Справа № 10-39/07 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ДІДЕНКО T.І.
Доповідач в апеляційній інстанції СУХОДОЛЬСЬКИЙ М.І.
"23" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого СУХОДОЛЬСЬКОГО М.І.
суддів ТАПАЛА Г.К., КЕКУХА В.Ф.
за участю прокурора СИВОЛАП А.С.
адвоката ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали за апеляцією адвоката ОСОБА_1. в інтересах арештованого ОСОБА_2 на постанову судді Монастирищенського районного суду від 02.03.2007 року, якою ОСОБА_2. обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
встановив:
Органами досудового слідства ОСОБА_2. обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто в тому, що він 14 січня 2007 року біля 15 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ-2105» державний номер НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України, перевищив швидкість і не справившись з керуванням автомобіля, виїхав на тротуар на вулиці І.Богуна в м. Монастирище Черкаської області, де вчинив наїзд на пішохода, завдавши потерпілій ОСОБА_3. тяжкі тілесні ушкодження не сумісні з життям, від яких наступила її смерть.
Слідчим, за погодженням з прокурором, було подано подання до суду про обрання ОСОБА_2. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з посиланням на те, що ОСОБА_2., перебуваючи на випробувальному терміні за вироком Монастирищенського районного суду від 27.12.2006 року знову вчинив тяжкий злочин, тому з метою запобігання продовження злочинної діяльності йому слід обрати саме таку міру запобіжного заходу.
Суд задоволив подання слідчого і обрав ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Не погоджуючись із постановою судді, адвокатом ОСОБА_1. в інтересах арештованого подано апеляційну скаргу, в якій він просить суд постанову місцевого суду скасувати посилаючись на те, що при обранні міри запобіжного заходу суд не врахував, що ОСОБА_2. визнав себе винним у вчиненні злочину повністю, щиро розкаюється у вчиненому, відшкодував матеріальні збитки потерпілим, працює, характеризується
позитивно, має на вихованні малолітню дитину, досудовому слідству не перешкоджає, не ухиляється від явки до слідчого, має постійне місце проживання.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_1., який підтримав свою апеляцію і просив її задоволити, пояснення слідчого та думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а постанови судді без змін, перевіривши та обговоривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція адвоката задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 148 КПК України однією із підстав застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є запобігання вчиненню злочинної діяльності підозрюваного, обвинуваченого.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2. був засуджений 27.12.2006 року Монастирищенським районним судом за ст.. 296 ч. 1 КК України до двох років обмеження волі.
На підставі ст., ст.. 75, 76 КК України ОСОБА_2. був звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік і на нього було покладено певні зобов'язання. Вирок вступив в законну силу.
Менше чим через місяць з дня винесення вироку ОСОБА_2 на ґрунті пияцтва вчиняє новий тяжкий злочин з тяжкими наслідками.
По даному факту органами слідства 14.01.2007 року порушено кримінальну справу за ознаками ст..286 ч. 2 КК України.
Зібрані по справі докази свідчать про причетність саме ОСОБА_2 до вказаного злочину.
Матеріали досудового слідства відповідають вимогам КПК України, порушень на момент їх вивчення не встановлено.
За таких обставин, з метою недопущення ОСОБА_2 вчинення нових злочинів, суд першої інстанції цілком законно обрав йому міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Підстав для зміни чи скасування постанови місцевого суду судова палата не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 165-2, 382 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 на постанову судді Монастирищенського районного суду від 2 березня 2007 року, якою стосовно ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без задоволення, а постанову судді без змін.