29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" лютого 2022 р. Справа № 924/1125/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м.Хмельниницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +", м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 4 688,70 грн. основної заборгованості, 1 247,00 грн. пені, 132,84 грн. 3% річних, 125,35 грн. інфляційних втрат
Представники сторін: не з"явилися
Суть спору:
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Хмельницькенергозбут", м.Хмельниницький до ТОВ "Новий формат +" м. Кам'янець-Подільський про стягнення стягнення 4688,70 грн. основної заборгованості, 1247,00 грн. пені, 132,84 грн. 3% річних, 125,35 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 16.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
На адресу суду 31.01.2022р. від представника позивача надійшла заява про здійснення судового засідання його без участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзиву на позов не надав.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю. "Хмельницькенергозбут" (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ФОРМАТ +» (відповідач) з 01.01.2019р. укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22301165, що є публічним договором приєднання, на умовах комерційної пропозиції № 1УП, яка є невід'ємним додатком №4 до договору, що розміщені на офіційному веб-сайті.
Відповідач на підставі заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22301165 від 20.12.2018р. (далі по тексту -Договір), що є додатком №1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, приєднався до умов даного Договору.
Відповідно п.2.1 Договору датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні. Отже, Відповідачу електрична енергія постачалася Позивачем з 01.01.2019р.
Згідно з п.2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до підпункту 2.2. пункту 2 Договору, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання, послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Відповідно до підпункту 3.5. пункту 3 Договору, постачання електричної енергії Споживачу здійснюється на підставі поданої Споживачем заявки на постачання електричної енергії форма якої наведена в Додатку 3 до цього Договору, яка має містити: інформацію щодо об'єкта (об'єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування (за наявності), адресу, ЕІС код об'єкта, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об'єктом Споживача.
Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП" від 14.03.2018 року № 312, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
У розділі 5 Договору визначені ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії. Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 4 до цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунок ціни універсальної послуги здійснюється Постачальником у відповідності до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 року №1177. Пунктом 5.9 передбачено, що Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, утому числі у разі його зміни.
Згідно пункту 5.2. Договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб, визначення ціни на електричну енергію. Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок-електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, сформована Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, повинна бути обов'язковою для Сторін з дати її введення в дію (п.5.6. Договору). Інформація про діючу ціну на електричну енергію розміщується на офіційному веб -сайті Постачальника.
Розрахунок ціни універсальної послуги за 1кВт*год здійснюється Постачальником у відповідності до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018р №1177. Розрахунок-вартості електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється шляхом множення обсягу електричної енергії спожитої в розрахунковому періоді на ціну універсальної послуги за 1 кВт*год відповідного ОСР або ОСП.
Умовами публічної комерційної пропозиції № 1 УП (Додаток №4 Договору) передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється Відповідачем самостійно у формі 100% попередньої оплати заявленого Відповідачем обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Попередня (авансова) оплата (далі - А) здійснюється Споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому, в розмірі, що визначається наступною формулою: А = ОБСЯГ заяв.*Ц пуп.
Пунктом 6 комерційної пропозиції №1 УП Договору встановлено, що рахунок за фактично спожиту електричну енергію надається не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через Особистий кабінет на сайті Постачальника. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді Споживач може отримати у Центрі обслуговування клієнтів ТОВ "Хмельницькенергозбут" Кам'янець-Подільський ЦОК (м.Кам'янець-Подільський, вул.Данила Галицького, 13 А). Якщо рахунок за фактично спожиту електричну енергію не був отриманий Споживачем ні засобами електронного зв'язку (чи через електронний кабінет) ні в паперовому вигляді у Постачальника до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим - він вважається отриманим Споживачем до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач вважається з рахунком ознайомлений.
Відповідно.до п.6.2 Договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Згідно з переданими даними від оператора системи розподілу АТ "Хмельницькобленерго" за період лютий 2019р. по вересень 2019р. Постачальником проводилися, нарахування за спожиту електричну енергію. Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії у встановлені Договором порядку і строки не виконав, внаслідок чого, станом на 08.11.2021р. утворився борг в сумі 4 688,70 грн.
В лютому 2019 року відповідачем фактично спожито 204 квт*год електричної енергії на суму 622,16 грн., в березні 2019 року спожито 204 кВт на суму 622,16 грн., в квітні 2019 р. спожито, 204 кВт на суму 628,98 грн., в травні 2019 року спожито 204 кВт на суму 628,98 грн., в червні 2019 р. спожито 204 кВт на суму 628,98 грн., в липні 2019 року спожито 204 кВт на суму 698,80 грн., в серпні 2019 р. спожито 204 кВт на суму 656,58 грн., в вересні 2019 року спожито 68 кВт на суму 202,90 грн.
В зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідно до умов Договору №22301165 комерційної пропозиції №1 УП Договору та на підставі ст.625 ЦК України відповідачу додатково нараховано 3% річних з простроченої суми в розмірі 132,84 грн. та 125,35 інфляційних втрат.
У разі порушення строків оплати за спожиту електроенергію відповідно до умов Договору комерційної пропозиції № 1УП Договору та норм чинного законодавства відповідачу нарахована похивачем пеня в розмірі 1247,18,00 грн. В комерційній пропозиції №1УП Договору зазначено, що Споживач, у встановленому чинним законодавством України порядку, сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, зазначеного в розділі "Спосіб оплати" цієї комерційної пропозиції, враховуючи день фактичної оплати та заборгованість з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості.
Відповідачу 17.02.2021р. було направлено позивачем претензію (вих.№730 від 17.01.2021р.), однак відповідач на претензію відповіді не надав, борг за спожиту електричну енергію у сумі 4 688,70 грн., 1 247,18 грн. - пені, 132,84 грн. - 3% річних та 125,35 грн. інфляційних нарахувань не сплатив.
Аналізуючи надані докази та пояснення позивача, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу (п. 14).
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії" (ч.11 ст. 56 Законом України "Про ринок електричної енергії").
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила) та типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до Правил).
Пунктом 1.1.2 Правил (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.8 Правил).
Згідно з п. 8 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Пунктом 3.1.5 Правил передбачено, що до договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.
Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами (п. 3.1.7 Правил)
Відповідно до п. 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
За приписами п. 3.2.1 Правил споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов'язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору.
Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Якщо сторони дійдуть згоди на інших умовах, які не передбачені публічними комерційними пропозиціями відповідного електропостачальника, вони мають укласти договір у паперовій формі, зазначивши умови комерційної пропозиції (п. 3.2.5 Правил).
У п. 3.2.11 Правил зазначено, що споживач, обравши комерційну пропозицію, надає електропостачальнику заповнену заяву-приєднання разом із необхідними для укладення відповідного договору документами.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку (п. 3.2.12 Правил).
Суд встановив, що між ТОВ "Хмельницькенергозбут" (постачальник) та ТОВ "Новий формат +" (споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22301165 шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання від 22.12.2018р.. Згідно з вказаною заявою відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №1УП з такими персоніфікованими даними: АЗС, с.Жванець. Початок постачання - з 01.01.2019р..
Згідно з переданими даними від оператора системи розподілу АТ "Хмельницькобленерго" за період лютий 2019р. по вересень 2019р., а саме: в лютому 2019 року відповідачем фактично спожито 204 квт*год електричної енергії на суму 622,16 грн., в березні 2019 року спожито 204 кВт на суму 622,16 грн., в квітні 2019 р. спожито ,204 кВт на суму 628,98 грн., в травні 2019 року спожито 204 кВт на суму 628,98 грн., в червні 2019 р. спожито 204 кВт на суму 628,98 грн., в липні 2019 року спожито 204 кВт на суму 698,80 грн., в серпні 2019 р. спожито 204 кВт на суму 656,58 грн., в вересні 2019 року спожито 68 кВт на суму 202,90 грн.
Постачальником проводилися, нарахування за спожиту електричну енергію.
Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії у встановлені Договором порядку і строки не виконав, внаслідок чого, станом на 08.11.2021р. утворився борг в сумі 4 688,70 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 5.2.1 Правил, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 вищевказаного закону, п. 5.5.5 Правил).
Згідно з п. 4.7 Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору). (п. 4.8 Правил).
У пункті 5.1 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 4 до цього договору.
Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2 договору).
Згідно з п. 5.3 договору ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.
У п. 5.5 договору зазначено, що ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, сформована Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, повинна бути обов'язкова для Сторін з дати її введення в дію.
Пунктом 5.7 договору передбачено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок) (п. 5.8 договору).
Згідно з п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Згідно з умовами розділу "Ціна" комерційної пропозиції № 1УП, що набрала чинності з 01.07.2019, розрахунковим періодом є календарний місяць.
У розділі "Спосіб оплати" комерційних пропозицій визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем самостійно у формі 100% попередньої (авансової) оплати заявленого споживачем обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Попередня (авансова) оплата (далі - А) здійснюється споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому, в розмірі, що визначається за наступною формулою: А = Обсягзаяв*Цпуп), де Обсягзаяв - заявлений споживачем обсяг споживання електричної енергії на розрахунковий період. Сума переплати/недоплати споживача, яка виникла внаслідок різниці між Обсягзаяв та обсягом фактично відпущеної електричної енергії визначається після завершення розрахункового періоду. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку.
За умовами розділу "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати" комерційної пропозиції № 1УП, яка набрала чинності з 01.07.2019р., рахунок за фактично спожиту електричну енергію надається не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через особистий кабінет на сайті постачальника. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів. Якщо рахунок за фактично спожиту електричну енергію не був отриманий споживачем ні засобами електронного зв'язку (чи через електронний кабінет) ні в паперовому вигляді у постачальника до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим - він вважається отриманим споживачем до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач вважається з рахунком ознайомленим.
Отже, відповідно до умов договору та комерційних пропозицій відповідач зобов'язувався щомісячно проводити оплату за спожиту електричну енергію наступним чином:
- здійснювати 100% попередню (авансову) оплату заявленого споживачем обсягу споживання електричної енергії до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження погодження заявлених відповідачем обсягів споживання електричної енергії у 2019 році.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оплата за спожиту електричну енергію у 2019 році повинна була здійснюватись відповідачем не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд враховує, що відповідач не надав, а матеріали справи не містять доказів оплати вартості отриманої електроенергії в розмірі 4 688,70 грн. За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості за спожиту електричну енергію є правомірною та обґрунтованою.
У зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань, а також керуючись ст. 625 ЦК України, позивач заявив до стягнення 125,35 грн. - інфляційних втрат за період з травня 2019р. по вересень 2021р., а також 132,84 грн. - 3% річних, які нараховані за період з 01.05.2019р. по 31.10.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перерахуванні визначених сум, суд вважає, що вказані нарахування здійснені правоміно та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 247,18 грн. - пені за період з 01.05.2019р. по 30.09.2021р..
За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України
Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У розділі "Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф комерційної пропозиції зазначено, що споживач, у встановленому чинним законодавством України порядку, сплачує постачальнику за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості тазаборгованість з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних від суми заборгованості.
Разом з тим, здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що відповідачем заявлено до стягнення пеню в межах можливих нарахувань, а тому вимоги про її стягнення підлягають задоволенню.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 688,70 грн. - основної заборгованості, 1 247,00 грн. - пені, 132,84 грн. - 3% річних, 125,35 грн. - інфляційних втрат.
У зв'язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" (32302, м. Кам'янець-Подільський, вул. Годованця,18, кв.4, код 37667957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м.Хмельницький, вул. Свободи,57/2, код 42035266) 4 688,70 грн. (чотири тисячі шість сот вісімдесят вісім гривень 70 коп.) - заборгованості за спожиту електричну енергію, 132,84 грн. сто тридцять дві гривні 84 коп.) - 3% річних, 125,35 грн. (сто двадцятьп"ять гривень 35 коп.) - інфляційних втрат, 1 247,00 грн. (одну тисячу двісті сорок сім гривень 00 коп.) - пені та 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) - витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук. 3 прим.:
1- до справи,
2 - позивачу (32302, м. Кам'янець-Подільський, вул. Данила Галицького,13а), (homilko.ov@energo.km.ua);
3 - відповідачу (32302, м. Кам'янець-Подільський, вул. Годованця,18, кв.4).
Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 01.02.2022р.