17 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/8418/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 03.08.2021 №1812 Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3520881600:02:000:0456, площею 1,8228, розташовану за межами населеного пункту, за адресою; Кіровоградська область, Бобринецький район, Василівська сільська рада.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Василівської сільської ради №448 від 02.07.2020 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Виготовлений проект землеустрою був поданий на затвердження до Кетрисанівської сільської ради, яка стала правонаступником Василівської сільської ради. Однак, орган місцевого самоврядування відмовив у задоволенні заяви. Вважає, що відповідач протиправно та незаконно відмовив у затвердженні проекту землеустрою, з порушенням вимог Земельного кодексу України.
Ухвалою судді від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.54).
Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість рішення відповідача, оскільки відсутні будь-які порушення прав та інтересів позивача (а.с.57-60). Звертав увагу на наявність рішення п'ятої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021р. №156, відповідно до якого сільська рада вирішила: - створити громадські пасовища на території Кетрисанівської громади. Зазначав, що дане рішення прийнято з метою забезпечення потреби територіальної громади випасання худоби за рахунок земель сільськогосподарського призначення з метою розвитку скотарства мешканцями територіальної громади. Вказував, що передача цієї земельної ділянки у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства неможлива, оскільки вона має інше цільове призначення - землі загального користування (вид користування - громадські пасовища).
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.06.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею до 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебуває в комунальній власності та знаходиться на території Василівської сільської ради, рішенням Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 02.07.2020 №448 надано позивачу такий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею до 2,00 га (пасовища) (а.с.23, 24).
За замовленням позивача, Кропивницькою філією ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 1,8228 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту, на території Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.17-52).
Розроблений проект землеустрою за принципом екстериторіальності був погоджений експертом державної експертизи.
Також, на виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" державним кадастровим реєстратором 01.06.2021 земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 3520881600:02:000:0456 (а.с.9-12, 13).
Позивач звернувся до Кетрисанівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою.
Рішенням восьмої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 03.08.2021 року №1812 "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. Відповідач відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою, посилається на те, що відповідно до даних публічної кадастрової карти України дана земельна ділянка перебуває у приватній власності. (а.с.7)
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст.118, 123 ЗК України.
Відповідно до частин 9, 10 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Приписами статті 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції чинній на час розроблення проекту землеустрою) визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
При цьому, частинами 7, 8 статті 186 Земельного кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Відповідно до ч.ч.9, 10 ст.186 Земельного кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт. Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Таким чином, ст.186 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі рішення, які можуть бути прийняті відповідним органом, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.
Крім того, суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021р. №1423-IX Розділ Х. Перехідні положення Земельного кодексу України доповнений пунктом 24, яким, зокрема передбачено, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов'язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.
Із аналізу вищенаведених положень Земельного кодексу України слідує, що отримавши заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Василівська сільська рада, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03), за кадастровим номером: 3520881600:02:000:0456, відповідач, згідно з частинами 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України, повинен був у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти рішення про відмову у його затвердженні з наведенням відповідних мотивів.
Крім того, із аналізу положень Земельного кодексу України слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки.
Відповідач відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки, посилається на те, що відповідно до даних публічної кадастрової карти дана земельна ділянка перебуває у приватній власності.
Проте, вказана підстава спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи. Так, зокрема відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером: 3520881600:02:000:0456, площею 1,8228 га перебуває у комунальній власності Кетрисанівської сільської ради (а.с.85). При цьому, самим відповідачем надано до суду докази, інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, згідно яких вказана земельна ділянка знаходиться у комунальній власності. (а.с.71).
Таким чином, доказів, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3520881600:02:000:0456, перебуває у приватній власності, відповідачем суду не надано, які і не наведено у спірному рішенні.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Суд зазначає, що законодавець, наділяючи відповідача розпорядчими функціями щодо затвердження документації із землеустрою, зобов'язав орган місцевого самоврядування мотивувати таке рішення. Тобто, відповідача зобов'язано навести конкретні підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви його прийняття.
Щодо доводів представника відповідача про те, що на земельній ділянці, яку позивач бажає отримати у власність, створено громадські пасовища, суд зазначає, що таке посилання відсутнє в оскаржуваному рішенні. Більше того, відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 КАС України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності оскаржуваної відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, повинен надати правову оцінку тим обставинам, що зазначені безпосередньо у рішення, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого акту. Отже, так як аргумент, що досліджується, у тексті оскаржуваного рішення не зазначений, такий у подальшому не може братися судом до уваги під час розгляду спору щодо оскарження відмови.
Крім того, суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач надав суду такі докази:
- рішення Кетрисанівської сільської ради №156 від 26.02.2021 року "Про створення громадських пасовищ на території Кетрисанівської сільської ради", яким вирішено: 1) створити громадські пасовища на території Кетрисанівської громади; 2) затвердити положення про громадські пасовища, які створюються в адміністративних межах Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області; 3) надати дозвіл Кетрисанівській сільській раді на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 5 660 га пасовищ за рахунок земель комунальної власності, не наданих у власність і користування, для створення громадських пасовищ (КВЦПЗ - 18.00), розташованих за межами населених пунктів на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області; 4) доручити голові Кетрисанівської сільської ради Поліщуку В.В. вжити заходів щодо виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом замовлення їх у суб'єктів, які мають право на виконання даного виду робіт; 6) розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства; (а.с.61)
- договір №220 від 22.07.2021 року на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та зміни цільового призначення земельних ділянок, укладений між Кетрисанівською сільською радою та ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"; (а.с.63-67)
- рішення Кетрисанівської сільської ради №1866 від 31.08.2021 року "Про внесення змін до рішення сесії Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року №156 "Про створення громадських пасовищ на території Кетрисанівської сільської ради", додаток до якого містить перелік земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється, до якого включено земельну ділянку з кадастровим номером 3520881600:02:000:0456; (а.с.68-70)
- інформацію з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3520881600:02:000:0456, цільове призначення: 18.00. Землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об'єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування); вид використання - для створення громадських пасовищ. (а.с.71-72)
Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Частиною 1 статті 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Згідно з частиною 2 статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Відповідно до частини 2 статті 34 ЗК України ("Землі для сінокосіння і випасання худоби") органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Відповідач не надав до суду належних доказів на підтвердження того, що на момент розгляду Кетрисанівською сільською радою заяви ОСОБА_1 рішення Кетрисанівської сільської ради №156 від 26.02.2021 року було реалізовано та відповідна документацією із землеустрою була затверджена, а на земельній ділянці за кадастровим номером 3520881600:02:000:0456, яка сформована за проектом землеустрою, розробленим на замовлення позивача на підставі рішення Василівської сільської ради №448 від 02.07.2020 року, у встановленому порядку було створено громадське пасовище для випасання худоби.
Судом також відхиляються доводи відповідача про невідповідність цільового призначення земельної ділянки 3520881600:02:000:0456, оскільки такі обставини не були покладені в основу спірного рішення, а зміна цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру відбулося після прийняття цього рішення.
Крім того, інших, передбачених Земельним кодексом України підстав для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки у оскаржуваному рішенні не наведено.
Враховуючи вищевикладене, а також встановлені фактичні обставини справи, у взаємозв'язку із приписами чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність спірного рішення, та як наслідок його скасування.
З огляду на визнання протиправним спірного рішення, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його клопотанням є зобов'язання відповідача повторно розглянути це клопотання та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог земельного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Суд вважає за доцільне, на підставі частини 6 статті 245 КАС України, визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 14 днів з дня набрання ним законної сили.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд,- В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27247, Кіровоградська область, Бобринецький район, с.Кетрисанівка, ЄДРПОУ 04365508) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 03 серпня 2021 року №1812 "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ".
Зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області, не пізніше 14 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили, повторно розглянути поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,8228 га, для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 3520881600:02:000:0456, та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина