18 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/7386/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради (89600, вул. Духновича Олександра, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03192980) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Демчук Олену Мирославівну, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради, в якій просить: 1. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком. 2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради перерахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та відповідно до статті 13 частини 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується до 05 травня, за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з огляду на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Позивач вказує, що йому було нараховано щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі 3906 грн. Не погоджуючись з даним розміром грошової допомоги звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату згаданої допомоги у 2021 році у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, однак листом відповідач повідомив, що за 2021 рік розмір щорічної разової грошової допомоги до 05 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи визначений постановою Кабінету Міністрів України № 325 від 08 квітня 2021 року та становить 3906 грн., яку позивач отримав. Проте, з таким розміром щорічної разової грошової допомоги до 05 травня позивач не погоджується та вважає, що така допомога має виплачуватися у розмірі, встановленому статтею 13 частиною 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не у розмірі, визначеному у постанові Кабінету Міністрів України № 325 від 08 квітня 2021 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , видане 24 березня 2020 року, яке є безтерміновим і дійсним на всій території України.
У зв'язку з наведеним, на виконання вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»», відповідачем на картковий рахунок позивача було перераховано щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 3906,00 грн.
Разом з тим, 27.02.2020 Конституційним Судом України ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з наведеним, пунктом 2 вказаного рішення установлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Вважаючи, що відповідач протиправно виплатив щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставин справи, суд зважає на таке.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) за позовом ОСОБА_3 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких: особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році.
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 29.09.2020 задовольнив позов ОСОБА_3, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
У судових рішеннях по зразковій справі №440/2722/20, як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
Розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відмова в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769,00 гривень (стаття 7).
Таким чином, враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачу відповідачем мала бути виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 14152,00 грн. (1769*8). Разом з тим, згідно наданої відповідачем інформації, на картковий рахунок позивача було перераховано кошти в сумі 3906,00 грн., що суперечить положенню статті 13 Закону №3551-ХІІ. Сума недоотриманих позивачем коштів складає 10246,00 грн.
За таких обставин та з урахуванням того, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В даній справі обов'язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на відповідача.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, які полягли у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у меншому розмірі. Відтак, позовні вимоги відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України «Про судовий збір», то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради (89600, вул. Духновича Олександра, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 03192980) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради, які полягають у зменшенні розміру щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 05 травня за 2021 рік.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Мукачівської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич