Справа № 129/23/22
Провадження по справі № 3/129/166/2022
02.02.2022 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Бондар О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , різноробочого, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 222771 від 26.12.2021 р., ОСОБА_1 притягується до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він 26.12.2021 р. о 16:10 год. в с.Гунча Гайсинського району Вінницької області на автодорозі Р-33 106 км керував мопедом «СУЗУКІ», б/н, в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку продув прилад «Drager Alcotest 6810», результат становив 0,38 ‰, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні суду пояснив, що 26.12.2021 р. приблизно о 16:10 год. він, ОСОБА_1 , рухався на скутері «СУЗУКІ» в с.Гунча, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, був зупинений без будь-яких підстав працівником поліції, причину зупинки йому не пояснили, працівник поліції наказав подути в прилад, при цьому свідки були відсутні, під час проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння двох неупереджених свідків залучено не було.
Відповідальність водія транспортного засобу за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, лише за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння і за умови встановлення цього факту відповідно до визначеного чинним законодавством порядку.
Згідно з п. 6 розділу II Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 р. (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох неупереджених свідків.
Відповідно до п. 22 розділу III Інструкції, огляд проведений з порушенням встановлених нею правил, вважається недійсним.
ОСОБА_1 вини не визнає, під час проходження ним освідування за допомогою приладу «Драгер», працівники поліції двох неупереджених свідків не залучили, то визнавати результати огляду ОСОБА_1 з результатом 0,38 проміле такими, що здійснені у визначеному законом порядку, немає законних підстав через грубі порушення працівниками поліції законної процедури, а це свідчить про їх недійсність і відсутність достовірних доказів його винуватості та складу передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП правопорушення, а тому просив провадження у справі закрити.
В судовому засіданні під час огляду доказів, а саме відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, встановлено, що неможливо було здійснити перегляд відеозапису оптичного диску DVD-R, оскільки оптичний диск неможливо переглянути, оскільки DVD-R-диск є непридатним для перегляду та відтворення файлів, а саме DVD-R диск не відкривається та не відтворює жодних файлів за допомогою комп'ютерної техніки.
Так, протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідучує певне порушення допущенне особою, яке містить склад адміністративного правопорушення передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Враховуючи позицію є ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення висловлену в рішенні по справі «Карелін проти РФ» слідує висновок, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Тому слідує єдино правильний висновок, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає у випадку керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачею керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд водія проводиться в закладах охорони здоров'я у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктом другим розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, /далі Інструкція/ передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови: виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6, п.7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько- акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно з п.6, п.8 Порядку направлення водіїв Транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (Далі Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зазначені вимоги нормативних актів поліцейськими дотримані не були.
Пунктом 6 розділу II інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9.11.2015 р. огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох неупереджених свідків.
Відповідно до п. 22 розділу III «інструкції» огляд проведений з порушенням встановлених нею правил вважається недійсним.
ОСОБА_1 вини не визнає, під час проходження ним освідування за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» двох неупереджених свідків не залучили, результати відеозйомки з нагрудної камери працівника поліції, які б фіксували ці події встановити неможливо (відео не відкривається), то визнавати результати огляду ОСОБА_1 такими, що здійсненні у визначеному законом порядку немає законних підстав через грубі порушення працівниками поліції законної процедури.
А протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222771 від 26.12.2021 р. є недопустимим доказом, як такий, що отриманий з істотним порушенням вимог КУпАП «інструкції», будь - які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б достатньо вказувати на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у справі відсутні і судом їх встановити неможливо.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд повинен керуватись основними Конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України до яких відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними будь-яких доказів і у доведені перед судом їх переконливості а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому законним є висновок про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З урахуванням пояснень ОСОБА_1 , досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне справу закрити з таких міркувань.
Відповідальність водія транспортного засобу за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, лише за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Згідно із нормативно-правовим актом, який на даний час в Україні регламентує порядок, питання та особливості щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння - Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 р. (далі Інструкція), визначено, що п. 6 розділу ІІ цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться в присутності двох свідків; не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до п.22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до вимог КУпАП, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 КпАП.
Згідно із ст. 280 КУпАП суди при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнає та заперечує свою винуватість у скоєнні ним вказаного адміністративного правопорушення, він наполягав на своїй невинуватості та вказував на порушення вимог законів та нормативних актів під час проведення огляду його як водія на стан сп'яніння; враховуючи те, що суд встановлює наявність чи відсутність події і складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи виключно на підставі доказів, а обов'язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а додані до матеріалів справи документи, а саме результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (роздруківка результату тестування на алкоголь приладом «Drager Alcotest 6810» є недопустимим доказом, оскільки огляд на стан сп'яніння проводився у відсутність двох неупереджених свідків, крім того, суду не представилося можливим оглянути відеозапис, оскільки оптичний диск DVD-R є непридатним для перегляду та відтворення файлів, а саме DVD-R диск не відкривається та не відтворює жодних файлів за допомогою комп'ютерної техніки, працівником поліції під час освідування на стан алкогольного сп'яніння та складанні протоколу про адміністративне правопорушення не роз'яснювалось ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, а тому матеріали справи не містять беззаперечних, достатніх, допустимих, достовірних доказів про те, що ОСОБА_1 26.12.2021 р. о 16:10 год. в с.Гунча Гайсинського району Вінницької області на автодорозі Р-33 106 км керував мопедом «СУЗУКІ», б/н, в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку продув прилад «Drager Alcotest 6810», результат становив 0,38 ‰, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за таких обставин, суд приходить до переконання про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222771 від 26.12.2021 р., роздруківка результату тестування на алкоголь приладом «Drager Alcotest 6810», до уваги не приймаються.
При цьому, в даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, -
Постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: