18 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/6360/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення від соткового значення розміру пенсії позивача з 83% до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перера хунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% суми грошового забезпечення зазначеного в довідці Управління Служби безпеки України в Закарпатській області № 6 від 06.01.2021 року та здійснити виплату з урахуванням ви плачених сум;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсій ного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові виграти зі сплати судового збору в сумі 908 грн. 00 коп.
Заявлені позовні вимоги обґрунтував тим, що при виході на пенсію таку було призначено відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 83% грошового забезпечення. Проте при здійсненні перерахунку його пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/970/21 відповідач здійснив перерахунок його пенсії та самовільно зменшив основний розмір такої до 70% грошового забезпечення. Такі дії відповідача вважає протиправними, оскільки вони порушують конституційний принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, а тому положення ст. 13 можуть застосовуватися тільки у разі первинного призначення пенсії, а не її перерахунку.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема, зазначив, що перерахунок пенсії позивача здійснено на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/970/21 за нормами законодавства, чинного на час проведення такого. Окремого порядку обчислення розміру пенсії під час перерахунку, що було б відмінним від загального, судовим рішенням не визначено. При цьому вважає хибним твердження позивача про необхідність застосування законодавчої норми, чинної на час призначення пенсії. Зокрема, Конституційним Судом України надано офіційне тлумачення положень ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якого до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Зазначене відповідає також практиці Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України, які підтвердили конституційну допустимість залежності розмірів соціальних виплат від економічних чинників та фінансових можливостей держави.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, яка була обчислена під час призначення у розмірі 83% від грошового забезпечення.
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
В подальшому основний розмір пенсії позивача під час його перерахунку з 01.01.2018 року був зменшений з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 260/194/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення відповідачем з 01.01.2018 року здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи з 83% відповідних сум грошового забезпечення.
18 червня 2021 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/970/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки (оновленої) виданої Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області за № 6 від 06.01.2021 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-12 від 09.04.1992 р. «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-12 від 20.12.1991 року «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із врахуванням раніше виплачених сум, з 01 квітня 2019 року.
На виконання рішення суду № 260/970/21 від 18 червня 2021 року ГУ ПФУ в Закарпатській області проведено перерахунок пенсії позивача, при цьому основний розмір такої визначено з розрахунку 70 відсотків грошового забезпечення.
У зв'язки з цим, 20 жовтня 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року.
Листом від 04.11.2021 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило позивача, що при виконанні судового рішення у справі № 260/970/21 застосовуються чинні на час проведення перерахунку пенсії норми Закону, а відтак, розмір суми складових грошового забезпечення обчислений у максимальному розмірі, визначеного статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку протиправними та такими, що порушують його конституційні права, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюються нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон).
Відповідно до преамбули Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону регламентовано порядок визначення розміру пенсії за вислугу років. Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті (в редакції, чинній на момент набуття позивачем права на пенсію), пенсії за вислугу років призначаються:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
В подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" №1166-VІІ від 27.03.2014 було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону, де цифру " 80" замінено цифрою " 70" (максимальний розмір пенсії).
Як вбачається з матеріалів справи та заявлених позовних вимог, позивач оскаржує дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії з розрахунку 70% грошового забезпечення.
Нормами ст.63 Закону врегульовано порядок здійснення перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до ч.4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що положення ст.13 Закону, якими встановлено розмір пенсії, виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто дати набрання чинності відповідної редакції Закону, та стосуються саме питань призначення пенсії, а не її перерахунку, оскільки до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави саме перерахунку пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми ст. 63 Закону.
Відповідно до ч.2, 3 ст 51 Закону, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Судом встановлено, що перерахунок пенсії позивача проведений в 2021 році на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року № 260/970/21, відповідно до якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки (оновленої) виданої Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області за № 6 від 06.01.2021 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-12 від 09.04.1992 р. «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-12 від 20.12.1991 року «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із врахуванням раніше виплачених сум, з 01 квітня 2019 року.
При цьому при здійсненні такого перерахунку відповідачем не тільки враховано відомості нової довідки уповноваженого органу про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, але й змінено розмір відсоткового співвідношення до грошового забезпечення, встановленого ст.13 Закону.
Суд вважає такі дії органу Пенсійного фонду України протиправними з огляду на наступне.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Разом з тим ні норми Закону, ані норми Порядку №45 не передбачають можливість зменшення при проведенні перерахунку пенсії відсотку грошового забезпечення, встановленого при призначенні пенсії.
Норми ст. 58 Конституції України закріпили принцип незворотності дії в час законів та інших правових актів, відповідного до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Цей принцип належить розуміти так, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.
Імперативність даної норми, з метою застосування до спірних правовідносин, полягає в тому, що зміна розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та інших осіб, згідно з положеннями Закону, не може мати наслідком скасування вже призначеного пенсіонеру відсоткового співвідношення пенсії до грошового забезпечення у розмірі 83%, з якого і повинен бути проведений відповідний перерахунок.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В рішенні від 06.07.1999 №8-рп/99 Конституційний Суд України прямо зазначив, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Більше того, право на мирне володіння кожною фізичною або юридичною особою своїм майном гарантується також ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у Рішенні "Суханов та Ільченко проти України" (Рішення від 26.09.2014) зауважив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/970/21 від 18.06.2021 в ГУ ПФУ в Закарпатській області були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону, оскільки такі стосуються саме призначення пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (№240/5401/18), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, а також в постанові від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на вищенаведене, суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.241, 243, 255, 257, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення від соткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% сум грошового забезпечення, при перерахунку пенсії з 01.04.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перера хунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% суми грошового забезпечення зазначеного в довідці Управління Служби безпеки України в Закарпатській області № 6 від 06.01.2021 року та здійснити виплату з урахуванням ви плачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк