№1-530\10
9 липня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого судді Білоцерківця О.А.,
при секретарі Шейчук О.Ю.,
з участю прокурора Вавринюка О.С.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сологубівка Роменського району Сумської області, громадянина України, українця, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 без постійного місця проживання, раніше не судимого згідно ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
ОСОБА_2, 22.03.2010 р., приблизно о 13 год., знаходячись в приміщенні зали Свято-Веденського чоловічого монастиря, що знаходиться на вул. Московській, 42 в м. Києві, де періодично підробляв, допомагаючи служителям церкви, скориставшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, що належить Київському Свято-Веденському чоловічому монастирю Української православної церкви, а саме: ікону «Умиление Пресвятой Богородицы», вартістю 150 гривень, після чого з викраденим залишив місце вчинення злочину.
В судовому засіданні підсудний винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив показання, які надані ним під час досудового слідства, щиро розкаявся у скоєному та розповів про обставини вчиненого злочину відповідно до пред'явленого обвинувачення, що дійсно він, знаходячись в приміщенні монастиря викрав ікону. Злочин вчинив, в зв'язку із скрутним матеріальним становищем, не було за що купити поїсти. Просив суворо не карати, обіцяв, що в подальшому подібне не повториться.
В судовому засіданні постановою головуючого визнано недоцільним дослідження доказів по справі в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого обвинувачення на підставі достатніх та неспростовних доказів по справі.
Діяння, вчинене підсудним, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 1 ст.185 КК України, оскільки він здійснив умисні дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна.
При призначенні міри покарання підсудному суд враховує тяжкість скоєного підсудним діяння, його особу, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується, стан здоров'я (має психічну ваду - розумову відсталість)
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного є - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки підсудний протягом досудового слідства давав послідовні показання, які були покладені в основу обвинувачення у справі, а також відсутність шкоди, завданої злочином.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у вигляді арешту.
Цивільний позов не заявлено.
Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.
Судових витрат по справі немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання - з 21.04.2010 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речовий доказ:
- ікону «Умиление Пресвятой Богородицы», що знаходиться на відповідальному зберіганні у представника законного власника ОСОБА_3, повернути власнику - Свято-Веденському чоловічому монастирю Української православної церкви.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд, засудженим, що утримується під вартою - в той же строк, з моменту отримання копії вироку.
СУДДЯ О. Білоцерківець