13 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/15873/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить суд:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови у зарахуванні позивачу до стажу роботи на посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у Харківському юридичному інституті, роботи на посаді стажиста Конотопського райнарсуду Сумської області та щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням даного стажу.
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється довічне грошове утримання судді у відставці, половину строку навчання у Харківському юридичному інституті ім Ф.Є.Дзержинського на денному відділенні з 01.09.1977 по 27.06.1980, що становить 1 рік 5 місяців, роботу на посаді стажиста народного судді Конотопського райнарсуду Сумської області з 04.08.1980 по 21.06.1982, що становить 1 рік 10 місяців 17 днів, та здійснити перерахунок і виплату призначеного щомісячного грошового утримання судді у відставці, виходячи зі стажу 37 повних років 6 місяців 9 днів, в тому числі з урахуванням половини строку навчання у Харківському юридичному інституті ім.Ф.Є.Дзержинського - 1 рік 5 місяців, та з урахуванням стажу роботи на посаді стажиста народного судді Конотопського райнарсуду Сумської області, що становить 1 рік 10 місяців 17 днів; перерахунок та виплату здійснити з 19.02.2020 у розмірі 85% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням раніше сплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що вона має 37 повних років роботи на посаді судді, який включає половину терміну навчання - 1 рік 05 місяців, та період роботи на посаді стажиста Конотопського районного суду Сумської області - 1 рік 10 місяців 17 днів. Зауважує, що стаж роботи на посаді стажиста підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Вважає, що відповідачем протиправно, при перерахунку з 19.02.2020 довічного грошового утримання, його обчислено у розмірі 78 %, замість 85 %, чим порушено право позивача на матеріальний захист, як судді у відставці, та право власності.
У відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки за матеріалами пенсійної справи період роботи позивача на посаді судді становить повних 34 роки 02 місяці 24 дні, тому Головним управлінням правомірно здійснено перерахунок її довічного грошового утримання, виходячи із розрахунку 78 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Таким чином, вважає, що ГУ ПФУ в Чернігівській області діяло на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, зауважує, що у позовній вимозі період навчання позивачем зазначено невірно - з 01.09.1977 по 27.06.1980, так як згідно копії диплому ЖВ № 927811 вона навчалася за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Є. Дзержнського з 01.09.1977 по 24.06.1980, що складає 2 роки 09 місяців 24 дня (отже, половина навчання складає - 1 рік 04 місяці 27 днів). На думку позивача її стаж на посаді судді складає 37 повних років. Так, за 37 років розмір грошового забезпечення має бути 84% (20 років - 50% + 17 років * 2 = 34%, а не 85 %.
У відповіді на відзив, позивач заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначила про те, що у дипломі НОМЕР_1 вказаноо, що ОСОБА_1 в 1976 році вступила до Харківського юридичного інституту ім..Ф.Є.Дзержинського і в 1980 році закінчила повний курс названого інституту. А 24.06.1980 їй було присвоєно кваліфікацію юриста. І диплом видано 27.06.1980, реєстраційний № 338.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач працювала на посаді судді і з 15.09.2016 була звільнена із вказаної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с. 19).
Із змісту копії диплому серії НОМЕР_1 вбачається те, що ОСОБА_1 в 1976 році вступила до Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського і в 1980 році його закінчила його. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 24.06.1980 року їй присвоєно кваліфікацію юриста. Диплом датовано 27.06.1980 (а.с. 20).
Записами № 7 та № 8 Трудової книжки від 03.09.1973 підтверджується те, що позивача 01.07.1977 було зараховано студенткою 2 курсу денного факультету до Харківського юридичного інституту. 01.07.1980 вона була відрахована із інституту у зв'язку із закінченням навчання (а.с. 18).
Відповідно до Довідки-розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 21) стаж роботи позивача станом становить 34 роки 02 місяці 22 дні, що включає період роботи на посаді:
народного судді Буринського районного народного суду Сумської області з 21.06.1982 - 21.06.1987 - 05 років 01 день;
народного судді Конотопського районного народного суду Сумської області з 22.06.1987 - 29.01.1996 - 08 років 07 місяців 07 днів;
судді Чернігівського обласного суду, Апеляційного суду Чернігівської області з 01.02.1996 - 15.09.2016 - 20 років 07 місяців 14 днів.
У довідці-розрахунку стажу, який дає право на виплату надбавки за вислугу років судді до вказаного стажу, окрім вказаних вище періодів роботи, зараховано період її роботи на посаді стажиста народного судді Конотопського районного суду Сумської області з 04.08.1980 - 21.06.1982, а саме 01 рік 10 місяців 17 днів. Усього стаж роботи станом на 15.09.2016 становить 36 років 01 місяць 09 днів (а.с. 22).
