Справа № 204/794/22
Провадження № 1-кс/204/208/22
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
3 лютого 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю слідчого ОСОБА_4
за участю підозрюваного ОСОБА_5
за участю захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, -
3 лютого 2022 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Громадянин України ОСОБА_5 , не маючи ліцензії на використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, достовірно знаючи, що збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації без отримання ліцензії заборонено, в порушення вимог п.23 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2017, п.7 «Переліку видів майна, яке не може знаходиться у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб, інших держав на території України», Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 та п. 2 «Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізацію та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших способів негласного отримання інформації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 27.10.2001, здійснив 08.06.2021 контрабанду спеціальних технічних засобів негласного відеоконтролю та спостереження за особою, річчю або місцем, у кількості двох штук. Реалізуючи свій злочинний умисел, 08.06.2021 громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , домовився з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_7 , який користується абонентським номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , здійснити контрабанду спеціальних технічних засобів, а саме двох технічних пристроїв відеозапису, закамуфльовані під датчики протипожежної сигналізації. Так, в ході спілкування з використанням абонентського номеру оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 та абонентського номеру оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 ОСОБА_5 , обумовив з вищевказаною невстановленою слідством особою форму оплати, доставки, об'єкти які необхідно перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також анкетні дані особи на чиє ім'я необхідно здійснити відправлення. В подальшому 08.06.2021 ОСОБА_5 , перебуваючи у відділенні поштового зв'язку № 11 центру поштового зв'язку № 2 Дніпропетровської дирекції ПАТ «Укрпошта» (далі ВПЗ №11 ЦПЗ №2 ДД ПАТ «Укрпошта»), що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рубльова, 6, усвідомлюючи протиправність своїх дій, надіслав міжнародне поштове відправлення до м. Прага, Чеської Республіки на адресу особи на ім'я ОСОБА_8 за номером штрих-кодового ідентифікатора RB500664383UA, яке містило два адаптера живлення та два технічних пристроїв відеозапису, закамуфльовані під датчики протипожежної сигналізації. Також встановлено, що за контрабанду вищевказаних технічних засобів невстановлена слідством особа надіслала ОСОБА_5 грошову винагороду у сумі 3660 (три тисячі шістсот шістдесят ) гривні, яку він отримав на банківську картку № НОМЕР_4 . Під час проведення 12.06.2017 негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки, а також арешту, огляду і виїмки кореспонденції у приміщенні Дирекції обробки і перевезення пошти ПАТ «Укрпошта», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Георгія Кирпи, 2, було вилучено вміст міжнародного поштове відправлення RB500664383UA, яке надійшло з ВПЗ №11 ЦПЗ №2 ДД ПАТ «Укрпошта» для подальшого пересилання до м. Прага, Чеської Республіки. В ході огляду вмісту вищевказаного міжнародного поштового відправлення було виявлено два адаптера живлення та два технічних пристроїв відеозапису, закамуфльовані під датчики протипожежної сигналізації. Відповідно до висновку експерта ЗЕС ІСТЕ СБУ в Управлінні СБУ у Дніпропетровській області № 94 від 18.06.2021, виявлені в міжнародному поштовому відправленні RB500664383UA технічні засоби являють собою відеозаписуючі пристрої, закамуфльовані під датчики протипожежної сигналізації і відносяться до спеціальних технічних засобів негласного відеоконтролю та спостереження за особою, річчю або місцем. 23 червня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України. Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, у повній мірі обґрунтовується, зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, яке надійшло до слідчого відділу Управління з ГВБКОЗ Управління за №55/3-687 від 24.02.2020, з якого вбачається, що до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України причетний ОСОБА_5 ; протоколом огляду мережі Інтернет від 25.05.2021; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 263, 264 КПК України; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки, арешту, огляду і виїмки кореспонденції від 12.06.2021 в ході яких задокументовано факт відправлення ОСОБА_5 міжнародного поштового відправлення RB500664383UA та було оглянуто і вилучено його вміст, а саме: два адаптера живлення та два технічних пристроїв відеозапису, закамуфльовані під датчики протипожежної сигналізації; висновком судового експерта ЗЕС ІСТЕ СБУ в Управлінні СБУ у Дніпропетровській області № 94 від 18.06.2021, відповідно до якого виявлені в міжнародному поштовому відправленні RB500664383UA технічні засоби являють відеозаписуючі пристрої, закамуфльовані під датчики протипожежної сигналізації і відносяться до спеціальних технічних засобів негласного відеоконтролю та спостереження за особою, річчю або місцем; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 23.06.2021; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 1 ст. 201 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту (у період з 22:00 по 07:00) стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , який закінчується 20.08.2021. На вказаного підозрюваного було покладено обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 3) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 у період з 22:00 до 07:00, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Стосовно підозрюваного ОСОБА_5 продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України. Метою та підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Зазначений висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, що у подальшому, у разі визнання його судом винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може спонукати останнього до втечі та унеможливить притягнення до встановленої законом кримінальної відповідальності. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення за вчинення якого загрожує позбавлення волі, може вчинити дії спрямовані на приховання, спотворення та знищення не встановлених на теперішній час досудовим розслідуванням інших речових доказів, речей та документів, що можуть бути доказами його злочинної діяльності та враховуючи те, що під час проведення обшуку 23.06.2021 за місцем проживання підозрюваного: АДРЕСА_3 , мав випадок намагання ОСОБА_5 знищити інформацію у своєму мобільному телефоні марки «HUAWEI P20 PRO», яка має значення для досудового розслідування. Ризик незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженню. На даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до скоєння тяжкого злочину, у зв'язку з чим ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про його переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення по справі. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_5 усвідомлюючи, що відносно нього здійснюється досудове розслідування (кримінальне переслідування) за вчинення тяжкого злочину та перебуваючи на волі існує ризик, що останній може розголосити відомості досудового розслідування іншим особам причетним до його протиправної діяльності, що в подальшому перешкоджатиме проведенню кримінальному провадженню. Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_5 незаконного впливу на осіб, які причетні до його злочинної діяльності та можливо інших свідків кримінального правопорушення, які встановлюються під час здійснення досудового розслідування та вчинення інших кримінальних правопорушень. Обставини для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту. Так, 12.08.2021 підозрюваному ОСОБА_5 було вручено під розпис клопотання про продовження строків досудового розслідування та клопотання про продовження строків домашнього арешту. 13.08.2021 підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику було повідомлено про дату та час розгляду вищевказаних клопотань у Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська. 16.08.2021 підозрюваному ОСОБА_5 здійснювалися телефонні дзвінки на мобільний телефон, через який необхідно контактувати (мобільний телефон дружини), однак підозрюваний не відповідав, про поважні причини неможливості прибути у судове засідання останній не повідомляв. На теперішній час слідчого про місце перебування не повідомляє та на виклики слідчого не з'являється. 17.08.2021 у судове засідання підозрюваний не з'явився, оскільки зі слів захисника підозрюваного ОСОБА_5 , останній проходить медичне обстеження у Кіровоградській обласній лікарні, про що слідчого не повідомив та ніякі медичні документи щодо проходження вказаного лікування слідчому не надавав. Наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 будь-яким шляхом намагається уникнути кримінальної відповідальності, зокрема шляхом симулювання наявності у нього захворювань, які начебто перешкоджають участі у судовому засідання щодо застосування до нього запобіжного заходу. Згідно копії амбулаторної карти підозрюваного ОСОБА_5 , яка була надана КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» від 17.08.2021 місце проживання підозрюваного зазначено: АДРЕСА_1 , що є територією Кіровоградської області. Отже підозрюваний ОСОБА_5 не виконує процесуальні обов'язки, які передбачені в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме не повідомляє слідчого про зміну місця свого проживання. Крім цього, під час перевірки дотримання вимог запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту підозрюваним ОСОБА_5 за місцем його мешкання: АДРЕСА_3 , останнього за місцем мешкання не виявлено, що свідчить про не виконання процесуальних обов'язків підозрюваним ОСОБА_5 та як наслідок порушення вимог дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зазначені факти в своїй сукупності та взаємозв'язку вказують на активну поведінку підозрюваного, направлену на штучне створення умов для маскування наявних, сталих та продовжуваних ризиків, які збільшуються пропорційно діям сторони захисту. Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду та його місцезнаходження невідоме, 19.08.2021 постановою слідчого останнього було оголошено у розшук, виконання якого доручено ГВ БКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області. Того ж дня, дане кримінальне провадження зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності та його місцезнаходження невідоме. Розшук ОСОБА_5 на даний час триває. Викладені обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення свідчать, як про винятковий цинізм та байдужість підозрюваного ОСОБА_5 до принципів законності, прав і свобод людини та на те, що перебуваючи поза місцями досудового ув'язнення ОСОБА_5 разом з іншими невстановленими особами може вчиняти позапроцесуальний вплив на інших учасників провадження та іншими способами перешкоджати встановленню істини під час розслідування, сховатися від органів досудового слідства і суду. Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, слідство вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 є недоцільним. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, оскільки відносно підозрюваного було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, однак останній на виклик суду не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Про зміну місця знаходження та проживання слідчого не повідомив, у зв'язку з чим з 19 серпня 2021 року його було оголошено у розшук.