29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"25" січня 2022 р. Справа № 924/1066/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Грохольської Н.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехмаш" м. Хмельницький
про стягнення 272 723,32грн.
Представники сторін не з'явились
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 28.10.2021р. відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.11.2021р. У підготовчому засіданні 16.11.2021р. оголошено перерву до 30.11.2021р. У підготовчому засіданні 30.11.2021р. оголошено перерву до 14.12.2021р. Ухвалою від 14.12.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 11.01.2022р. Ухвалою від 11.01.2022р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.01.2022р.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з ТОВ "Агротехмаш" 3% річних за період з 10.08.2018р. по 09.09.2021р. за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у сумі 87 982,57грн., та індексу інфляції в сумі 184 740,75грн., всього 272 723,32грн. Обґрунтовуючи позов зазначає, що рішенням суду від 27.03.2018р. у справі №924/1233/17 стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехмаш" на користь позивача - 605243,00грн. строкової заборгованості по кредиту, 86002,12грн. простроченої заборгованості по кредиту, 13454,32грн. поточної заборгованість по процентах, 40978,08грн., 3638,65грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1586,62грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 11263,54грн. витрат на оплату судового збору. Рішення суду виконане відповідачем 24.02.2021р. Оскільки відповідачем протягом тривалого часу рішення суду не виконувалось, позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховані 3% річних та інфляційні втрати за період з 10.08.2018р. по 09.09.2021р.
Позивач у клопотанні від 25.01.2021р. позовні вимоги підтримує у повному розмірі, просить розглядати справу за відсутності представника. Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та вказує на відсутність правових підстав для нарахування процентів за користування кредитними коштами. Зауважує, що за приписами постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 визначено те, що у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Звертає увагу суду, що у січні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ "Агротехмаш" про стягнення заборгованості в розмірі 750 902,79 грн. за наслідком розгляду якої рішенням стягнуто із відповідача 605 243,00 грн. поточної заборгованості по кредиту, 86 002,12 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 13 454,32 грн. поточної заборгованість по процентах 40 978,08 грн. простроченої заборгованості по процентах, 3 638,65 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 586,62 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. На думку відповідача, вказане свідчить про те, що у січні 2018 року позивач звернувшись із позовом до суду фактично пред'явив вимогу про дострокове повернення ТОВ "Агротехмаш" залишку кредиту згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, відповідно втратив право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом із січня 2018 року.
Таким чином, помилковим є твердження позивача, зазначені за змістом розрахунку заборгованості товариства за кредитним договором, який додано до позовної заяви, про те, що у позивача існує заборгованість по процентах в розмірі 611 122,86 грн. на підставі якої позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні нарахування на загальну суму 272 723,32 грн. Враховуючи викладене, у позові просить відмовити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
11.08.2014р. між ПАТ АБ "Укргазбанк" (далі - банк) та ТОВ "Агротехмаш" (далі - позичальник) було укладено кредитний договір №32014/85/22/ЮО, згідно п. 1.1 якого банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 1 527 515,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 21% річних.
Цільове використання (мета) кредиту: придбання обладнання для виробництва поліетиленових виробів, яке буде придбано згідно договору поставки (купівлі-продажу) №050514 від 05.05.2014р., укладеному між ТОВ "ВКП "АТМ" та ТОВ "Агротехмаш" (п. 1.2. договору).
Відповідно до п.п. 1.3.1, 1.3.2 кредит надається з 11.08.2014р. по 10.07.2019р. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки (терміни) та у сумі, які зазначені в графіку погашення кредиту (Додаток №1 до договору).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.03.2018р. у справі №924/1233/17 стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехмаш" на користь позивача - 605243,00грн. строкової заборгованості по кредиту, 86002,12грн. простроченої заборгованості по кредиту, 13454,32грн. поточної заборгованість по процентах, 40978,08грн., 3638,65грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1586,62грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 11263,54грн. витрат на оплату судового збору.
Згідно квитанцій №9, №1855/з1 від 24.02.2021р. відповідачем погашено заборгованість у розмірі 762485,40грн. на виконання наказу від 18.07.2018р. у справі №924/1233/17.
Постановою приватного виконавця від 24.02.2021р. закінчено примусове виконання наказу №924/1233/17 від 18.07.2018р. про стягнення із ТОВ "Агротехмаш" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 605243,00грн. строкової заборгованості по кредиту, 86002,12грн. простроченої заборгованості по кредиту, 13454,32грн. поточної заборгованість по процентах, 40978,08грн., 3638,65грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1586,62грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 11263,54грн. витрат на оплату судового збору.
Оскільки відповідачем протягом тривалого часу рішення суду не виконувалось, позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховані 3% річних та інфляційні втрати за період з 10.08.2018р. по 09.09.2021р.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1046 параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено матеріалами справи, 11.08.2014р. між ПАТ АБ "Укргазбанк" (далі - банк) та ТОВ "Агротехмаш" (далі - позичальник) було укладено кредитний договір №32014/85/22/ЮО, згідно п. 1.1 якого банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 1 527 515,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 21% річних.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.03.2018р. у справі 924/1233/17 стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехмаш" на користь позивача - 605243,00грн. строкової заборгованості по кредиту, 86002,12грн. простроченої заборгованості по кредиту, 13454,32грн. поточної заборгованість по процентах, 40978,08грн., 3638,65грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1586,62грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 11263,54грн. витрат на оплату судового збору.
Зазначене судове рішення виконувалося в примусовому порядку. Так на виконання рішення відповідачем згідно квитанцій №9, №1855/з1 від 24.02.2021р. погашено заборгованість у розмірі 762 485,40грн.
Постановою приватного виконавця від 24.02.2021р. закінчено примусове виконання наказу №924/1233/17 від 18.07.2018р. про стягнення із ТОВ "Агротехмаш" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 605243,00грн. строкової заборгованості по кредиту, 86002,12грн. простроченої заборгованості по кредиту, 13454,32грн. поточної заборгованість по процентах, 40978,08грн., 3638,65грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1586,62грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 11263,54грн. витрат на оплату судового збору з підстав виконання вищевказаного рішення суду в повному обсязі.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, згідно частини четвертої ст.75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як слідує із позовної заяви предметом позову у цій справі є стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України у зв'язку з неналежним виконанням судових рішень про стягнення грошових коштів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а такожз угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (686/21962/15-ц) щодо необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Отже за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати ) від боржника за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредитору.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13ц (провадження №14-154цс18), від 31.10.2018р. у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилась несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст.1050 ЦК України. Разом із тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначене вище спростовує доводи відповідача про відсутність правових підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму неповернутого кредиту, оскільки такі нарахування здійснено саме за невиконання грошового зобов'язання (рішення суду), а не в межах кредитних правовідносин.
Позивач просить сягнути 87982,57грн. 3% річних та 184740,75грн. інфляційних втрат за період з 10.08.2018р. по 09.09.2021р.
Здійснюючи перерахунок заявлених позивачем сум, судом взято до уваги суму строкової заборгованості за кредитом 605243грн., яка стягнута рішенням суду від 27.03.2018р. у справі №924/1233/17, дату сплати заборгованості за рішенням суду (24.02.2021р.) та встановлено, що правомірними до стягнення є 46164,29грн. 3% річних за період з 10.08.2018р. по 23.02.2021р., 111344,82грн. інфляційних нарахувань за серпень 2018 року - лютий 2021 року. У стягненні 41818,28грн. 3% річних та 73395,93грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехмаш" (вул. Прикордонників, 12, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 31852451) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 23697280) - 46164,29грн. (сорок шість тисяч сто шістдесят чотири гривні 29коп.) 3% річних, 111344,82грн. (сто одинадцять тисяч триста сорок чотири гривні 82коп.) інфляційних нарахувань, 2362,64грн. (дві тисячі дриста шістдесят дві гривні 64коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У позові в частині стягнення 41818,28грн. 3% річних та 73395,93грн. інфляційних нарахувань відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 03.02.2022р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 4 прим.: 1 - до справи, 2.3 позивачу (вул.Єреванська 1, м.Київ, 03087; вул.Проскурівського підпілля, 105, м.Хмельницький, 29000), 4 - відповідачу (вул.Прикордонників , 12, м.Хмельницький). Всім з повідомленнм про вручення.