Справа № 184/1989/21
Провадження № 1-і/182/4/22
03.02.2022 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі клопотання прокурора Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2021 за № 12021041360000183 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Шолохове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, який зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України,
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_6 ,
У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження від 05.08.2021 за № 12021041360000183 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, яке розглядається колегією суддів у складі головуючого - судді ОСОБА_7 та суддів - ОСОБА_8 , ОСОБА_1 .
Оскільки головуючий у справі - суддя ОСОБА_7 перебуває на лікарняному, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 в порядку абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України згідно протоколу розподілу справи між суддями від 02.02.2022 передано для розгляду судді ОСОБА_1 , як члену колегії суддів, яка розглядає вказане кримінальне провадження.
Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик тиску на потерпілого, свідків. При цьому також просить врахувати, що ОСОБА_4 вчинив злочини, будучи у стані алкогольного сп'яніння. Застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти наявним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти заявленого прокурором клопотання, оскільки вважає зазначені прокурором ризики необґрунтовані та недоведені, просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою реєстрації та постійного проживання - АДРЕСА_1 . При цьому пояснив, що він зобов'язується не переховуватись від суду, з'являтися на виклики суду, не чинити тиску на потерпілого, свідків та сумлінно дотримуватись умов домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого підтримала клопотання свого підзахисного та також просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт. Захисник зазначила, що ризики на які посилається у клопотанні прокурор, є недоведеними, оскільки обвинувачений протягом тривалого часу не переховувався від органів досудового розслідування і суду, він вже не може спотворити будь-які докази, які зібрані у справі, а також прокурором не надано доказів того, що обвинувачений чинить або може вчинити тиск на свідків у зазначеному кримінальному провадженні. За таких обставин просила обрати щодо ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання батьків обвинуваченого.
Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад в рішеннях „Осаковський проти України, „Марченко проти України).
При цьому суд враховує й позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад рішення від 8.10.1994 «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 21.07.2011 «Нечипорук та Йонкало проти України» та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Крім того, у справі "Москаленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що «органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років або виняткова міра покарання - довічне позбавлення волі.
Судом також встановлено, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання, бо серйозність висунутих йому обвинувачень може спонукати до втечі та переховування від суду в подальшому; ризик тиску на потерпілого та свідків, які ще не допитувались судом і з якими знайомий обвинувачений, а з деякими проживає по-сусідству. Також суд враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , репутацію обвинуваченого, а також те, що злочини, у вчиненні яких він обвинувачується, було вчинено у стані алкогольного сп'яніння, з особливою жорстокістю, що потягло за собою настання смерті літньої жінки.
В той же час, ризик, передбачений, п.2 ч.1 ст. 177 КПК України суд вважає таким, що не існує, оскільки речові докази і документи були вилучені та долучені до матеріалів кримінального провадження.
Тому судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, наразі не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а підстав для застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, з огляду на вищевикладені обставини, суд не вбачає.
Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 06.02.2022, тому суд вважає за необхідне продовжити строки тримання під вартою щодо обвинуваченого. Тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Оскільки злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , поєднані із застосуванням насильства, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави йому не визначається.
Керуючись ч. 3 ст. 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого задовольнити, в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , дата народження: рік - НОМЕР_1 , місяць - грудень, число - 24 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на 60 діб, тобто до 03 квітня 2022 р.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1