12 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/17006/21
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника відповідачів Дмитрук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північного міжрегіонального Управління Укртансбезпеки Чернігівської області, Державної служби України з безпеки на траспорті про визнання протиправнимою та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального Управління Укртансбезпеки Чернігівської області, Державної служби України з безпеки на транспорті та просить: визнати протиправною та скасувати Постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про застосування з адміністративно-господарьского штрафу № 286493 від 01.06.2021.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та ТОВ «ФІД ЛОДЖИСТІКС» укладено договір і тому саме ТОВ «ФІД ЛОДЖИСТІКС» є автомобільним перевізником, а від так підстави для притягнення позивача до відповідальності є відсутніми.
Також позивач зазначила на відсутність затвердженої спеціальної методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, якою повинні були керуватись посадові особи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Позивач зазначила, що, у порушення норм чинного законодавства, не була сповіщена про час та місце розгляду акта і не змогла належним чином захистити свої інтереси.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем винесено постанову від 01.06.2021 №286493 про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу на суму 8500 грн.
Не погодившись з такою постановою, позивач оскаржила її до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до пункту 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
У відповідності до пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області.
Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.
Відповідно до положень розпорядження КМУ від 03.03.2020 №196 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» та наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.09.2020 № 340 Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області шляхом об'єднання з Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки утворили Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
З огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області під час здійснення своїх повноважень діє як структурний підрозділ суб'єкта владних повноважень, якому надані повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон)автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Статтею 48 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством;
у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Даний перелік документів не є вичерпним.
Відповідно до пункту 16 Порядку 1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритніпараметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття «габаритно-ваговий контроль» - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 879, за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
З поданих суду доказів вбачається, що 29.04.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 та проведено зважування.
Під час перевірки було встановлено, що транспортний засіб належить Позивачу та використовується ним.
До твердження Позивача про те, що між Позивачем та ТОВ «ФІД ЛОДЖИСТІКС» укладено договір і тому саме ТОВ «ФІД ЛОДЖИСТІКС» є автомобільним перевізником, суд ставиться критично, оскільки договір укладено саме на перевезення вантажу і в самому договорі йдеться про те, що ОСОБА_1 є перевізником, а ТОВ «ФІД ЛОДЖИСТІКС» замовником перевезень.
Після проходження габаритно-вагового контролю в автоматизованому режимі габаритно-ваговим комплексом було видано чек зважування, на підставі якого і було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунок плати за проїзд на суму 266 євро. Всі ці документи оформлені у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.
За результатами габаритно - вагового контролю було встановлено, що навантаження на строєну вісь транспортного засобу складає 23,26 т. при нормативно допустимих 22 т. Таким чином, вагові параметри навантаження на строєну вісь перевищені на 5,73%.
Даний факт підтверджується талоном зважування від 29.04.2021.
Вказані документи оформлені у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.
Габаритно-ваговий контроль здійснено за допомогою засобу вимірювальної техніки, ваги автомобільні електронні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу AR-WIM, заводський №0011094, засіб відповідає вимогам ДСТУ OIMLR 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування за класом 2D», що підтверджується свідоцтвом №П05904920 чинного до 20.05.2021.
03.07.2014 набрав чинності Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VIIвід 05.06.2014, яким поняття «метрологічна атестація» не наведена, тому твердження Позивача про те, що вага автомобільна не має відповідного свідоцтва про метрологічну атестацію, не мають нормативного обгрунтування.
Габаритно-ваговий контроль транспортного составу було здійснено на обладнанні, яке відповідає технічним вимогам, та спростовує доводи Позивача стосовно незаконності застосування засобу вимірювальної техніки та недостовірності результатів зважування.
В зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.04.2021 №281054, який відповідно до пункту 21 Порядку 1567, складається в одному примірнику.
Бланки документів, складених державними інспекторами, не містять граф для внесення інформації щодо вимірювального обладнання, тому державними інспекторами акти, довідка та розрахунок заповнені з чітким дотриманням вимог законодавства.
Занесення будь-яких додаткових відомостей про вимірювальне обладнання не передбачено.
Водій отримувати другий примірник документів за результатами проведеного ГВК та ознайомлюватися зі складеним у його присутності актом №281054 відмовився, про що державний інспектор зазначив у самих документах.
Твердження позивача про те, що вантаж, який перевозився, був сипучим, а тому його маса не є постійною у різних точках автомобіля під час руху, є необґрунтованим, оскільки транспортний засіб заїжджає на ваги повільно, тобто зі швидкістю, яка не може призвести до миттєвого або суттєвого зміщення вантажу всередині.
Крім того, сам факт активного переміщення вантажу під час руху транспорту є неприпустимим та небезпечним, оскільки може спричинити збільшення динамічної маси транспортного засобу при проходженні повороту або при гальмуванні, порушити стійкість автомобіля та призвести до заносів чи інших непередбачуваних наслідків, відтак стати загрозою безпеці дорожнього руху.
До того ж, перевізник має можливість перевозити вантаж не насипом, а з застосуванням тари чи контейнера, які унеможливлюють нерівномірність розподілу завантаження вантажу по транспортному обладнанню. (Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019, постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду № 240/15126/20 від 22 червня 2021 року, постанові Верховного суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16)
Правила дорожнього руху містять заборону руху транспортних засобів, що здійснюють перевезення подільних вантажів, коли їх вагові параметри перевищують максимально допустимі. Не зважаючи на таку заборону, перевезення подільних вантажів, коли їх вагові параметри перевищують максимально допустимі, здійснюється. Саме всупереч такій забороні позивачем перевозився подільний вантаж, оскільки пісок можна розподілити на частини будь-якої ваги та перевозити їх окремими транспортними засобами.
Відповідно до п 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства Транспорту України від 14.10.1997 №363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Так, згідно чинного законодавства та жодними вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з Правил дорожнього руху України щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні подільних (в тому числі сипучих, подільних) вантажів.
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Посилання позивача на відсутність затвердженої спеціальної методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, якою повинні були керуватись посадові особи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю, суд не бере до уваги, оскільки її відсутність не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за зазначені перевищення. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 819/1381/16, яка є аналогічною за характером спору.
Посилання позивача на те, що у разі перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% рух транспортного засобу забороняється, в даному випадку не має відношення до суті справи, так як ці повноваження здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції.
Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Положення 1567.
12.05.2021 позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням дати та часу 01.06.2021 з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» зі списком №49877 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 13.05.2021 з вказанням адресата та адреси, куди повідомлення про розгляд справи направлялося.
01.06.2021 позивач на розгляд справи не з'явився, жодних заяв, клопотань, заперечень не надав.
За результатами розгляду порушень вказаного в акті №2810540 від 29.04.2021, відповідно до абз. 14 ч.1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на Позивача винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 01.06.2021 №286493 на суму 8500 грн.
Копія постанови була надіслана позивачу разом із супровідним листом №41094/3.1/24-21 від 01.06.2021, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» зі списком №52136 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 01.06.2021 з вказанням адресата та адреси, куди направлена копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Поштові конверти, в яких були відправлені повідомлення про розгляд справи на 01.06.2021 та копії постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів від 01.06.2021 разом зі зворотніми повідомленнями повернулися на адресу Управління за закінченням терміну зберігання.
Тобто, процедуру повідомлення про належне повідомлення позивача Управління виконало відповідно до вимог Порядку №1567.
Причини того, чому позивач не скористалася правом отримання поштової кореспонденції за адресою свого місця реєстрації, невідомі.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Північного міжрегіонального Управління Укртансбезпеки Чернігівської області (вул.П'ятницька, 39,м.Чернігів,14000), Державної служби України з безпеки на траспорті (проспект Перемоги,14 м.Київ) про визнання протиправнимою та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2022 року.
Суддя С.Л. Клопот