Справа № 583/4697/21
2/583/101/22
03 лютого 2022 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Сидоренка Р.В.,
при секретарі Шаміладзе В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги мотивує тим, що між ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 18.12.2019 року було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви №10011488147302 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якого останній було видано кредит у сумі 25528 грн. Відповідачка не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 10.10.2021 року утворилась заборгованість на загальну суму 32290 грн. 33 коп., з яких: 9658 грн. 06 коп. - заборгованість за кредитом, 0,24 грн. - заборгованість по процентам, 22632 грн. 03 коп. - заборгованість за комісією. А тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору.
Позивач АТ «ПУМБ» в позові просить слухати справу без участі представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
25.11.2021 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрите спрощене позовне провадження по справі і призначено судове засідання на 28.12.2021 року.
Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом при розгляді справи встановлено, що між ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 18.12.2019 року було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви №10011488147302 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якого було видано ОСОБА_1 кредит у сумі 25528 грн. за умовами якого позивач надав відповідачу на 24 місяці споживчий кредит на загальні споживчі цілі у сумі на умовах процентної ставки 0,01% річних та щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості 4,99%,що складає 1273,85 грн. щомісяця. Вищевказані умови договору щодо тіла кредиту та комісії прописані у заяві №10011488147302 від 18.12.2019 року на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підписана відповідачем особисто. Факт підписання заяви відповідачем не заперечується.
ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає договір, своїм підписом у заяві.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачка не виконує свої кредитним зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 10 жовтня 2021 року становить 32290 грн. 33 коп., з яких: 9658 грн. 06 коп. - заборгованість за кредитом, 0,24 грн. - заборгованість по процентам, 22632 грн. 03 коп. - заборгованість за комісією.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) підтвердив, що між ним та Банком досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів, в тому числі договору банківського рахунку та кредитного договору.
Отже, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в тому числі і ті, що витікають з кредитного договору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в статті 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту договору, який складається з заяви №1001488147302 від 18.12.2019 року відповідач була ознайомлена і погодилася з його умовами щодо тіла кредиту, відсотків та комісії, а також з відповідальністю, яка наступає в разі невиконання узгоджених умов кредитного договору.
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
В порушення вимог цивільного законодавства, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За вказаних обставин банк набув право вимоги дострокового повернення кредиту у судовому порядку.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідач прострочив виконання взятих на себе зобов'язань за договором зі сплати щомісячного мінімального платежу, у зв'язку із чим виникли прострочена заборгованість за кредитом.
Стосовно правомірності нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд виходить з наступного.
У розумінні Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
За положеннями частини другої ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
У матеріалах справи відсутні докази того, що договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб 1001488147302 від 18.12.2019 року в частині встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості згідно з Законом України «Про споживче кредитування» був би визнаний недійсним у судовому порядку. Такі умови договору вважалися нікчемними в силу положень ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка таку плату забороняла та норма якої діяла у відповідній редакції з 16 жовтня 2011 року і до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII. Окрім того, за положеннями частини першої ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог. У цій справі заявлені вимоги лише про стягнення кредитної заборгованості, а тому суд не може входити в обговорення питання недійсності/дійсності умови договору, яка передбачає сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, право позивача порушене і підлягає захисту, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором на загальну суму 35305 грн. 39 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн..
На підставі викладеного, ст. 530, 549-551, 599, 624, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 11-13, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 267-268, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (місцезнаходження: 04070, вул. Андріївська б.4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму боргу за кредитним договором від 18.12.2019 року - 32290 грн. 33 коп., а також 2270 грн. судового збору, а всього - 34560 (тридцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят) гривень 33 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко