про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
17 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/9635/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м.Кропивницький, 25009
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови йому в переведені з пенсії за віком, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію, відповідно до п.12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення його з пенсії за віком, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію, відповідно до п.12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" з 01 листопада 2021 року.
10.01.2022 року Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
До суду надійшло клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення щодо не вирішеної позовної вимоги (вх.№1614/22від 14.02.2022р.). Представник позивач вказує, що в мотивувальній частин встановлено право позивача на зарахування до стажу державної служби періоду проходження ним строкової військової служби з 01.11.1977 по 27.11.1979.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд клопотання проведено у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст. 252 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналогічно у ст. 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналізуючи частину першу статті 5 КАС України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов'язкових умов: безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб'єктом, а саме, суб'єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме, рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб'єкта.
З цього приводу суд зазначає те, що захист прав позивача шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії може відбуватись виключно внаслідок визнання відповідних рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними. За відсутності протиправних рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відсутня одна з необхідних, визначених частиною 1 статті 5 КАС України умов, для судового захисту порушених прав позивача. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.11.2018 у справі №806/3099/17.
Суд зазначає, що під час розгляду справи, в мотивувальній частині дійсно здійснено аналіз щодо зарахування до стажу державної служби проходження строкової військової служби, відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ далі - Закон № 2232) та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Однак, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області встановлено, що ОСОБА_1 не було зараховано до стажу державної служби позивача період його роботи в сільській раді /з 04.02.2000 по 20.02.2002, з 11.04.2002 по 08.02.2007, з 21.02.2008 по 29.04.2015/ та служби в органах внутрішніх справ, а саме: з 22.03.1983 року по 10.01.1989 року.
При цьому жодних доказів не зарахування строкової військової служби з 01.11.1977 по 27.11.1979 ні позивачем, ні відповідачем не надано.
Згідно ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Суд акцентує увагу, що позов задоволено частково, у рішенні суду наведено відповідне обґрунтування задоволення позову.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №340/9635/21 є безпідставною та не підлягає задоволенню
Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 252, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 340/9635/21 - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко