Справа №521/17445/21
Провадження №2-а/521/60/22
02 лютого 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Черненко Я.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4949634 від 25 жовтня 2021 року, складену капралом поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Гальчинським Дмитром Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позов обґрунтований такими обставинами. 25 жовтня 2021 року приблизно о 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку поблизу будинку № 47 по вул. Преображенській в м. Одесі, при цьому правил дорожнього руху не порушував. За декілька хвилин біля транспортного засобу позивача зупинився автомобіль патрульної поліції Renault Sandero. Позивач вказує, що інспектор Гальчинський Д.І. повідомив про те, що ним, нібито, не дотримано п.п. «е» п. 15.9. Правил дорожнього руху, а саме, здійснено зупинку ближче 30 м від трамвайної зупинки «вул. Успенська». Також Інспектором було продемонстровано відеозапис з відеореєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції, зі змісту якого жодних відомостей про вчинення позивачем правопорушення не вбачалось. Разом із цим, о 17 год. 20 хв. інспектором було складено оскаржувану постанову, в якій адресою вчинення правопорушення було зазначено: м. Одеса, вул. Ковальська, 59. Позивач зазначає, що при складанні постанови будь-яких замірів відстані від транспортного засобу позивача до трамвайної зупинки «вул. Успенська» інспектором не проводилось, не вбачалось здійснення відповідних замірів і зі змісту зазначеного вище відеозапису. З огляду на вищевикладене, позивач не погоджується з постановою, вважає її необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків Інспектора фактичним обставинам справи, непідтвердженням обставин справи належними та допустимими доказами та порушенням норм матеріального та процесуального права.
У відкрите судове засідання, призначене на 02 лютого 2022 року сторони та їх представники не з'явились.
Позивач подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник Департаменту патрульної поліції про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 09 грудня 2022 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи свої заперечення зазначив наступне.
25 жовтня 2021 року під час патрулювання, інспекторами було виявлено як гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортним засобом ближче 30 м від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. «е» п. 15.9. Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інспектори відреагували на вказане правопорушення та підійшли до позивача для з'ясування причин порушення ним ПДР та вирішення питання стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Представник відповідача вказує, що факт вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_2 підтверджується відеозаписами з відеореєстратора та бодікамер.
Щодо відсутності замірів відстані від транспортного засобу позивача до трамвайної зупинки «вул. Успенська» представник відповідача вказав, що гр. ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу явно ближче 30 метрів від посадкового майданчика, тому заміри у даному випадку не потрібні.
Щодо доводів позивача стосовно помилкового зазначення в протоколі місця правопорушення зазначив, що окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4949634 від 25 жовтня 2021 року, складеною капралом поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Гальчинським Дмитром Івановичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Зі змісту постанови вбачається, що 25 жовтня 2021 року о 17 год. 15 хв., за адресою: вул. Ковальська, 59, м. Одеса, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортним засобом ближче 30 м від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. «е» п. 15.9. Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно доказів, наданих представником Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, а саме, відеоматеріалів з місця вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортним засобом безпосередньо біля посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, ближче 30 м.
Вказані обставини в повному обсязі спростовують доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд критично ставиться до доводів позивача стосовно відсутності замірів відстані від транспортного засобу позивача до трамвайної зупинки «вул. Успенська», оскільки з наданого представником відповідача відеозапису вбачається, що зупинку транспортного засобу Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 було здійснено безпосередньо біля трамвайної зупинки «вул. Успенська».
Крім того, суд вважає, що посилання позивача на неправильність зазначення адреси вчинення правопорушення в оскаржуваній постанові, не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення.
Необхідно зазначити, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічна правова позиція щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 та у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 459/1801/17.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до п.п. «е» п. 15.9 Правил дорожнього руху, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Пунктом 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 243-246, 250, 251, 255, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В. Тополева