Справа № 183/9132/21
№ 3/183/407/22
02 лютого 2022 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції № 2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 22.12.2021 року о 16.00 годині він, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював господарську діяльність з торгівлі дизельного палива без отримання ліцензії вищевказаного виду господарської діяльності.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.
Судом безпосередньо дослідженні докази, які надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт інспектора ГУНП в Дніпропетровській області Гуляніцького М.В.; письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких останній вказує, що від дачі усних та письмових пояснень він відмовляється на підставі ст. 63 Конституції України; протокол огляду та вилучення від 22.12.2021 року з фототаблицями, долученими до нього.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Слід звернути увагу, що в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Так, ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Господарська діяльність означає систематичні дії особи, спрямовані на досягнення певного результату, тобто вчинення не менше ніж три рази протягом одного календарного року (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», а разове вчинення будь-якої дії не утворює складу адміністративного правопорушення.
Отже, важливою ознакою господарської діяльності є, зокрема, її систематичність. Однак, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вчиняє систематичні дії спрямовані на провадження господарської діяльності з дизельним паливом матеріали справи не містять. Такі відомості у суду відсутні.
Крім того, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, в частині здійснення господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), може бути лише суб'єкт господарювання. Втім, доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання суду не надано, що свідчить про те, що він не є належним суб'єктом відповідальності за правопорушення, яке ставиться йому в провину
Вищевказані обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 164 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Як наслідок, на переконання суду, відомості відображенні поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен дійти висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та, відповідно, наявності в його діях складу даного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи долю речових доказів - вилученого у ОСОБА_1 дизельного палива, суд вважає за необхідне повернути його за належністю ОСОБА_1 у зв'язку із закриттям провадження у дані справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 164, ст. ст. 247, 251, 256, 280 КУпАП України, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Речові докази - дизельне паливо, яке вилучене у ОСОБА_1 згідно з протоколом огляду та вилучення від 22.12.2021 року, і передане на зберігання до Відділення поліції № 2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, повернути за належністю ОСОБА_1 .
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.І. Гузоватий