неї в судовому порядку.
В силу положень ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Миколаївського ОЦЗ також слід стягнути 2 270 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Миколаївського обласного центру зайнятості (р/р UA698201720355459000000106112 в ДКС України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03491441) безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3 632 (три тисячі шістсот тридцять дві) гривні 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Миколаївського обласного центру зайнятості (р/р UA698201720355459000000106112 в ДКС України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03491441) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв