Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-388/07 Головуючий у 1 інстанції: Громов І.Б.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
21 лютого 2007 року м. Запоріжжя
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого - Кримської О.М.,
суддів - Каракуши К.В.,
Маловічко С.В.,
при секретарі Петровій О.Б.
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1
на рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2006 року
по справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Український мобільний
зв'язок" в особі Запорізької філії "УМЗ" до ОСОБА_1 про стягнення
заборгованості за послуги мобільного зв'язку,
У травні 2006 р. Закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв'язок" в особі Запорізької філії "УМЗ" (надалі - ЗАТ "УМЗ") звернулося в суд зі вказаним позовом, в якому зазначало, що 19.03.2003р. спільне підприємство "УМЗ" уклало з ОСОБА_1 договори № 1101275 та № 1101271 про надання послуг мобільного телефонного зв'язку, а також Додаткові угоди до них. Для використання телефону відповідачу було надано телефонні номери, а також особовий рахунок НОМЕР_1, за яким проводились розрахунки за надані послуги.
Відповідно до договору, рахунки за надані послуги абонент повинен сплатити до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідно до діючого законодавства, відповідач зобов'язаний був сплачувати СП "УМЗ" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6% від вартості послуг мобільного зв'язку одночасно з оплатою рахунків за послуги зв'язку. Однак виставлені рахунки за період з 01.06.2003 р. по 10.09.2003 р. відповідачем не сплачені. У зв'язку з чим, утворилася заборгованість за обслуговування мобільних телефонів та неоплачених зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 204 грн. 84коп., на підставі чого надання послуг мобільного зв'язку було призупинено 14.05.2003р. Разом з тим, відповідно до п.8.4. Правил за
відповідачем продовжували зберігатися номера телефонів до 30.08.2003р. У зв'язку з несплатою рахунків 30.08.2003 р. договори з відповідачем було розірвано автоматично і 10.09.2003р. йому були нараховані штрафи, кожний з яких склав 1795 грн.62 коп. за період призупинення послуг зв'язку та до закінчення строку дії договору з рахунку 03 грн.65 коп. за кожний день, який залишився до закінчення строку дії договору. Відповідно до ст.625 ЦК України сума відсотків за невиконання грошових зобов'язань склала 66 грн.46 коп. Таким чином, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 3862 грн. 54 коп., а також витрати по оплаті держмита в сумі 51 грн.
Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2006 року позов ЗАТ "Український мобільний зв'язок" в особі Запорізької філії "УМЗ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "УМЗ" 204 грн. 84 коп. - в рахунок відшкодування заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку, 1000 грн. - в рахунок відшкодування штрафу, 66 грн. 46 коп. - в рахунок відшкодування відсотків за невиконання обов'язків, а також 51 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, а разом - 1322 грн. 30 коп.
В інший частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду матеріалам справи.
Заслухавши доповідача, апелянта, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної
скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається , що між сторонами (а.с.4,5) були укладені договори від 19.03.2003 року № 1101275 і № 1101271 та Додаткові угоди до них від 19.03.2003 року ( а.с.7,8) про надання позивачем послуг мобільного телефонного зв'язку.
Для використання телефонів були надані телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3, а також особистих рахунок НОМЕР_1, за яким проводились розрахунки.
Згідно до укладених договорів відповідач зобов'язався ( п. 2.4.2. договору) своєчасно виплачувати рахунки за надані послуги мобільного зв'язку , в тому числі і коли надання послуг такого зв'язку призупиняється за несплату попередніх рахунків, терміново повідомляти УМЗ письмово про втрату або крадіжку обладнання ( п. 2.4.4. договору), а позивач має право ( п.2.1.2. договору) припинити зв'язок та призупинити надання послуг зв'язку у випадку несплати рахунків в установлений договором строк, до 15 числа місяця, який слідує за звітним.
Станом на 10.09.2003р. відповідач має заборгованість по оплаті послуг мобільного зв'язку , тому надання позивачем послуг зв'язку було призупинено, а 30.08.2003 року договір був розірваний.
Крім того, відповідно до п.П ст. 4 Закону України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний оплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6% від вартості послуг мобільного зв'язку одночасно з оплатою рахунків за послуги зв'язку.
У зв'язку з чим, утворилася заборгованість за обслуговування мобільних телефонів та неоплачених зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 204 грн. 84коп.
Дослідивши обставини справи суд дійшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по наданню послуг зв'язку та відсотки за невиконання грошових зобов'язань згідно ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1.3 Додаткової угоди при достроковому припиненні Основного договору з ініціативи УМЗ у випадку невиконання Абонентом прийнятих на себе зобов'язань згідно до Основного договору ( включаючи несплату щомісячних рахунків за надані послуги зв'язку) , Абонент сплачує штраф в розмірі 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії Основного договору, починаючи з дня відмови від Основного договору.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано з урахуванням положень ст. 551 ЦК України , дійшов до правильного висновку про стягнення штрафних санкцій з відповідача у розмірі 1000 грн.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Як видно з матеріалів справи, з метою перевірки доводів відповідача щодо тих обставин, що він не підписував договір з позивачем про надання послуг мобільного зв'язку, судом за клопотанням відповідача, призначалась неодноразово судова почеркознавча експертиза, однак не була проведена із-за недбалого відношення до покладених на відповідача обов'язків щодо надання зразків почерку та оплати половини вартості експертизи.
У судовому засіданні, на якому було ухвалено рішення суду, відповідач не наполягав на проведенні судово-почеркознавчої експертизи, а навпаки, погодився з тим,що дослідження обставин справи можливо закінчити, оскільки всі докази по справі судом зібрані та дослідженні.
Посилання апелянта на те, що в судовому засіданні , яке відбулося 07.12.2006 року він заявляв клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи, спростовуються матеріалами справи, а зауважень на протокол судового засідання відповідач не подавав, тобто розпорядився своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно застосував положення ст. 146 ЦПК України , визнавши факт укладення відповідачем вищеназваних Договорів про надання послуг моільного телефонного зв'язку.
Доводи апелянта про те, що він не надавав копію паспорта позивачу, не підтверджуються належними доказами, оскільки як пояснив відповідач в судовому зсіданні апеляційної інстанції, паспорт ним не втрачався, в органи міліції з приводу можливих шахрайських дій позивача, не звертався.
За таких обставин, колегія суддів, розглянувши справу відповідно до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,308 ,313,314, 316 ,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2006 року по даній справі залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.