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що він повідомив слідчого суддю про знаходження його на стаціонарному лікуванні, направивши на адресу суду 30.08.2021 року відповідну заяву. Також зазначив, що він дійсно змінив адресу свого проживання, оскільки на той час його батько хворів, тому він переїхав проживати до них. Просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати до нього домашній арешту, а у випадку застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити розмірі застави.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки вважає зазначені у ньому обставини формальними та такими, що порушують норми КПК. Крім того, зазначила, що підозрюваний перебуваючи на нічному домашньому арешті до 17 серпня 2021 року не порушував встановлені йому обов'язки. У матеріалах клопотання немає належних доказів повідомлення підозрюваного про час та місце розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування. Органу досудового розслідування було достовірно відомо соціальні зв'язки підозрюваного, а саме місце проживання його батьків. Також, було відомо що він перебуває на стаціонарному лікуванні. У зв'язку з чим, просила обрати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, оглянувши матеріали клопотання про продовження строку досудового розслідування (справа № 204/6214/21, провадження № 1-кс/204/1513/2021), дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, роботи.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2021 року, відносно підозрюваного ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком до 20 серпня 2021 року.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 3 лютого 2022 року, строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 22021040000000021, продовжено до шести місяців, тобто до 4 червня 2022 року.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, виходячи з наступного. У судовому засіданні було оглянуто матеріали клопотання про продовження строку досудового розслідування (справа № 204/6214/21, провадження № 1-кс/204/1513/2021), з яких встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , відносно якого ухвалою суду було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, 12 серпня 2021 року отримав клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування та клопотання про продовження строку домашнього арешту. 16 серпня 2021 року його було повідомлено про час та дату судового засідання призначеного на 13-00 год. 17 серпня 2021 року SMS-повісткою на номер телефону, який було зазначено самим підозрюваним у протоколі його допиту від 23.03.2021 року, копію якого долучено прокурором у судовому засіданні. Однак, у судове засідання підозрюваний так і не з'явився. Після чого, йому було направлено SMS-повістку про виклик у судове засідання призначене на 14-00 год. 18 серпня 2021 року, однак підозрюваний знову у судове засідання не з'явився, не повідомивши слідчого суддю чи слідчого про причини своєї неявки. Його захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що підозрюваний перебуває на лікуванні та не має можливості виїхати у судове засідання. Однак, жодних доказів перебування підозрюваного на лікуванні у судове засідання не було надано. Крім того, запобіжний захід у вигляді домашнього решту у період з 22 год. до 07 год. було застосовано за адресою: АДРЕСА_3 . Однак, підозрюваний порушив дотримання покладеного на нього обов'язку не відлучатися у зазначені години з місця проживання та змінив своє місце проживання, при цьому не повідомивши слідчого, прокурора про зміну місця свого проживання, що також є порушенням покладеного на нього обов'язку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, прокурором у судовому засіданні було повністю доведено доведено ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, як і доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти даному ризику.
Стосовно ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки на даний час не відшукані всі речі, що стосуються даного кримінального провадження, а тому у випадку перебування ОСОБА_5 на волі, він зможе їх переховати чи знищити.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки на даний час не встановлені всі особи, які причетні до даного кримінального правопорушення, а тому є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може повідомити про його переслідування правоохоронними органами.
Стосовно ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його відсутність, оскільки у судовому засіданні не було підтверджено можливість ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки рішіне застосований більш м'який запобіжний заход у вигляді домашнього арешту, не зміг запобігти ризику переховування.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, відсутність постійного місця роботи, враховуючи, що рініше обраний відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід не забезпечив виконання покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_5 перебував у розшуку, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших невстановлених слідством осіб у цьому ж кримінальному провадженні, та враховуючи доведеність прокурором, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 .
Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням цього слідчий суддя вважає, що достатньою сумою застави необхідно визначити 198 480 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 2 квітня 2022 року включно.
Визначити заставу у розмірі 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до СВ УСБУ у Дніпропетровській області;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалу направити до СВ УСБУ у Дніпропетровській області - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1