Справа № 183/4547/20
№ 2/183/452/22
03 лютого 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
за участю секретаря судового засідання Устименко М.О.,
розглянувши, в порядку загального позовного провадження, в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом,-
встановив:
У серпні 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська державна нотаріальна контора, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог від 24.11.2020 року просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.09.1993 року, вона разом зі своїми батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули, в порядку приватизації, право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Її батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що після смерті батька вона разом з матір'ю ОСОБА_3 прийняли спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , звернувшись до Новомосковської державної нотаріальної контори із відповідними заявами.
Після смерті матері позивач також звернулася до Новомосковської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Її сестра - відповідач по справі звернулася до державного нотаріуса із заявою, в якій повідомила про те, що вона пропустила строк для прийняття спадщини та не має на меті визначати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Між тим, як після смерті батька, так і після смерті матері, позивачеві було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки із представлених документів не можливо визначити склад спадкового майна. Так, ОСОБА_1 зазначає, що квартира знаходиться у спільній сумісній власності і за життя спадкодавців між співвласниками не укладалося договору про поділ нерухомого майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності, то на даний момент нотаріусу визначити частку померлого неможливо.
Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року відкрите провадження по справі.
Цією ж ухвалою зобов'язано Новомосковську державну нотаріальну контору надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
31 грудня 2021 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача, витребувано з Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач в судове засідання не з'явилася, звернувшись до суду через свого представника з заявою про розгляд справи за її відсутності, одночасно позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, вирішив заочно розглядати справу на підставі доказів, що є у справі.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Суду надано копію свідоцтво про право власності на житло видане 01.09.1993 року Новомосковським житлово-експлуатаційним об'єднанням на підставі розпорядження органу приватизації від 25 серпня 1993 року за № 01037, зареєстрованого в Новомосковському БТІ за реєстровим номером № 13-1, у відповідності до якого квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 12).
У відповідності до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Тільки з визначенням часток кожного із співвласників, виникає право спільної часткової власності, у відповідності до вимог ст. 356 ЦК України.
Право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, належить співвласнику, відповідно до вимог ч.1 ст. 370 ЦК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 370 та ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі виділення частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено договором.
Наявність іншого договору щодо спірного майна не встановлено, підстав для зменшення або збільшення частки кожного співвласника також не знайдено.
При цьому, суду в достатній мірі наведено необхідність визначення часток саме в судовому порядку, оскільки двоє зі співвласників померли.
Таким чином, суду доведено, що частки кожного зі співвласників квартири АДРЕСА_2 на момент її приватизації, були рівними, тобто кожен зі співвласників, зазначений у свідоцтві про право власності на житло набув право власності на 1/3 частку зазначеної квартири.
Вимоги ст. 364 ЦК України передбачають право співвласника самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності.
Стаття 328 ЦК України передбачене набуття права власності на підставах, не заборонених законом.
Суду надано свідоцтво про народження ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками значать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 9).
ОСОБА_6 22.10.1988 року зареєструвала шлюб, внаслідок чого їй було присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с. 9).
ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить свідоцтво про народження, її батьками значать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 7).
ОСОБА_5 зареєструвала шлюб, внаслідок чого їй було присвоєно прізвище ОСОБА_8 (а.с. 7)
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_4 Новомосковською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 304, у відповідності до якої позивач ОСОБА_1 та дружина померлого ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 .
При цьому, і ОСОБА_3 , і ОСОБА_1 відмовлено відповідними постановами державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не визначені частки співвласників.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про її смерть.
Після смерті ОСОБА_3 Новомосковською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 161/2019, матеріали якої містять дані про те, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини, я ОСОБА_2 18 лютого 2020 року повідомила державного нотаріуса про те, що нею пропущено строк для прийняття спадщини і вона не має наміру звертатися до суду із заявою про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому, 25 липня 2020 року державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, після померлої ОСОБА_9 на частку в праві спільної сумісної власності на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки з поданих документів не можливо визначити обсяг спадкового майна.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, однак т та підлягає частковому задоволенню. Суд вважає за необхідне визначити частки кожного із співвласників у спільному сумісному майні квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - рівними, відповідно припинити право спільної сумісної власності на спірну квартиру. А враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 померли, позивач по справі являється їх спадкоємцем першої черги, що належним чином прийняла спадщину, тому за нею слід визнати право власності на частки її померлих батьків, в порядку спадкування за законом.
Підстав для визнання права власності на 1/3 частку, яку позивач набула при приватизації квартири, у суду не має.
Судові витрати належить покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 200, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, - задовольнити частково.
Визначити частки кожного із співвласників - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 у спільному сумісному майні - квартирі АДРЕСА_2 - рівними, тобто по 1/3 частці вказаної квартири кожному.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в тридцяти денний термін з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Суддя О.В. Сорока.