12 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/12276/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 31.08.2021 № 304228 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарських санкцій в розмірі 34000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, на сьогодні відсутня затверджена у встановленому порядку Методика зважування саме сипучих та рідких вантажів. Внаслідок відсутності відповідної Методики, визначити вагу сипучого чи рідкого вантажу по осях є технічно неможливим. Тому позивач вважає, що в Укртрансбезпеки відсутні правові підстави визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу із сипучим чи рідким вантажем, а отже відсутні підстави для застосування штрафів за такі порушення з відповідним видом вантажу.
Відповідачами було подано до суду відзиви, в яких просили суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 01.07.2021 після проходження габаритно-вагового контролю співробітниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було встановлено, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу складає 14,65 т при нормативному значенні 11 т, загальна маса транспортного засобу з вантажем складає 42,36 т при нормативно допустимих 40 т. Тому інспекторами зроблено висновок, що вагові параметри навантаження на одиночну вісь перевищені на 33,18%, по загальній масі - на 5,9%. Вказане було зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2021 № 282000. За результатами розгляду справи, відповідно до абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову про застосування до адміністративно-господарського штрафу від 31.08.2021 № 304228, якою на позивача накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій звернув увагу на недоліки у складених відповідачем документах, відсутність в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.07.2021 № 0063184 та в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.07.2021 № 0075111 назви приладу, яким проведено зважування транспортного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.07.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки DAF, модель FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки МАRTE, модель ЗА-SKAJ-35, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачу, шляхом зважування, за результатами якої видано чек зважування від 01.07.2021 о 22:57 год на підставі якого було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.07.2021 № 0063184 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.07.2021 № 0075111 (а.с. 15, 16, 17).
При проходженні габаритно-вагового контролю співробітниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було встановлено перевищення вагових параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу складала 14,65 т при нормативному значенні 11 т, загальна маса транспортного засобу з вантажем складала 42,36 т при нормативно допустимих 40 т.
Тому інспекторами зроблено висновок, що вагові параметри навантаження на одиночну вісь перевищені на 33,18%, та по загальній масі - на 5,9%.
На підставі вказаних документів було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 01.07.2021, згідно якого за перевищення нормативних параметрів позивач повинен сплатити кошти в сумі 1423,75 євро (а.с. 18).
Також посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2021 № 282000, яким зафіксовано порушення позивачем абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення встановлених норм, а саме: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу 14,65 т при нормативному значенні 11 т, загальна маса транспортного засобу 42,36 т при нормативно допустимих 40 т. Водій з актом не погодився (а.с. 92).
На адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 26.07.2021 № 59077/3.1/24-21 про запрошення позивача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 17.08.2021 з 10.00 год. до 11.00 год. в приміщенні Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (а.с. 93).
17.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим справу було перенесено на 25.08.2021 із зазначенням часу з 10.00 год до 11.00 год і місця розгляду справи (а.с. 96-99, 100).
Вказане відправлення було вручене позивачу 20.08.2021, що підтверджується копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 103).
25.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.08.2021 з 08.00 год до 09.00 год та повідомлення про розгляд справи було надіслано представнику позивача на електронну адресу (а.с. 104, 105, 106).
26.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 107).
Позивачу та його представнику було надіслано повідомлення про розгляд справи 31.08.2021 з 10.00 год до 11.00 год і місця розгляду справи (а.с. 108-111).
31.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, проте розгляд справи переносити не було можливості, оскільки строк її розгляду спливав 31.08.2021 (а.с 112).
За результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 31.08.2021 № 304228, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 34000,00 грн., відповідно до абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 113).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
В силу вимог пункту 3, абзацу четвертого пункту 4 Правил № 30 транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Частинами першою, четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку № 879).
Згідно з пунктами 4, 6 Порядку № 879 робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
З матеріалів справи слідує, що габаритно-ваговий контроль було здійснено за допомогою засобу вимірювальної техніки, а саме: ваги автомобільні електронні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу AR-WIM, заводський № 0011094, засіб відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування» за класом 2D, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/4127 чинного до 26.05.2022 (а.с. 87).
Отже, станом на дату проведення зважування транспортних засобів позивача (01.07.2021) метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації.
Суд не знаходить поважними посилання відповідача на те, що автомобільні ваги, на яких проводилось зважування, розраховані на зважування транспортних засобів з вантажем до 30 т, оскільки як вбачається з свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/4127, цей засіб вимірювальної техніки призначений для динамічного та статичного поосьового зважування транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. При цьому вказано, що максимально допустиме навантаження на вісь до 30000 кг (а.с. 87).
За встановленими обставинами, посадовими особами Укртрансбезпеки було виявлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%.
Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567) у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
В силу статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Згідно з абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до пунктів 25-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та його представником було своєчасно отримано повідомлення про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. При цьому, представником позивача неодноразово подавалися клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи за четвертим клопотанням не було відкладено, у зв'язку зі спливом строку розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимоги Порядку № 1567 при розгляді справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.
Суд не приймає до уваги посилання позивача, що ним здійснювалось перевезення подільного вантажу, а тому під час руху по дорозі можливе переміщення вантажу по всім осям транспортного засобу, з огляду на те, що перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження транспортного засобу, в даному випадку, на одиничну вісь транспортного засобу більше 11 т та на строєну вісь не більше 22 т.
Крім того, навіть у випадку доведення можливості переміщення вантажу, ця обставина не спростовує встановленого під час зважування перевищення допустимого осьового навантаження. Наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.
Так, згідно чинного законодавства та жодними вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з Правил дорожнього руху України щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні подільних (в тому разі сипучих) вантажів.
Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.
При цьому, суд зазначає, що законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й подільного, який під час транспортування здатний зсуватися (перемішуватися).
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним тощо.
Щодо посилання позивача на відсутність затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю, то суд зазначає, що оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, то відповідачем правомірно складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та, в подальшому, винесено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики.
Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасуванням пункту 19 Порядку № 879, який до 08.09.2017 передбачав, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.08.2018 у справі № 820/1420/17.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (вул. П'ятницька, буд. 39, кім. 606, м. Чернігів, 14000), Державної Служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.01.2022.
Суддя В.О. Непочатих