31 січня 2022року
м. Київ
справа 757/40859/20 -к
провадження № 51 - 5394 зр20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
заявника ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про роз'яснення порядку виконання ухвали Верховного Суду від 9 серпня 2021 року,
встановив:
Адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , в порядку ст. 303 КПК України звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001590.
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 1 жовтня 2020 року задовольнив цю скаргу та зобов'язав Генерального прокурора розглянути клопотання адвоката ОСОБА_7 від 3 вересня 2020 року, подане в межах кримінального провадження № 42014000000001590, яке отримане уповноваженою особою Офісу Генерального прокурора 7 вересня 2020 року, при цьому за результатом розгляду скасувати постанову детективу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 від 12 серпня 2020 року про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590 від 17 листопада 2014 року й зобов'язати прокурора, що здійснює процесуальне керівництво вжити заходів щодо закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17 листопада 2014 року, про що повідомити заявника у відповідності до вимог ст. 220 КПК.
На ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_5 , який також діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Крім того, прокурор п'ятого відділу управління процесуального керівництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на зазначену вище ухвалу слідчого судді подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Зазначена ухвала слідчого судді оскаржена Генеральним прокурором до Київського апеляційного суду, за результатами чого ухвалою цього суду від 22 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 9 листопада 2020року Генеральному прокурору відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року.
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 9 серпня 2021 року залишено без задоволення клопотання в.о. Генерального прокурора ОСОБА_9 про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , котрий діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001590 з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Колегія суддів в ухвалі зазначила, що оскільки у даному кримінальному провадженні скарга вирішувалася слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, то переглядати його в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції.
Адвокат ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду із клопотанням про роз'яснення порядку виконання зазначеної ухвали. Обґрунтовуючи свої вимоги, наголошує, що в провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходиться апеляційна скарга прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року, яка до цього часу не розглянута.
Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_5 , який просив задовольнити клопотання на викладених у ньому підставах, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимоги про роз'яснення судового рішення.
В розумінні вимог ч. 5 ст. 534 КПК України, судове рішення, у разі виникнення сумнівів при його виконанні, як правило, роз'яснює суддя суду першої інстанції, який його постановив.
Проте правила ч. 5 ст. 534 та п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України не виключають можливості роз'яснення виконання свого судового рішення Верховним Судом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 «Закону України про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом постановлення судових рішень у порядку ст. 34 КПК України під час вирішення питань про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Не зважаючи на те, що вирішення таких питань не є касаційним переглядом судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, проте має значення для правильності визначення суду, який на стадії апеляційного розгляду переглядає судові рішення слідчих суддів, судів першої інстанції, що в подальшому забезпечує реалізацію права на справедливий суд в аспекті законності складу суду, порушення якого є безумовною підставою для скасування судових рішень відповідно до приписів ст. 412 КПК України.
Тому судове рішення, постановлене Верховним Судом в порядку ст. 34 КПК України, за наявності сумнівів при його виконанні, може бути роз'яснено саме Верховним Судом.
Суд наголошує, що предметом розгляду питання, яке було вирішене ухвалою від 9 серпня 2021 року, було з'ясування повноважень Київського апеляційного суду, який є судом загальної юрисдикції, та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року.
Суд роз'яснює, що ухвала Верховного Суду від 9 серпня 2021 року, як і будь-яке судове рішення, виконується відповідно до його змісту.
Відповідно до змісту цієї ухвали, перегляд в апеляційному порядку ухвали слідчого судді місцевого суду загальної юрисдикції, постановленої саме після початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності Вищого антикорупційного суду, має здійснювати відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції.
В ухвалі Суд чітко зазначив, що перегляд в апеляційному порядку зазначеного вище судового рішення слідчого судді відноситься до компетенції Київського апеляційного суду, тому саме цей суд апеляційної інстанції повинен переглядати вказану ухвалу слідчого судді незалежно від наявності апеляційної скарги від іншого суб'єкта оскарження в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
Наведене правозастосування цілком відповідає принципу правової визначеності, що є складовою верховенства права, яке діє в Україні відповідно до положень ст. 8 Конституції України. Цей принцип висуває певні вимоги не тільки до нормативно-правових актів, але й до практики їх застосування. Суди при здійсненні правосуддя повинні однаково застосовувати відповідні норми права за однакових фактичних умов в аналогічних справах, оскільки за інших умов суди можуть прийняти такі рішення, зміст яких не очікувався жодною зі сторін, а це і є правовим свавіллям, що суперечить конституційним принципам верховенства права та правової держави. Зазначене узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 31 травня 2021 року в справі № 757/32221/20-к.
Керуючись ч.2 ст.441, ч. 5 ст. 534, п. 14 ст. 537 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.
Роз'яснити, що рішення колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 9 серпня 2021 року виконується відповідно до його змісту, тобто апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року є предметом розгляду в апеляційному порядку апеляційним судом загальної юрисдикції, а саме Київським апеляційним судом.
Питання про роз'яснення наслідків невиконання рішення і руху справи не є предметом роз'яснення суду і чітко визначено нормами Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Ухвала Верховного Суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3