Справа № 2-1609\10
11 травня 2010 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
при секретарі Загоруйко О.В.
з участю: позивачки та її представника;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу РАЦС Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання розірвання шлюбу фіктивним та анулювання актового запису про розірвання шлюбу,
В березні 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання розірвання шлюбу фіктивним.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказувала, що 05 травня 1952 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 Під час шлюбу ними було придбано будинок АДРЕСА_1, який зареєстровано за ОСОБА_3, і в якому вона проживала та продовжує проживати по сьогоднішній день.
22 листопада 2000 року за пропозицією ОСОБА_3 шлюб між ними було розірвано в органах РАЦС, для того, щоб можна було оформити субсидію на житло. Проте, після розірвання шлюбу вони продовжували спільно проживати однією сім»єю, не припиняючи шлюбні відносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. До самої смерті вона проживала разом з ним, доглядала його, провела похорони. Однак, на даний час не може оформити спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, оскільки шлюб між ними рахується розірваним, а дочка ОСОБА_2 не бажає приймати спадщину.
Тому просила суд, визнати розірвання шлюбу, здійснене відділом РАЦС Старокостянтинівського районного управління юстиції 22 листопада 2000 року між нею та ОСОБА_3, актовий запис №304, фіктивним та зобов»язати відділ РАЦС Старокостянтинівського районного управління юстиції анулювати вищезазначений актовий запис №304.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 27.04.2010 року відділ РАЦС Старокостянтинівського районного управління юстиції залучено до участі в справі в якості співвідповідача, оскільки позивачка просила зобов»язати останній до вчинення певних дій.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідачі до суду не з»явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Причому, відповідачка ОСОБА_2 у своїй заяві не заперечила проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 108 СК України за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 та пункту 3 частини першої статті 107 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім»єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.
Зі змісту даної норми права вбачається, що можливість визнання розірвання шлюбу фіктивним передбачена лише у двох випадках, коли шлюб було розірвано в порядку, передбаченому ст. 106 СК України та в порядку, передбаченому п.3 ч.1 ст. 107 цього ж Кодексу.
Судом встановлено, що 05 травня 1952 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. 22 листопада 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Старокостянтинівського районного управління юстиції шлюб між ними було розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис № 304. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.
Зазначені обставини підтверджуються витягом з паспорту ОСОБА_1 про сімейний стан, свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого 22.11.2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Старокостянтинівського районного управління юстиції, а також свідоцтвом про смерть ОСОБА_3
Відповідно до розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України. Тобто СК України вступив в дію з 01 січня 2004 року.
Оскільки розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбулось за нормами КпШС України 1969 року, а не в порядку ст. 106 СК України, тому визнавати розірвання цього шлюбу фіктивним за нормами СК України не вбачається можливим, оскільки відсутні визначені ст. 108 СК України підстави, які є обов»язковими і за наявності яких можна визнати розірвання шлюбу фіктивним.
Крім того, звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 зазначила, що необхідність у визнанні розірвання шлюбу фіктивним обумовлена неможливістю реалізації нею своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 Однак, статтею 108 СК України не передбачена можливість визнання розірвання шлюбу фіктивним у разі смерті одного з подружжя.
Разом з тим, визнання розірвання шлюбу фіктивним з особою, яка вже померла, не породжує сімейних правовідносин для іншого з подружжя, оскільки зі смертю одного з подружжя, шлюб усе одно припиняється.
Для реалізації своїх спадкових прав позивачка не позбавлена можливості звернутись до суду з заявою про встановлення, наприклад, факту проживання чоловіка та жінки однією сім»єю без шлюбу.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 108 СК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу РАЦС Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання розірвання шлюбу фіктивним та анулювання актового запису про розірвання шлюбу відмовити.
На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, або в порядку визначеному ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: / підпис /
Копія відповідає оригіналу: суддя І.М. Сагайдак