ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого
19 січня 2022 року м. Одеса
Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 156, ч.ч.3, 4, 6 ст.152, ч.4 ст.301 КК України, суд, -
встановив:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження №12021162510000105 від 03.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 156, ч.ч.3, 4, 6 ст.152, ч.4 ст.301 КК України.
Прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, в обґрунтування якого прокурор зазначила, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 не зникли та існувати не перестали.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та зазначила, що її підзахисний має міцні соціальні зв'язки тому є доцільним застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Питання, які суд повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання прокурора та питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження.
Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 , у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, серед яких злочини, за які, у тому числі, передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі; вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою; те, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та до затримання не мав постійного місця роботи; те, що обвинувачений ОСОБА_7 згідно даних обвинувального акту раніше не судимий. Також суд враховує, що судовий розгляд даного кримінального провадження фактично ще не розпочато і не допитані сам обвинувачений потерпілий та свідки.
Зазначені обставини свідчать про існування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Суд також вважає, що не перестав існувати доведений прокурором перед судом ризик можливого здійснення обвинуваченим впливу на потерпілих, із застосуванням погроз, оскільки обвинувачений обізнаний із анкетними даними потерпілих, місцем їх проживання, навчання.
Таким чином, вказані обставини свідчать, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що на даний час обвинувачений ОСОБА_7 перебуваючи на волі може переховатися від суду та вчиняти дії щодо здійснення тиску на інших учасників даного кримінального провадження, що знайшло своє підтвердження перед судом та не спростовано стороною захисту.
Вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що на даній стадії кримінального провадження справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_7 на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_7 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були доведені прокурором, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_7 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_7 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
При цьому, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.
Вирішуючи у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України питання про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства, у зв'язку з чим не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Керуючись ст.ст. 331, 370, 376 КПК України, колегія суддів -
постановила:
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 березня 2022 року.
Строк дії ухвали суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою становить до 19 березня 2022 року, включно.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 24 січня 2022 року о 15:30 годині в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.
Колегія суддів
Приморського районного суду м. Одеси
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10
Єдиний унікальний номер справи: №522/17869/21
Номер провадження № 1-кп/522/235/22
Головуючий суддя - ОСОБА_1