Зазначені вище періоди роботи позивача підтверджуються записами, наявними у Трудових книжках від 03.09.1973 та від 01.02.1996 (а.с. 18-19).
Відповідно до листа від 18.02.2013 № 10-320/13 Державна судова адміністрація України поінформувала голову апеляційного суду Чернігівської області про те, що період роботи на посаді стажиста народного судді може бути зарахованим до стажу державної служби з дня подачі суддею апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_1 відповідної заяви до апеляційного суду Чернігівської області (а.с. 25).
Відповідно до наказу апеляційного суду Чернігівської області «Про зарахування до стажу державної служби часу роботи на посаді стажиста судді» від 23.01.2013 № 5-ос/а наказано судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_1 зарахувати до стажу державної служби період роботи на посаді стажиста народного судді Конотопського районного суду Сумської області з 04.08.1980 по 21.06.1982. Встановити, що станом на 18 грудня 2012 року стаж державної служби судді ОСОБА_1 становить - 32 роки 4 місяці 14 днів (а.с. 26).
Відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі № 620/2468/20, яке 24.09.2020 набрало законної сили, суд вирішив, зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Чернігівського апеляційного суду від 28.02.2020 № 7-09/35, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 (а.с. 33-36).
Листом від 29.06.2021 (а.с. 30) відповідач повідомив позивача про те, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 по справі № 620/2468/20 Відділом перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечена Головного управління проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 складає 162316,44 грн (208098,00 грн х 78 %). За документами пенсійної справи страховий стаж позивача складає 42 роки 11 місяців 5 днів, в тому числі стаж роботи на посаді судді - 34 роки 2 місяці 24 дні. Рішення суду Головним управлінням виконано добровільно в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
Однак, не погодившись із тим, що при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач обчислив його із розміру 78 %, а не із 85 %, останній звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
На час виходу позивача у відставку (15.09.2016) діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI).
Відповідно до частини 3 статті 141 Закону № 2453-VI (у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з абз. 2 частини 4 статті 43 Закону «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-XII (далі - Закон № 2862-XII; який діяв на час роботи позивача на посаді судді) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Також суд звертає увагу на те, що Закон № 2453-VI, який прийнято та діяв на час роботи позивача суддею, також містить бланкетну норму стосовно визначення стажу роботи на посаді судді.
Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Положеннями підп. 3-1 пункту 3 вказаної постанови визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби та половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у рішенні Верховного Суду від 20.02.2018 (справа № П/9901/382/18), у постанові Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 14.05.2021 у справі № 463/1162/17, від 17.05.2021 у справі № 243/8281/17 та у справі № 592/3354/17.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що у період з 01.09.1977 по 01.07.1980 позивач навчалася на денному факультеті за спеціальністю правознавство у вищому навчальному закладі - Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, що становить 2 роки 10 місяців.
З огляду на викладене вище, до стажу роботи позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинно бути зараховано, в тому числі, половина строку її навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, а саме 1 рік 5 місяців.
Щодо зарахування періоду роботи позивача на посаді стажиста народного судді до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 135 Закону № 2453-VI передбачено, що до стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Згідно з пунктом 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Обчислення стажу державної служби під час перебування на посаді судді здійснювалось, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього.
Згідно статті 1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Статтею 2 цього Закону визначено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, прокуратури, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Статтею 67 Закону УРСР «Про судоустрій» від 05.06.1981 № 2022-Х (в редакції Закону від 05.06.1981) було передбачено, що з метою забезпечення роботи судів по здійсненню правосуддя, узагальненню судової практики та іншої діяльності в судах Української РСР є апарати судів. Структура і штатна чисельність апарату районного (міського) народного суду затверджуються начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів у межах штатної чисельності і фонду заробітної плати, встановлених Міністром юстиції Української PCP.
Тобто, організаційне керівництво (в тому числі і питання кадрового забезпечення) районними (міськими) народними судами у розглядуваний період із 04.08.1980 по 21.06.1982 здійснювалося відповідними відділами юстиції виконавчого комітету відповідних обласних Рад чи обласних державних адміністрацій.
Судом встановлено, що позивач з 04.08.1980 - 21.06.1982 працювала на посаді стажиста народного судді Конотопського районного суду Сумської області (а.с. 18).
Питання проходження стажування випускниками вищих навчальних закладів в цей період регулювалися такими законодавчими актами колишнього Союзу PCP та УРСР, як: постанова Ради міністрів СРСР від 18.07.1972 №535 «Про заходи щодо подальшого удосконалення вищої освіти в країні», Положенням про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати, Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973.
Так, в підпункті 4.2 пункту 10 зазначеної вище Постанови № 535 від 18.07.1972 було визначено, що випускники вищих навчальних закладів для набуття необхідних практичних навичок проходять за місцем розподілення на підприємствах і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов'язки і отримують заробітну платню відповідно штатного розкладу. Загальне керівництво стажуванням покладається на галузеві міністерства і відомства, в веденні яких перебувають ці підприємства, організації та установи.
