Справа № 521/11513/21
Провадження № 2-о/521/13/22
25 січня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
секретаря судового засідання - Шлапак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності документу,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності документу.
Заява обґрунтована наступними обставинами.
Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 14.10.2000 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю., реєстровий № 5977, батьку заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з однієї житлової кімнати, загальною площею 30,9 кв. м., у тому числі житловою - 18,1 кв. м. Право власності було зареєстровано у КП «БТІ» ОМР 21.11.2000 р. за №381 пр. cтop. 140 р. 592.
Також, як вказала заявник, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого Южненським МРЕВ Одеської області 22.09.1998 р., ОСОБА_3 належав на праві власності автомобіль ВАЗ 2107, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Заявник вказала, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого 23.12.2020 р. вона звернулась із заявою про прийняття спадщини до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, за результатами чого було відкрито спадкову справу № 487п/2020.
Проте, як вказує заявник, 20.05.2021 р. нотаріусом було роз'яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у свідоцтві про смерть батька його прізвище вказане як « ОСОБА_1 », а у правовстановлюючих документах на майно (у договорі купівлі-продажу квартири та свідоцтві про реєстрацію ТЗ) - як « ОСОБА_1 ». У зв'язку з наведеним, нотаріус не може встановити належність ОСОБА_3 вказаного вище спадкового майна.
Заявник вказує, що розбіжність у написанні прізвища батька виникла через неоднаковий переклад з російської мови на українську. Також, як вказує ОСОБА_1 , прізвища батьків, у різних документах вказані по-різному.
Заявник вказала, що встановлення факту належності документів необхідно їй для подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька. Також, заявник вказала, що спору про право на спадщину між спадкоємцями немає.
Заявник у судове засідання не з'явилась, до канцелярії суду подала заяву, в якій вимоги заяви підтримала у повному обсязі та просила розглядати справу за її відсутності (а. с. 33).
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилася, до канцелярії суду подала заяву, в якій не заперечувала проти задоволення заяви та просила розглядати справу за її відсутності (а. с. 34).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного.
На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши надані до суду докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, на підставі всебічного, повного, об'єктивного і безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_2 , від 06.03.1976 року, складеного російською мовою, було укладено шлюб між « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , та « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10)
На підставі свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , від 02.02.1977 року, складеного російською мовою, ІНФОРМАЦІЯ_4 у батьків « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_2 » народилась дитина « ОСОБА_1 » (а. с. 10).
Зі змісту свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4 , від 17.09.2010 року, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклав шлюб з « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - « ОСОБА_4 », дружини - « ОСОБА_1 » (а. с. 11).
Також, в посвідці на постійне місце проживання, серії СД № 0178, від 02.07.2007 року, « ОСОБА_2 » має право постійно проживати на території України (а. с. 6).
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , від 01.11.2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).
Тобто, зі змісту встановленого, суд вбачає, що при перекладі документів з російської мови на українську, зазначене російською мовою прізвище « ОСОБА_1 » було переведено на українську мову як « ОСОБА_1 ».
Проте, як вбачається з договору купівлі-продажу квартири, серії АВО № 105766, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю., від 14.10.2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5977, гр. ОСОБА_9 продала, а гр. « ОСОБА_3 » купив квартиру під АДРЕСА_2 (а. с. 8).
Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за « ОСОБА_3 » (російською) у КП «БТІ» ОМР 21.11.2000 р. за №381 пр. cтop. 140 р. 592 (а. с. 8, з. б.).
Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ, серії НОМЕР_6 , від 17.03.1999 року, автомобіль ВАЗ 2107, р. н. НОМЕР_1 , належить гр. « ОСОБА_3 » (а. с. 9).
Зі змісту копії Довідки про присвоєння ідентифікаційного номера № G-37031, від 17.03.1999 року, вбачається, що вона була видана на ім'я « ОСОБА_2 » (а. с. 7)
Отже, у документах зазначених осіб, які датовані до 2000 року включно, їх прізвища російською вказувались як « ОСОБА_1 », українською як « ОСОБА_1 », а після 2000 року прізвища цих осіб вже вказуються лише як « ОСОБА_1 ».
За іншими ознаками ідентифікаційні дані померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ім'я, по-батькові та дата народження у правовстановлюючих документах на квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль ВАЗ 2107, р. н. НОМЕР_1 , повністю збігаються з даними свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , від 01.11.2020 року.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року, зі змінами, в п.12 вказано, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження, або в паспорті, у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними засобами; висновками експертів; показаннями свідків.
Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин, встановлених у судовому засіданні, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності документу.
Керуючись ст. 4, 19, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності документу, задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 14.10.2000 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 5977, за яким ОСОБА_3 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з однієї житлової кімнати, загальною площею 30,9 кв. м., у тому числі житловою - 18,1 кв. м., де прізвище власника як « ОСОБА_1 ».
Встановити факт належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого Южненським МРЕВ Одеської області 22.09.1998 року, за яким ОСОБА_3 належав на праві власності автомобіль ВАЗ 2107, ІНФОРМАЦІЯ_6, р. н. НОМЕР_1 , де прізвище власника було записано як « ОСОБА_1 ».
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя: Н.В. Мирончук