Справа № 125/2056/19
02 лютого 2022 року м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького районного суду Вінницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4
за участю: прокурора - ОСОБА_5
захисника- ОСОБА_6
обвинуваченого- ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області клопотання сторін кримінального провадження у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 09.04.2019 в ЄРДР за №12019020080000125 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, які передбачені ч.1 ст.162, п.4 ч.2 ст. 115, ч.3 ст.187 КК України, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження.
02.02.2022 у судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , підтримав подане письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 оскільки такий строк стікає 06.02.2022, а ті ризики, які стали підставою для його застосування та продовження не змінилися та не відпали, а саме: обвинувачений - ОСОБА_7 , обвинувачується у вчинені двох особливо тяжких злочинів та кримінального проступку, до затримання ніде офіційно не працював, негативно характеризувався за місцем мешкання, не одружений, не має сім'ї, не має постійного джерела прибутку, а тому не має сталих соціально- стримуючих факторів, тому вважає, що обвинувачений будучи на волі може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_7 , заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, заявив суду усне клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки вважає, що ризики вказані прокурором значно зменшилися, а саме в судовому засіданні вже допитаний потерпілий, свідки; він дав суду покази, судом досліджені письмові та речові докази, також він довгий час перебуває під вартою, а тому вважає , що суд має підстав для зміни йому запобіжного заходу на інший не пов'язаний з тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію ОСОБА_7 .
Вислухавши клопотання прокурора, усне клопотання обвинуваченого, міркування щодо них захисника, колегія суддів, вважає що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, а клопотання обвинуваченого- необґрунтованим та таким, що підлягає відмові у задоволенні виходячи з такого.
Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно до п.п.4,5 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років та до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З положень, викладених у ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Колегією суддів установлено, що запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_7 застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.
Вирішуючи письмове клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, колегія суддів враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).
Колегія суддів вважає, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: хоча обвинувачений ОСОБА_7 і має постійне місце проживання на території Барського району Вінницької області, але обвинувачується у вчинені двох особливо тяжких умисних злочинів - умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю та нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаним з проникненням у житло; є холостим, на час затримання не працюючим, який не має дітей та осіб на утриманні, не є особою з інвалідністю, отже є здоровим та працездатного віку. Тому, колегія суддів вважає, що обвинувачений не має на волі соціально- стримуючих факторів , а тому наразі існують ризики переховування ОСОБА_7 від суду, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, колегія суддів доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, обвинуваченим належних та допустимих письмових доказів в обґрунтування усного клопотання та заперечень щодо відсутності на даний час ризиків зазначених прокурором - суду не надано.
Таким чином, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, колегія суддів прийшла до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків ОСОБА_7 доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 02.04.2022 включно, задовольнивши клопотання прокурора та відмовивши у задоволені клопотання обвинуваченого.
Керуючись ст. 331 КПК, Колегія суддів,-
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.
Продовжити застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань ( №1)», на 60 днів, тобто по 02 квітня 2022 року, включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт- відмовити.
Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», - для виконання.
Оголосити перерву в судовому засіданні до 11.00 годин 18.03.2022 у зв'язку з задоволення клопотання прокурора про оголошення перерви для підготовки до судових дебатів
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - з дня отримання копії ухвали.
Повна ухвала суду проголошена о 09.40 годин 03.02.2022.
Головуючий-суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3