Ухвала
31 січня 2021 року
м. Київ
справа № 501/2498/16
провадження № 61-766ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває в спільній частковій власності,
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 22/25 частки житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку - літ.»А», загальною площею 93.1 кв.м., житловою площею 46,9 кв.м., та господарських будівель: сараїв літ. «З,И», вбиральні - літ. «Н», літньої кухні - літ. «О», навісу - літ. «о», літнього душу - літ. «П», навіс - літ. «Р», навіс віт. «С», навіс - літ. «Т», воріт № 1, огорожі № 2, цистерни № 3, воріт № 4. Поділений житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в натурі шляхом виділення: ОСОБА_1 22/25 частки, що складається із житлового будинку літ. «А» квартира АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 3/25 частки, що складаються із житлового будинку літ. «А» квартира АДРЕСА_3 . Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 квітня 2019 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У січні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це встановлено законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 378 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (поділ майна, що перебуває в спільній частковій власності), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, судове рішення, яке оскаржує заявник, свідчить про існування вимоги майнового характеру (визнання права власності) на частку житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявником сплачено судовий збір у розмірі 1 984 грн 80 коп.
Однак, ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов'язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та доплатити різницю суми судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати платіжний документ на підтвердження сплати судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян