Справа № 192/1693/18
Провадження № 1-кп/204/67/22
01 лютого 2022 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018040570000454 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
ОСОБА_6 , 09.07.2018 року о 09 год. 00 хвл., маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений «опій ацетильований», для власного вживання, перебуваючи в с. Аполонівка, Солонянського району Дніпропетровської області, на зупинці громадського транспорту зустрів маршрутне таксі, яке прибуло з міста Дніпра, де отримав передачу від невстановленої особи, а саме: пакет з продуктами харчування для подальшого занесення на територію Солонянської виправної колонії № 21. Оглянувши вказаний пакет, ОСОБА_6 дістав з нього отриманий в якості оплати за вищевказану послугу, поліетиленовий згорток з речовиною чорно-коричневого кольору та помістив в задній карман штанів, який згідно висновку експерта № 1/8.6/3082 від 28.08.2018 року являється змивом масою 4,9837г., що є «опій ацетильований», який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та в перерахунку на суху речовину становить 0, 1834г., тим самим ОСОБА_6 незаконно придбав у невстановленої особи, та зберігав в кармані штанів на протязі доби до 09 год. 00 хвл. 10.07.2018 року.
10.07.2018 року, приблизно о 09 год. 00 хвл., ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні Солонянської виправної колонії № 21, опинившись в умовах, що унеможливлювало йому подальше зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу у задній кишені штанів, який ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту, видав працівникам поліції поліетиленовий згорток з речовиною чорно-коричневого кольору, а саме: «опій ацетильований», вагою 0,1834 г., який було вилучено до Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року, «опій ацетильований» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Згідно Наказу № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», та згідно до Наказу № 634 від 29.07.2010 року «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 року № 188» (Таблиця 1) визначено «опій ацетильований», вагою до 0,005 г є невеликим розміром, а від 1,0 до 10,0 г. є великим розміром наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу.
Умисні дії ОСОБА_6 , які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів, без мети збуту, кваліфікуються за ч. 1 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 заявили клопотання про закриття кримінального провадження № 12018040570000454, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2018 року, на підставі ст. 49 КК України та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності. В обґрунтування клопотання вказали, що згідно матеріалів кримінального провадження, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_6 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України мало місце 10 липня 2018 року, таким чином з дня вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення минуло більше трьох років. Відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних проступків. Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається зокрема, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Оскільки станом на теперішній час дворічний строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України сплинув, тому обвинуваченого ОСОБА_6 слід звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Прокурор проти задоволення заявленого клопотання обвинуваченого та захисника не заперечував.
Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч.1 ст.7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого, вислухавши думку учасників кримінального провадження, роз'яснивши ОСОБА_6 наслідки задоволення клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 4 до ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною КК України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення процесуальним законом не передбачено.
Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках передбачених КК України, здійснюється виключно судом.
На виконання вимог ст. 285 КПК України, ОСОБА_6 роз'яснено право на таке звільнення. Роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, а тому строк давності, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено три роки.
У ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Зупинення спливу строку давності у випадку ухилення особи від досудового слідства або суду є посткримінальною санкцією, заходом кримінально-правового характеру, покликаним забезпечувати здійснення кримінального переслідування і реалізацію кримінальної відповідальності.
Під ухиленням від слідства або суду з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо).
Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства, перевірено підстави оголошення у розшук і можливого ухилення останнього від досудового слідства.
Обвинувачений ОСОБА_6 з 10 липня 2018 року інших кримінальних правопорушень не вчиняв.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається факт ухилення обвинуваченого від слідства, або оголошення його в розшук, тобто відсутні обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який він вчинив 10 липня 2018 року, а тому відповідно до ст. 49 КК України обчислення строку давності починається з дня вчинення злочину, а саме з 10 липня 2018 року.
Отже, з урахуванням обставин кримінального провадження, положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на 02 лютого 2022 року сплинув строк 3 роки з дня вчинення кримінального правопорушення та закінчились визначені п.2 ч.1 ст. 49 КК України строки давності.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Застосування вказаних положень кримінального закону для суду є обов'язковими і носять імперативний характер. В разі встановлення судом закінчення визначеного строку, безпідставної відмови у звільненні від відповідальності не допускається. Незгода потерпілого, не може бути підставою для відмови у звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак обвинувачений ОСОБА_6 не заперечує проти закриття провадження з відповідних підстав, його захисник клопотав про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, яке повністю підтримано обвинуваченим.
З'ясувавши позицію обвинуваченого та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд враховує, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за період проведення досудового розслідування до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень не притягувався, а тому клопотання про звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.
Таким чином, у зв'язку із встановленням підстав, передбачених ст. 49 КК України, обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закриттю на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Як було вище зазначено, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно стягнути на користь держави витрати за проведення по справі судово-автотехнічної експертизи № 11/10.1/82 від 25 січня 2019 року, згідно наданої довідки.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 124, 284, 285, 286, 288, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження 12018040570000454 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України - закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1/8.6/3082 від 28 серпня 2018 року в розмірі 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) грн. 00 коп.
Речові докази:
-спецпакет № 0023066 (поліетиленовий згорток з речовиною чорного кольору), № 4492564 (поліетиленовий згорток з речовиною чорного кольору) та два паперові конверти зі змивами правої та лівої руки ОСОБА_6 , які перебувають на зберіганні в Солонянському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 000126 - знищити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1