Відповідно до пункту 1 Положення про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженого Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973, також передбачалось, що молоді спеціалісти, які закінчили вищи навчальні заклади, проходять за місцем розподілення на підприємствах, в організаціях і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов'язки і отримують заробітну плату згідно штатного розкладу.
Пунктами 5, 15 цього Положення передбачалось, що час стажування зараховується в трирічний строк роботи молодого спеціаліста за місцем розподілу. Під час стажування молодий спеціаліст: користується всіма правами і пільгами, встановленими для працівників цього підприємства (організації, закладу) які обіймають аналогічну посаду; несе обов'язки, покладені на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; виконує функціональні обов'язки щодо займаної посади, визначеними відповідними інструкціями і положеннями, з урахуванням індивідуального плану.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінь, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Пунктом 3 цього Порядку № 283 було передбачено, що до стажу державної служби включається також робота на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.11.2018 у справі №819/1550/16, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Крім того, суд бере до уваги те, що згідно з довідкою-розрахунком стажу, який дає право на виплату надбавки за вислугу років судді, сформованої апеляційним судом Чернігівської області (а.с. 22), листом Державної судової адміністрації України від 18.02.2013 № 10-320/13, наказом апеляційного суду Чернігівської області «Про зарахування до стажу державної служби часу роботи на посаді стажиста судді» від 23.01.2013 № 5-ос/а стаж роботи позивача на посаді стажиста народного судді з 04.08.1980 по 21.06.1982 був зарахований ОСОБА_1 до стажу державної служби.
З огляду на вказане до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, крім роботи на посаді судді, належить враховувати період роботи позивача на посаді стажиста народного судді Конотопського районного суду Сумської області з 04.08.1980 по 21.06.1982, що становить 1 рік 10 місяців 17 днів.
Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 2, 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Як вбачається, із змісту листа від 29.06.2021 та відзиву пенсійного органу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при здійсненні позивачу його перерахунку з 19.02.2020 проведено з урахуванням приписів статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII в розмірі 78%, враховуючи 34 роки роботи позивача на посаді судді.
Однак, як встановлено судом, стаж роботи позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить не менше 37 повних років (34 роки 02 місяці 24 дні + 1 рік 5 місяців + 1 рік 10 місяців 17 днів).
Оскільки, позивач має 17 повних років роботи на посаді судді понад 20 років, тому відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII вона має право на довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із збільшенням на 34 % від суми довічного грошового утримання (17 років х 2 %).
Таким чином, з 19.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивачу пенсійним органом підлягає перерахунку та виплаті у розмірі 84 % (50 % + 34 %) від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум, а не у розмірі 85 %, як просить позивач.
Зважаючи на вказане, суд вбачає за можливе позовні вимоги задовольнити частково шляхом: визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зарахування позивачу до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку її навчання на денному факультеті в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1977 по 01.07.1980, що становить 1 рік 5 місяців, та період її роботи на посаді стажиста народного судді Конотопського районного суду Сумської області з 04.08.1980 по 21.06.1982, що становить 1 рік 10 місяців 17 днів; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку її навчання на денному факультеті в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1977 по 01.07.1980, що становить 1 рік 5 місяців, та період її роботи на посаді стажиста народного судді Конотопського районного суду Сумської області з 04.08.1980 по 21.06.1982, що становить 1 рік 10 місяців 17 днів; визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 78 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Положеннями частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що перерахунок з 19.02.2020 та виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу пенсійним органом була здійснена після прийняття 25.08.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом рішення у справі № 620/2468/20, про виконання якого відповідач повідомив позивача листом, що датований 29.06.2021.
Отже, непроведення відповідачем позивачу своєчасного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці призвели до триваючого порушення права позивача на отримання такого грошового утримання. Крім того, в даному випадку про порушення своїх прав позивач дізнався із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.06.2021.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що звернувшись до суду із позовною заявою 08.11.2021 (а.с. 1) про захист своїх прав та законних інтересів, позивач до суду звернувся в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При розгляді даної справи судом враховано положення частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку її навчання на денному факультеті в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1977 по 01.07.1980, що становить 1 рік 5 місяців, та період її роботи на посаді стажиста народного судді Конотопського районного суду Сумської області з 04.08.1980 по 21.06.1982, що становить 1 рік 10 місяців 17 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку її навчання на денному факультеті в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1977 по 01.07.1980, що становить 1 рік 5 місяців, та період її роботи на посаді стажиста народного судді Конотопського районного суду Сумської області з 04.08.1980 по 21.06.1982, що становить 1 рік 10 місяців 17 днів.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 78 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 900,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Дата складення повного рішення суду - 13.01.2022.
Суддя Ю. О. Скалозуб